Використання електричної енергії
Спосіб життя людей характеризується зростаючими потребами енергозабезпечення. Електрична енергія, як найдоступніший вид енергії, широко використовується у промисловості, на транспорті, у побуті, управлінні, обробленні інформації тощо. Протягом багатьох років минулого століття найважливішим показником розвитку суспільства була кількість виробленої енергії та валовий внутрішній продукт на душу населення. За цими показниками попереду були США, Німеччина, Японія, Канада і колишній союз республік, до якого входила й Україна. Величезні запаси енергоресурсів і порівняно дешева робоча сила зумовили те, що Радянський Союз був серед передових країн за споживанням енергії. Вичерпність енергоресурсів висунула на перший план інший показник – енергоємність одиниці продукції, яка характеризує рівень розвитку технології, ефективність використання енергії обладнанням.
Рис. 1.6. Валовий внутрішній продукт на душу населення та його енергоємність
На рис. 1.6 наведені порівняльні показники валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення та енергоємність ВВП окремих країн світу станом на 2003 рік. Обсяг ВВП оцінюється у гривнях чи іншій валюті. Для порівняння енерговитрат у світовій практиці використовують кілограм умовного палива (кг у.п.) та кілограм нафтового еквіваленту (кг н.е.). Останній показник використаний на рис.1.6.
За цими показниками Україна сьогодні далеко відстає від розвинених держав світу, незважаючи на великі енергетичні, технологічні та інтелектуальні можливості. За період з 1997 до 2004 року енергоємність ВВП знизилась з 1,0 до 0,7 кг у.п./грн , однак значення цього показника далеке від бажаного.
Світове використання енергоресурсів за останнє десятиліття попереднього століття характеризують показники, наведені у табл. 1.3.
Таблиця 1.3
Використання енергоресурсів у світі
Показник | |||||
Сумарне енергоспоживання, млрд. т умовного палива (т у.п.) | 0,95 | 2,86 | 7,3 | 17,0 | 25,0 |
Населення, млрд. осіб | 1,62 | 2,5 | 3,6 | 4,6 | 5,2 |
Питомі енерговитрати (т у.п. на 1 особу на рік) | 0,59 | 1,16 | 2,03 | 3,7 | 4,8 |
Примітка: теплота згорання умовного палива 29300 кДж/кг
Ефективність використання енергоресурсів сьогодні виходить на перший план, оскільки їх вартість невпинно зростає разом з потребами суспільства.
Енергоефективність - властивістьобладнання, технології, системи, що характеризує міру використання енергії на одиницю кінцевого продукту. Вона оцінюється кількістю витраченої енергії у кіловат·годинах, кілоджоулях чи інших одиницях вимірювання енергії, віднесених до обсягу виробленої продукції.
Енерговикористання – це комплекс технологічних процесів, пов’язаних з виробництвом (отриманням) енергії та її споживанням, а також дії персоналу спрямовані на управління цими процесами. Енерговикористання пов’язане з енергозбереженням- діяльністю, спрямованою на раціональне використання енергоресурсів з неухильним зниженням енергоємності продукту та зменшенням шкідливого впливу на довкілля.
Політика енергозбереження – це державна діяльність спрямована на підвищення ефективності виробничої і невиробничої сфер, використання досягнень науково-технічного прогресу, модернізацію виробництва, використання ефективного обладнання й технологій, розроблення нових стандартів та нормативів, навчання та перепідготовку персоналу, впровадження енергетичного аудиту і т.п.
Використання електричної енергії пов’язане з перетворенням її в інші види енергії. Швидкість перетворення енергії називається потужністю.
Значення активної потужності, що споживається з електромережі для різних технологічних процесів, є наслідком виконання корисної роботи з потужністю РКОР і визначається за формулою:
РСП = РКОР / η,
де РСП – активна потужність, що споживається з електромережі; η – еквівалентний коефіцієнт корисної дії перетворення електроенергії, що дорівнює добутку коефіцієнтів корисної дії кожного послідовного перетворення. Еквівалентний коефіцієнт корисної дії тим менший, чим більше ланок є у ланцюжку перетворень.
Одночасно з активною потужністю споживається й реактивна Q та повна (позірна) S потужність.
Для кожного процесу можна скласти рівняння балансу потужностей, що встановлює рівність спожитої і витраченої потужності, деталізованої за складовими витрат. Окремо складають рівняння для активної і реактивної потужностей. На підставі аналізу рівняння балансу потужностей можна виявити нераціональні витрати і розробити заходи з економії електроенергії, тобто заходи з ощадного витрачання енергії.
Промисловість, будівництво і транспорт у 1998 році споживали 79.5 млрд кВт·год електроенергії, що склало 62,0% сумарного обсягу споживання, сільське господарство відповідно 8,8 млрд. кВт·год – 6,9%, комунально-побутове господарство – 16,9 млрд. кВт·год – 13,2%, населення – 23 млрд. кВт·год - 17,9%. У наступних роках спостерігається зростання виробництва електроенергії та електроспоживання, що засвідчує певну стабілізацію економіки України. На майбутнє передбачається зростання електроспоживання та величини максимуму електричного навантаження. Наприклад, на 2010 рік передбачається зростання електроспоживання до 190,0 млрд. кВт·год за максимального навантаження 34,0 млн.кВт, а на 2020 рік відповідно 225 млрд. кВт·год та 40,0 млн. кВт. Передбачається значний розвиток нетрадиційних джерел енергії: вітроенергетичних установок, геотермальних та сонячних станцій, малих гідроелектростанцій.
Дата добавления: 2016-02-27; просмотров: 2119;