Простір як композиційний фактор. «Фігура — фон». Простір і форма

Нескладні форми сприймаються легко. Близько розміщені один до одного, елементи сприймаються як єдине ціле. Елементи, подібні за ознаками, мають тенденцію до зорового об'єднання. Найпростіші форми чітко відділяються від фону, складні форми сприймаються неоднозначно (мал. 2.14).

1)статичне монотонне положення;

2)стійке нерухоме положення;

3)ритмічне положення;

4)ритмічне нестабільне положення.

Успіх роботи над композицією залежить і від простору між елементами. Відповідно до психологічного сприйняття, інтервали також необхідні в композиції, як і предмети, що в неї входять. Якщо недооцінювати роль просторових інтервалів, то цікаво задуманий сюжет твору не отримає вдалого втілення. Невипадково, наприклад, у натюрмортах художники об'єднують предмети, залишаючи закритим і відкритим простір між ними. Це ми бачимо в творах художників, де композиційні зв'язки між елементами досягнуті за рахунок їх умілого розміщення й організації простору. Це відноситься і до творів із зображенням фігур.

Мал. 2.15

Зображення сприймається як чорна фігура на білому фоні або як біла — на чорному (мал. 2.15).

Елементи зображення орієнтуються вздовж взаємоперпендикулярних напрямів осей картинної площини. Існують горизонтальна, вертикальна, горизонтально-вертикальна, поворотна, композиція типу «фриз» і комбінована орієнтації (мал. 2.16).

1)горизонтальна;

2)вертикальна;

3)горизонтально-вертикальна;

4)поворотна;

5)комбінована.

Композиція типу «фриз»

Мал. 2.16

Елементи організовуються в просторі вздовж кільцевих або концентричних осей у формі піраміди або конуса (мал. 2.17).

Мал. 2.17