Проектування приміщень для споживачів

Склад приміщень для споживачів – вестибуль (включаючи гардероб, умивальні і туалетні кімнати), зали з роздавальними (у підприємствах харчування, де передбачене обслуговування офіціантами, - без роздавальних), аванзал, буфет, приміщення для офіціантів, артистична.

4.1. Проектування вестибуля. Вестибуль передбачається в підприємствах харчування кругло річного і змішаного функціонування. Це перше приміщення, що знаходиться на шляху руху споживачів у зали підприємств громадського харчування. Вестибуль повинний мати чітку організацію потоків руху споживачів. Варто передбачати відстані, що забезпечують вільні проходи між меблями, і відступи від стійок гардероба, дзеркал і рекламних стендів.

Площа вестибуля (включаючи гардероб, умивальні і туалетні кімнати) залежить від кількості місць у залі і розраховується по нормах площі від 0,3 до 0,45 м2 на одне місце.

На площі вестибуля розміщають гардероб для споживачів, туалетні, умивальні кімнати.

Гардероб, як правило, поєднують з вестибулем. Уздовж гардероба передбачають вільне від основних потоків споживачів простір шириною 1,5 – 2 м. Розміщення гардероба може бути фронтальним, глибинним, кутовим. Площа гардероба для споживачів визначають з розрахунку 0,1м2, а в ресторанах і кафе при готелях – 0,08 м2 на одне місце в залі. Кількість вішалок розраховують на максимальне завантаження залу при коефіцієнті оборотності 1,1. Відстань між вішалками повинне складати 0,7 м.

Туалетні кімнати проектуються з розрахунку один унітаз на 60 місць у залі. У шлюзах туалетів встановлюють один умивальник на 4 унітази, у вестибулях і в окремих приміщеннях – додатково по одному умивальнику на кожні 50 місць у залі. У ресторанах і кафе з обслуговуванням офіціантами в шлюзах туалетів варто передбачати додатково площа 4 м2 для туалетних.

 

 

 

 

Рисунок 3 – План вестибуля

 

1. Умивальники 2. Унітази 3. Вішалки.

 

4.2. Проектування аванзалу. У підприємствах харчування, що працюють по методу обслуговування офіціантами перед основними залами передбачається аванзал, як підзона відпочинку і чекання для розподілу потоків споживачів, особливо при наявності декількох залів, що виходять у це приміщення. . Для ресторанів, місткістю до 150 місць площа аванзалу приймається 15 м2, у більш великих підприємствах на кожних наступних 50 місць додається 5 м2.

Як правило аванзали обладнаються м'якими кріслами, журнальними столами, озелененням. Іноді в аванзалі встановлюють стіл для метрдотеля (адміністратора, хостеса).

 

4.3. Проектування залу. Зал підприємства харчування – основне приміщення для споживачів. Його місткість і швидкість обслуговування споживачів визначає пропускну здатність підприємства, а отже, і його рентабельність.

Планування залу залежить від методу обслуговування і типу роздачі, застосовуваної при самообслуговуванні. Найбільш раціональна прямокутна форма залу зі співвідношенням сторін 1:1,5 – 1:3. Зали великої місткості можуть мати Г- і П- образну планування.

Зали, як правило, розташовують по фасадній стороні будинку з орієнтацією на південь або південний захід. По можливості вони повинні мати двостороннє висвітлення.

Зали повинні бути зручно зв'язані з приміщеннями вхідного вузла (вестибулем, гардеробом і санвузлом для споживачів), а також роздавального і мийного столового посуду.

Для будинків ресторанів і кафі характерний принцип створення в залі єдиного простору при виділенні в ньому функціональних зон – вхідний, обідньої, естрадно-танцювальної.

Вхідна зона дозволяє споживачеві оглянути зал, установити наявність вільних місць, прийняти рішення на вибір місця, визначити шлях переміщення.

Обідня зона в залежності від планування залу визначається його розмірами, формою і прийомами розміщення меблів. У залі устаткування розставляють відповідно до напрямків руху потоків споживачів і обслуговуючого персоналу, а також потоків чистого і брудного посуду. При цьому необхідно забезпечити вільний підхід до роздавальної лінії й обідніх столів.

