Управлінського обліку
Стратегічне управління – метод, згідно якому підприємство націлюється на досягнення певних цілей, використовуючи переваги своїх сильних сторін та захищаючи від ударів свої слабкі сторони.
Цей метод включає в себе стратегічне планування (стратегії), в якому враховані не лише сильні та слабкі сторони підприємства, а й можливості, що пропонуються йому зовнішнім середовищем (розширення ринку, загроза конкуренції тощо).
Стратегічне планування об’єднує 5 етапів:
1) визначення офіційної мети (цілі) та завдань;
2) проведення позиційного аналізу з метою визначення положення підприємства відносно зовнішнього середовища (конкуренти, ринок, технології, економіка, політичний клімат і т. ін.). Для цього часто використовують аналіз сильних і слабких сторін підприємства, можливостей і загроз: SWOT-аналіз (від англ. слів: Strengths, Weaknesses, Opportunities, Threats). Сильні і слабкі сторони – це внутрішні фактори підприємства, а можливості та загрози – це фактори середовища існування підприємства (зовнішнього середовища);
3) визначення і оцінка стратегічних варіантів дій;
4) вибір стратегічних варіантів і формування стратегічного плану;
5) виконання, перегляд і контроль.
Отже, стратегічне управління, на відміну від традиційного, виявляє більший інтерес до того, що відбувається за межами підприємства.
А тому стратегічний управлінський облік повинен зосередитися на зовнішніх факторах (таких як прибутковість конкурентів, доля на ринку і т. ін.), тоді як для традиційного обліку характерна зосередженість на внутрішніх процесах і явищах.
Одним із шляхів, за допомогою якого управлінський облік може впливати на розвиток подій у майбутньому, може бути аналіз ефекту від зміни стратегії, оцінка результативності таких змін. Аналіз здійснюють за трьома аспектами: росту, ціни, продуктивності (витрат). Виконують його методами факторного аналізу: ланцюгові підстановки, обчислення різниць та ін.
Другим важливим напрямком стратегічного управлінського обліку є аналіз прибутковості конкурентів (АПК) з метою оцінки наслідків можливого зниження (підвищення) ціни на продукцію (як це вплине на поведінку конкурентів на ринку). Джерелами даних про конкурентів можуть бути: щорічні звіти (оприлюднені офіційно); офіційні статистичні дані про обсяги ринку конкретного виду продукції; повідомлення у пресі; знання власної справи; безпосередні практичні спостереження; інформація, одержана від спільних постачальників та покупців; інші неофіційні джерела. Особливе значення для управління має знання суми змінних та постійних витрат конкурента, їх співвідношення (оперативний ліверидж), щоб можна було оцінити вплив зміни обсягу продаж та ціни на поведінку конкурента (його прибуток).
Третім важливим напрямком роботи управлінських бухгалтерів є аналіз прибутковості замовника(АПЗ) з метою залучення їх до постійної співпраці. Цей аналіз дає можливість визначити рівень прибутковості роботи з окремими замовниками шляхом порівняння витрат на кожного замовника з сумарними надходженнями. Витрати на замовника включають: обробку замовлень клієнтів; відвідання замовника працівниками відділу продаж; послуги (витрати) на доставку продукції замовнику; витрати на зберігання запасів на складі (при поставках за принципом “якраз вчасно”); витрати на кредитування (при реалізації в кредит). Тобто, необхідно врахувати витрати на реалізацію для конкретного замовника, включаючи собівартість продукції, та порівняти їх з виручкою від продаж. Аналіз виконують з використанням методу калькулювання за видами діяльності.
Четверта важлива проблема стратегічного управлінського обліку – акціонерна вартість. Бажання збільшення акціонерної вартості – рушійна сила багатьох операційних і стратегічних рішень, націлених на збільшення доходу акціонерів.
Основним показником, який характеризує прибутковість вкладення капіталу акціонерами, є чиста теперішня вартість (ЧТВ):
ЧТВ = + + + … + , (9.1)
де с – потоки грошових коштів по роках (дивіденди на вкладення акціонерів);
і – необхідна ставка прибутку на акції.
Показник ЧТВ враховує: тривалість терміну використання акцій; витрати на капітал та ризик; не залежить від обраної облікової політики. Тому він вважається найбільш об’єктивним критерієм оцінки акціонерної вартості.
Метод аналізу акціонерної вартості (ААВ) – це оцінка стратегічних рішень відносно їх здатності максимально збільшити акціонерну вартість, тобто багатство акціонерів. З цією метою використовують дисконтовані грошові потоки.
Акціонерна вартість = Сумарна вартість підприємства – Ринкова вартість непогашених позик
Потоки грошових коштів, що використовуються для визначення сумарної вартості підприємства, називають вільними потоками грошових коштів (ВПГК). Їх можна визначити на підставі інформації звіту про прибутки та збитки і балансу:
ВПГК = Прибуток підприємства (до оподаткування) + Амортизація – Податки з прибутку – Витрати на заміну та збільшення основних засобів – Додаткові вкладення в робочий капітал (оборотні засоби)
Вільні потоки грошових коштів дорівнюють чистим потокам грошових коштів від операцій після відрахування сплачених податків та коштів для додаткових інвестицій. Іншими словами, це сума коштів, що знаходяться в розпорядженні утримувачів звичайних (простих) акцій та довгострокових займодавців.
