Невідкладна медична допомога пацієнтам, які знаходяться в коматозному стані

1. Повернути пацієнта на бік.

2. Трохи опустити (на 15°) верхню частину тулуба, щоб ротова щілина була нижче від голосової.

3. Вивести нижню щелепу та підтримувати її пальцями.

4. Оцінити ефективність дихання хворого (колір слизової оболонки та шкіри, її вологість, глибину і частоту дихання, наявність патологічних шумів при диханні, втягування ділянки яремної вирізки та міжребрових проміжків).

5. У разі утрудненого вдиху та наявності в порожнині рота шлункового вмісту, крові, мокротиння забезпечити прохідність дихальних шляхів (видалити сторонні тіла та рідини).

6. У випадку неефективного дихання застосувати штучну вентиляцію легенів.

7. Пропальпувати пульс над магістральними та периферійними артеріями.

8. Підняти верхні повіки хворого та оцінити реакцію зіниць на світло.

9. Викликати лікарську бригаду. У деяких хворих на фоні коматозного стану спостерігається гіперрефлексія, виникають гіперкінези або судоми.

Уразі судом необхідно:

— покласти хворого на рівну поверхню, запобігаючи травмування його навколишніми предметами;

— запобігти прикушуванню язика, вставивши між корінними зубами роторозширювач (шпатель, дерев'яну паличку, держак ложки, обмотані тканиною);

— підтримувати нижню щелепу та голову хворого, запобігаючи її травмуванню, асфіксії;

— очистити порожнину рота, горла від слини, крові, можливого шлункового вмісту;

— забезпечити оксигенацію організму за допомогою підведення кисню через маску або носовий катетер;

— у міжнападний період катетеризувати периферійну вену пункційним способом: ввести в неї за призначенням лікаря розчин сульфату магнію (по 5—10 мл 25% розчину), сибазону (по 2 мл 0,5% розчину);

— за відсутності спонтанного дихання здійснювати штучну вентиляцію легень.

ГІПЕРГЛІКЕМІЧНА (ДІАБЕТИЧНА) КОМА

Гіперглікемічна (діабетична) кома — виникає як ускладнення цукрового діабету, що розвивається внаслідок недостатності в організмі інсуліну (за несвоєчасного розпізнавання захворювання, відсутності лікування, в разі недостатнього введення інсуліну, порушення режиму харчування, гострих інфекційних захворюваннях).

Клінічні прояви розвиваються повільно, поступово, протягом кількох годин, днів. Розвитку коматозного стану передує продромальний період (період передвісників), коли знижується апетит, виникає нудота, блювота, посилюється спрага, поліурія, наростає загальна слабкість, в'ялість, сонливість.

Потім розвивається коматозний стан, який характеризується порушенням свідомості аж до її втрати, глибоким «шумним» диханням (типу Куссмауля); шкіра бліда, суха, з вираженим діабетичним рум'янцем на щоках, слизові оболонки сухі, яскраво-червоного кольору. Язик сухий, обкладений коричневим нальотом. Тургор м'яких тканин дряблий, м'язовий тонус знижений, рефлекси сповільнені, очні яблука запалі, м'які. Температура тіла знижена, пульс частий, ниткоподібний, артеріальний тиск низький. Запах ацетону з рота. У крові — високий рівень глюкози (гіперглікемія), у сечі — глюкозурія, ацетонурія; висока питома маса сечі — гіперстенурія.