Ширина проходів у залах визначається відстанню між спинками стільців (при далекості спинки стільця від краю столу, рівної 0,5м), між вільними сторонами столів або між спинками стільців і вільних сторін (кутами) столів. Вона повинна забезпечувати швидку евакуацію людей із залів і зручність пересування обслуговуючого персоналу. Значення ширини проходів для підприємств громадського харчування різних типів представлені в таблиці.

Таблиця 1 – Ширина проходів у залі, м, не менш

Прохід Тип підприємства
Їдальня Ресторан Кафе Закусочна
Основний Додаткові: для розподілу потоків споживачів для підходу до окремих місць 1,35   1,2 0,6 1,5   1,2 0,6 1,2   0,9 0,4 1,2 (1,6)   0,9 (1,1) 0,4 (0,8)

* У дужках зазначена ширина проходів між столами, призначеними для харчування стоячи.

У залах їдалень ширину основного проходу, що обслуговує більш 200 місць, допускається збільшувати проти зазначеної на 0,2 м на кожні 100 місць понад 200, але в цілому не більше ніж на 1,2 м.

Столи в залах можна розміщати по діагоналі або рівнобіжним рядам, лініями, однаково вилученими друг від друга, або групами з різними проміжками між столами. При розміщенні столів необхідно враховувати загальну конфігурацію залу, а також розташування вікон, дверей, роздачі, буфета. У залах прямокутних у плані підприємств, що працюють з обслуговуванням офіціантами, застосовують головним чином розміщення столів по діагоналі. У підприємствах громадського харчування, що передбачають самообслуговування, прямокутні столи встановлюють перпендикулярно основним проходам, причому стільці ставлять тільки по довгій стороні столу. Завдяки цьому більш ефективно використовується площа залу і забезпечується вільний підхід споживачів і персоналу до столу.

Відстань між стіною і розташованими уздовж неї столами повинне складати не менш 0,4 м, а при розташуванні столів рівнобіжними рядами – 0,3 м.

Естрадно-танцювальна зона в значній мірі визначає архітектурно-планувальну композицію залів. Танцювальне коло, як правило, є центром композиції залу і повинний мати гарну оглядність. Площа для танців у залах на 75,100,150 місць приймають відповідно 8; 12; 16 м2. Мінімальні габарити: довжина естради 2,5 м, ширина 1,8, висота 0,25 – 0,45 м. Іноді в залах на 75 – 100 місць для танців використовують основний прохід зі збільшенням його до 2,5 м. танцювальна площадка може не примикати до естради. Від естради повинний бути зручний прохід у кімнату для збереження музичних інструментів.

Для кафе площа естради складає не менш 7 м2, а для ресторанів – не менш 12 м2 при висоті не менш 250 мм. Якщо естраду передбачають круглої, то її діаметр для кафе – не менш 3 м, для ресторанів – не менш 4,5 м.

У підприємствах із самообслуговуванням на площі залів звичайно розміщають і роздавальну лінію. Відстань від неї до найбільш віддаленого столу не повинне перевищувати 20 м. Проміжок між роздавальним прилавком і бар'єром при проході споживачів в один ряд варто приймати рівним 0,7 м, у два ряди (з обгоном) – 1,2 м, ширина робочої зони за роздавальною лінією повинна складати не менш 1 м.

Загальну площу залу розраховують на підставі норм площі на одне місце (для їдалень і ресторанів – 1,8; для кафі і закусочних із самообслуговуванням – 1,6; кафе з обслуговуванням офіціантами, молодіжних кафе, шашликових, пивних барів – 1,4 і т.д.). Для підприємств , що працюють із самообслуговуванням, у норму площі для залів включена площа роздавальних.

4.4. Проектування роздач. У підприємствах громадського харчування із самообслуговуванням на площі залів розташовують роздавальні лінії, з огляду на зручність доставки в них готову продукцію, раціональної організації потоків споживачів, а також потоків брудного і чистого посуду (рисунок 4).

