Невідкладна медична допомога в разі отруєння етиловим спиртом

1. При збереженні ковтального рефлексу (поверхнева кома І ст.) промивають шлунок через товстий зонд. У разі поверхневої коми II ст. і глибокої коми промивають шлунок лише після інтубації і роздування манжетки на інтубаційній трубці.

2. Проводять туалет носоглотки в разі поверхневої коми І ст. і трахеобронхіальний туалет через інтубаційну трубку у випадку глибокої коми.

3. За показаннями проводять ШВЛ.

4. Можливу недостатність кори надниркових залоз компенсують преднізолоном (30 мг).

5. Для профілактики тромбозів вводять 5000 ОД гепарину 3 рази на добу.

6. Іноді для стимулювання серцевої діяльності та дихання в разі алкогольного отруєння рекомендують точковий масаж з надавлюванням і обертанням пальця протягом 0,5—1хв.

Точка 1 знаходиться у верхній третині вертикальної борозни верхньої губи. Масажувати слід у положенні хворого сидячи або лежачи.

Точка 2 знаходиться в центрі кінчика носа. Треба розтирати її між пальцями. Ефективне також розтирання вушних раковин з обох сторін.

7. За неглибокої коми, відсутності ознак гіпоксії — введення аналептиків: бемегрид (10 мл 0,5% розчину), кофеїн (2 мл 10% розчину) внутрішньовенне.

8. Застосовують форсований діурез з алкалізацією сечі — натрію бікарбонат.

9. Нікотинова кислота (1 мл 5% розчину); глюкоза (250 мл 5% розчину), 40% розчин глюкози 40 мл з 8 ОД інсуліну внутрішньовенне.

10. Лікування порушень гемодинаміки.

11. Раннє введення антибіотиків.

12. Вітамінотерапія — вітамін В₁ (2мл 5% розчину) внутрішньом'язово, вітамін В₆ (1мл 5% розчину) внутрішньом'язово, вітамін С (до 70мл 5% розчину) внутрішньовенне.

Метиловий спирт (метанол)

Утворюється при синтезі метанолу під час виробництва формальдегіду. Його додають до пального (бензину), він входить до складу антифризів. Метиловий спирт потрапляє в організм через дихальні шляхи, травний канал, шкіру. Смертельна доза — 10 мл.

Невідкладна медична допомога в разі отруєння метиловим спиртом (метанолом)

1. Промивання шлунка з використанням активованого вугілля і розчину натрію бікарбонату. Дати сольові проносні засоби.

2. Усередину — етиловий алкоголь (100 мл 30% розчину). Потім через кожні 2 год по 50 мл всередину 4—5 разів на добу. В наступні 2—3 доби — до 100 мл на добу. Коли хворий знаходиться в коматозному стані, тоді етиловий алкоголь призначається внутрішньовенне краплинне (25% розчин до 1 мл на 1 кг маси тіла). Це є антидотна терапія. Для прискорення елімінації мурашиної кислоти призначають високі дози фолієвої кислоти.

3. На ранній стадії — гемодіаліз або перитонеальний діаліз.

4. Форсований діурез.

5. Внутрішньовенне краплинне натрію бікарбонату (150—200 мл 4% розчину) — корекція ацидозу.

6. Вітамінотерапія — вітамін В₆ (до 5мл 5% розчину) внутрішньом'язово, аскорбінова кислота (до 20мл 5% розчину) внутрішньовенне, АТФ (2—3 мл) внутрішньом'язово.

7. Серцево-судинні засоби за показаннями.

8. Внутрішньовенне преднізолон (60—120 мг).

9. За наявності розладів зору — кальцію хлорид (10 мл 10% розчину) внутрішньовенне через кожні 6 год, вітамін В₆ (1—2 мл 5% розчину інтралюмбально), преднізолон (до 5 мг ретробульбарно).

Отруєння барбітуратами

Барбітурати застосовують у медичній практиці як заспокійливі, снодійні, протисудомні та засоби для наркозу. Сон, спричинений барбітуратами, за своїм перебігом відрізняється від природного сну. Барбітурати полегшують засинання, але змінюють фазову структуру сну. Препарати швидко всмоктуються в травному каналі та проникають через гематоенцефалічний бар'єр.

Токсична дія цих препаратів пов'язана з пригнічувальним впливом на ЦНС (виключенням функції вищих вегетативних центрів).

Смертельна доза фенобарбіталу становить в середньому 0,1г на 1кг маси тіла. Особливо небезпечне отруєння барбітуратами тривалої дії (барбітал, фенобарбітал), токсична концентрація яких зберігається в крові протягом 5—6 діб.