Тому факторами акціонерної вартості є: обсяг продаж; прибутковість продаж; ставки оподаткування; додаткові інвестиції в основні засоби та робочий капітал.
ВПГК доцільно планувати на весь життєвий цикл підприємства, що дуже не просто. Тому їх визначають, як правило, на обмежений термін – період планування, протягом якого можливо проектувати з розумним ступенем точності, а потім визначають заключну вартість підприємства, як потоки грошових коштів поза періодом планування.
Заключна вартість підприємства (ЗВП) визначається за формулою
ЗВП = , (9.2)
де cn+1 – вільні потоки грошових коштів у наступному після періоду планування році;
і – ставка прибутку, яку вимагають інвестори.
Сумарна вартість підприємства дорівнює сумі дисконтованих вільних потоків грошових коштів за плановий період та дисконтованої заключної вартості підприємства.
Акціонерна вартість дорівнює сумарній вартості за мінусом ринкової вартості довгострокового позикового капіталу.
Аналіз акціонерної вартості (ААВ) може бути дуже корисним при вирішенні таких стратегічних управлінських питань:
– придбання нових підприємств;
– продаж існуючих підприємств;
– розробка нових продуктів або завоювання (освоєння) нових ринків;
– реорганізація або структуризація підприємства та ін.
Тільки тоді, коли акціонерна вартість зростає, можна говорити про збільшення багатства акціонерів.
Одним із важливих показників стратегічного управлінського обліку і методом визначення акціонерної вартості вважають метод розрахунку економічної доданої вартості (ЕДВ), розроблений і зареєстрований американської фірмою Stern Stewart від назвою EVA®. У цьому показнику знайшло відображення твердження, що для одержання прибутку (в економічному значенні цього поняття) підприємство повинно генерувати прибуток у розмірі, який перевищує ставки прибутку, що їх вимагають інвестори на вкладений капітал.
Метод ЕДВ якраз і показує, чи перевищують генеровані підприємством доходи ставки прибутку, яких вимагають інвестори. Формула розрахунку така:
EVA® = NOPAT – (R × C), (9.3)
де NOPAT – чистий операційний прибуток після сплати податків;
R – рівень прибутковості власного капіталу, якого вимагають інвестори;
C – інвестований капітал (тобто вартість активів за мінусом зобов’язань).
За методикою розрахунку показник ЕДВ (EVA®) близький до показника залишкового прибутку (ЗП), який визначається при аналізі продуктивності центрів інвестування (внутрішньогосподарських підрозділів).
Якщо показник ЕДВ має позитивне значення, можна говорити про зростання акціонерної вартості, збільшення багатства акціонерів.
Метод ЕДВ (EVA®) передбачає застосування цілого ряду коригувань вихідних звітних показників:
– витрати на НДДКР та на маркетинг необхідно розглядати як витрати майбутніх періодів і списувати поступово протягом періоду, коли вони приносять вигоду, а не одноразово. Тому на списану суму таких витрат може бути збільшено інвестований капітал;
– така ж методика врахування і нематеріальних активів (списані суми треба додати до вартості активів);
– витрати на реструктуризацію також повинні розглядатися як інвестиції, а не як витрати, що підлягають списанню;
– ліквідні фінансові інвестиції треба виключити з вартості активів, тому що прибуток від їх використання не включається в розрахунок прибутку від операцій (показник NOPAT).
Таким чином, метод розрахунку ЕДВ (EVA®) стимулює менеджерів до ефективного використання ресурсів (капіталу акціонерів).
Методи ЕДВ та ААВ дуже тісно пов’язані і теоретично внаслідок розрахунків повинні давати одне і те ж значення акціонерної вартості (рис. 9.1).
Рисунок 9.1. Два методи розрахунку акціонерної вартості
Перелічені показники оцінки діяльності підприємства відносять до групи фінансових. Вони дуже важливі, але не єдині для такої оцінки. Фінансові показники характеризують результати попередніх рішень, тобто спрацьовують “із запізненням”. В той же час, є показники, які можуть попереджувати про можливі зміни фінансових показників. У більшості випадків їх не можна виміряти фінансовими оцінками, тому їх відносять до нефінансових, наприклад, якість продуктів, рівень інновацій, навчання кадрів, ставлення клієнтів і т. ін.
Американські економісти Роберт Каплан і Девід Нортон розробили систему збалансованих показників, які включають як фінансові, так і нефінансові цілі, критерії, планові показники. Кількість таких показників повинна бути не більша 20 і охоплювати 4 основні області діяльності підприємства: фінанси, клієнти, внутрішні процеси на підприємстві, навчання і ріст персоналу.
Цей метод забезпечує досягнення рівноваги зовнішніх і внутрішніх факторів, попереджуючих і результативних критеріїв, жорстких фінансових показників і менш жорстких (пластичних) нефінансових критеріїв.
Стратегічна спрямованість обліку зумовила появу та розвиток нових напрямків його досліджень, зокрема:
– аналіз вартісного ланцюжка;
– калькулювання на основі діяльності;
– калькулювання життєвого циклу продукту;
– цільове калькулювання;
– аналіз витрат на якість та ін.
Дата добавления: 2016-03-04; просмотров: 646;