Рисунок 4 – Варіанти розміщення роздавальних саме обслуговування:

а) відкрито в залі із симетричним розташуванням секцій;

б) з поворотом секцій і можливістю обгону;

в) роздавальні і бар створюють дві зони для прийому блюд;

г) роздавальна відділена від залу;

д) бар при вході об'єднаний з роздавальної;

є) роздавальна об'єднана з зоною столів.

Розрахунок роздавальних у підприємствах, що працюють із самообслуговуванням.

Однієї з основних задач, що вирішуються при проектуванні роздавальних є вибір методів і форм обслуговування, що забезпечують відповідністю пропускної здатності роздачі й інтенсивністю потоку споживачів.

У залежності від планування залу, місткості підприємства, інтенсивності потоку споживачів, форм самообслуговування в підприємствах громадського харчування можуть застосуються роздачі двох типів – спеціалізовані й універсальні.

У спеціалізованих роздачах реалізація здійснюється зі спеціалізованих секцій по відпустці холодних закусок, солодких і гарячих блюд, напоїв і ін. В універсальних роздачах блюда, що входять у меню сніданку, обіду і вечері, відпускаються з того самого прилавка або роздавального вікна.

Кожній формі самообслуговування відповідає визначений тип роздачі: з попередньою оплатою – універсальна, з наступної – універсальна, а при інтенсивному потоці - спеціалізована; з оплатою після прийому їжі – спеціалізована. У таблиці 2 приведена пропускна здатність роздач у залежності від форм самообслуговування.

Таблиця 2. Оптимальна пропускна здатність роздач, чол./хв.

Форма самообслуговування Тип роздачі
Універсальна Спеціалізована
Попередня оплата При організації комплексного харчування Наступна оплата При організації комплексного харчування Оплата після прийому їжі: при двох роздатчиках при трьох роздатчиках відпустка харчування по абонементах 1,9 2,5 2,4 3,5   - - 2,6 - 4,4 3,1 5,8   4,1 5,7 5,1

 

Необхідна кількість роздач визначається в розрахунку на години найбільшого завантаження залу по формулі:

,

де u – інтенсивність потоку споживачів, чол./ хв.

q – пропускна здатність роздачі, чол./ хв.

Nч – кількість споживачів за годину максимального завантаження залу (визначають за графіком завантаження залу) чол.

У залі може застосовуватися кілька форм самообслуговування (видів оплати). Принцип розрахунку в цьому випадку не змінюється, варто тільки врахувати всі прийняті форми обслуговування.

Чисельність персоналу, що обслуговує роздачу, залежить від форми самообслуговування, типу і кількості роздач.

Таблиця 3 – Чисельність обслуговуючого персоналові для однієї роздачі

Форма обслуговування Спеціалізована роздача Універсальна роздача
касири роздатчики усього касири роздатчики усього
Попередня оплата При організації комплексного харчування Послідуюча оплата При організації комплексного харчування Оплата після прийому їжі при двох роздатчиках при трьох роздатчиках Відпуск їжі по абонементах -   - -   -   0,5* 0,5*   - - -   - - 1,5 1,5   - -

* Один касир обслуговує дві роздачі

 

Загальна кількість персоналу, необхідного для видачі їжі в годинник максимального завантаження залу,

n - кількість блюд, реалізована за 1 ч максимального завантаження залу,

t – витрати часу при відпустці одного блюда (таблиця 4).

Таблиця 4 – Затрати години на обслуговування споживачів

Форма обслуговування Тип роздачі Витрати часу роздатчика при відпуску блюд Витрати години
перших інших третіх перших та інших
Попередня оплата при організації комплексного харчування Послідуюча оплата з вільним вибором блюд Послідуюча оплата при організації комплексного харчування Оплата після прийому їжі з вільним вибором блюд Відпуск харчування по абонементах Універсальна Спеціалізована Універсальна Спеціалізована Універсальна Спеціалізована -//-   -//- - 8,6   10,8   7,6 10,6   8,6   - 11,9   14,7   10,4 14,5   11,9 - 4,9   5,2   4,2 5,2   4,2 23,7 - 25,4 - 17,0 - -   - 19,3 19,3 10,4   -








Дата добавления: 2016-02-24; просмотров: 2828;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.013 сек.