Мал. 3. Модель маскування

Мал.1

Що дають календарі для розумового розвитку дітей?

Молодші дошкільники отримують перші знання при видові відмінності птахів, сезонні явища, вчаться співставляти зображення на картинках з тими образами, які виникли в процесі спостережень.

У старших дошкільників календар розвиває здатність до наочно-схематичного, абстрактного мислення, оскільки заповнення календарів ведеться з допомогою умовних позначок – символів.

Поступово розширюється зміст спостережень, які відображаються у календарі, педагог формує у дітей вміння використовувати модель як засіб, логічну форму мислення. Це полегшує використання складніших графічних моделей, що відображають закономірності росту та розвитку живих істот (календарів спостережень за ростом овочів, ростом та розвитком курчат та ін.).

5. Абстрактні моделі, у яких в абстрактно-узагальненому вигляді відтворюються внутрішні взаємозв’язки та залежності, що існують в природі. Такі моделі вперше застосувала С.М. Ніколаєва для ознайомлення дошкільнят із захисними пристосуваннями тварин. Суть цих моделей полягає в тому, щоб унаочнити сховані від безпосереднього сприймання особливості природних об’єктів та явищ. Зовні моделі не мають жодної схожості з модельованими об’єктами. У них використовуються для кодування важливих ознак природних явищ геометричні фігури, кольори тощо. Засвоєння природничої закономірності з допомогою абстрактної моделі потребує проведення спеціальних вправ з нею (частіше всього – ігрових) та спеціально керованих педагогом розмірковувань, завдяки яким відбувається перенесення отриманих знань на конкретні явища природи. Прикладами абстрактних моделей є запропоновані С.М. Ніколаєвою “Модель маскування” та модель “Довгі та короткі ноги”, які дозволяють зрозуміти сутність таких способів захисту тварин від ворогів, як втікання та маскування. Обидві моделі використовуються у формі ігрових вправ.

Модель “Довгі та короткі ноги” має вигляд прямокутного ігрового поля, на якому зображені 2 “доріжки”, по яких “рухаються” довгі (сині) та короткі (червоні) “ноги” (мал. 2). Одночасно з моделлю діє пара дітей, відмічаючи на доріжках певну кількість “кроків” коротких та довгих ніг. Довжина отриманих відрізків порівнюється. Такі завдання виконуються кілька разів, причому кількість кроків, пройдених по обох доріжках кожного разу має бути однаковою. Співставлення “пройденого” шляху дозволяє дітям самостійно зробити висновок про значення довжини ніг для величини шляху. Дорослий допомагає перенести отримані знання на тварин, задаючи проблемне запитання: “Які тварини можуть швидше бігати, а значить їм легко захиститися від ворога втікаючи?”.

До теми “Маскування” була розроблена демонстраційна модель, що складається з поля двох кольорів (білого та строкатого) з поздовжнім прорізом для вставляння геометричних фігур та самих фігур, ідентичних за кольором до більшої (строкатої) частини поля. Модель дозволяє продемонструвати дітям значення для маскування співпадіння забарвлення покривів тварини з фоном середовища та повної нерухомості живої істоти, причаювання її на цьому фоні. З цією метою дітям пропонують розпізнати нерухому та рухому геометричну фігуру на строкатому та білому полі, зробити висновки про те, чому в одному випадку важко “побачити” та назвати геометричну фігуру, а в іншому випадку легко вдалося це зробити.

Така модель без попередньої підготовки формує в дитини узагальнене уявлення про маскування, наочно демонструє приховані від очей дитини суттєві ознаки цього явища природи. Наступний етап роботи – навчання дітей самостійно розбиратися у кожному конкретному випадку прояву маскування в тваринному світі (пояснити, чому у багатьох тварин літнє та зимове забарвлення хутра чи пір’я різне; чому тварини стають зовсім непомітними, коли перестають рухатися, “завмирають”, як, наприклад, цвіркунчик в траві і т.д.).

Мал. 3. Модель маскування

В останні роки моделювання стає все активніше використовуватися у роботі з дошкільниками, виступаючи засобом активізації розумової діяльності дітей в ході спостережень, бесід, розповідей про природу. Зокрема, досить багато методичних розробок пропонується у рамках ТРВЗ. Для прикладу можна навести:

q системний оператор – модель для аналізу особливостей змін, що відбуваються в природі, взаємозв’язків, які існують в ній. Крім того, системний оператор дозволяє показати дітям “структуру” природи, тобто виявити взаємозв’язки типу “частина-ціле”;

q метод моделювання маленькими чоловічками, який завдяки використанню умовних символів дозволяє дати дітям уявлення про деякі суттєві властивості твердих, рідких та газоподібних речовин. З допомогою цього методу діти можуть засвоювати також знання про причинно-наслідкові зв’язки у природі.

Таким чином, моделювання виступає важливим методом роботи з дітьми. Воно може по різному поєднуватися з іншими методами. Моделювання супроводжує спостереження, допомагає фіксувати його результати. Моделі допомагають уточнити, поглибити знання, отримані у ході бесід, розповідей, розглядання ілюстрацій. Моделі часто служать для фіксації результатів дослідницької діяльності дітей. І, нарешті, використання моделей може стати першим етапом роботи з теми, а інші методи слугуватимуть для закріплення та конкретизації знань, отриманих у результаті аналізу моделі.