Невідкладна медична допомога в разі поствакцинальних ускладнень

1. Ввести антигістамінні препарати у звичайних дозах.

2. Всередину або внутрішньовенне ввести 10% розчин кальцію глюконату.

3. Призначити аскорбінову кислоту.

4. Провести синдромну та симптоматичну терапію.

Кропивниця

Кропивниця належить до алергічних реакцій негайного типу. Вона розвивається під час дії на організм різних алергенів, найчастіше — харчових, а також під час введення лікарських препаратів, вакцин тощо.

Клінічні ознаки. Поява на шкірі висипів блідо-рожевого кольору у вигляді плям або пухирців різної форми і величини, що супроводжуються свербежем.

Одночасно висипи можуть бути і на слизових оболонках. При цьому може порушуватись і загальний стан: слабкість, змерзання, підвищення температури, біль у суглобах, животі, блювання, пронос.

Невідкладна медична допомога в разі кропивниці

1. Припинити дію алергену на організм.

2. Застосувати локальні обколювання 0,1% розчином адреналіну гідрохлориду (у разі ін'єкційного способу потрапляння алергену).

3. Промити шлунок через зонд, призначити сорбенти (активоване вугілля, ентеросгель, полісорб) — при харчовому способі потрапляння токсичного препарату.

4. Усунути контакт з алергеном через повітря (при інгаляційному способі).

5. Ввести медикаменти:

— антигістамінні засоби: 1% розчин димедролу, 2,5% розчин піпольфену або 2% розчин супрастину в дозі 0,2— 1,0 мл внутрішньом'язово або внутрішньовенне;

— кортикостероїди (преднізолон, лише за умови набряку гортані, що загрожує асфіксією);

- дегідратаційна терапія (лазикс, фуросемід).

КОМАТОЗНІ СТАНИ

Кома — повне пригнічення свідомості із втратою больової чутливості та рефлексів, загальним м'язовим розслабленням і розладами функцій життєво важливих органів і систем організму.

У перекладі з грецької "кома" — "глибокий сон". Проте пацієнта, що перебуває в стані коми, на відміну від сплячої людини, неможливо привести до свідомості, навіть надто сильними подразниками.

Кома — це не захворювання, а один з провідних синдромів глибоких змін в організмі, що визначають прогноз життя пацієнта. Кому слід диференціювати від інших форм пригнічення свідомості.

Класифікація порушення свідомості

1. Ясна свідомість.

2. Затьмарена свідомість.

3. Ступор.

4. Сопор.

5. Кома: помірна, глибока, позамежна.

Для визначення ступеня пригніченості свідомості широко застосовують шкалу Глазго, згідно з якою:

— ясна свідомість—15 балів;

— помірне приглушення — 13 — 14 балів;

— глибоке приглушення — 11 — 12 балів;

— сопор — 8 — 10 балів;

— помірна кома — 6 — 7 балів;

— глибока кома — 4 — 5 балів;

— термінальна кома (смерть мозку) 3 бали і менше.

Шкала Глазго

Стан свідомості оцінюється кількісно за трьома клінічними критеріями:

1) розплющування очей (А)

2) рухова активність (Б)

3) особливості мовних відповідей (В).

Для визначення ступеня пригніченості свідомості бали кожної з цих трьох функцій потрібно сумувати.

Діагностика. Діагностування коми ґрунтується на тому, що відсутній мовний контакт з пацієнтом, а також відсутні реакції на біль, світло і звук. Залежно від причини розрізнюють дві групи ком:

1) цереброгенні — виникають на фоні мозкових інсультів, черепно-мозкової травми, епілепсії, менінгоенцефалітів, абсцесів або пухлин мозку;

2) соматогенні — розвиваються внаслідок вторинного ураження мозку і тривають без стійких вогнищевих неврологічних симптомів.

Діагностування втрати свідомості просте. Але щоб відпрацювати тактику надання невідкладної допомоги, важливо встановити глибину втрати свідомості.

Для визначення глибини коми на догоспітальному етапі використовують такі критерії: рухи очних яблук, реакція зіниць на світло, рогівковий і кон'юктивальний рефлекси, чхання при подразненні слизової оболонки носа ватою, просоченою аміаковим спиртом, рухова реакція на постукування по вилицях, натискання на надочні точки, подразнення підошви стоп, акти ковтання, дихання і функції кровообігу.

Специфічне етіопатогенетичне діагностування коматозних станів вкрай складне через обмаль часу, неможливість зібрати анамнез, ретельно обстежити пацієнта. При цьому фельдшер поєднує обстеження пацієнта з невідкладними заходами, усуває загрозливі для життя порушення дихання і кровообігу. Тому він повинен володіти фундаментальними знаннями медицини; бути спостережливим і максимально зібраним, рухи його повинні бути чіткими, швидкими і впевненими, він має спланувати і провести обстеження пацієнта, виділити серед загальних симптомів коми ознаки основного захворювання, що призвело до розвитку недостатності мозку.

Підчас догоспітального обстеження пацієнта: оцінюють функції дихання і кровообігу, з'ясовують обставини розвитку коми в родичів або присутніх при її виникненні; визначають ступінь втрати свідомості; проводять загальне обстеження пацієнта; встановлюють попередній діагноз і визначають профіль лікувального закладу з метою госпіталізації пацієнта.