Психологічні основи професійного відбору

Кожна професія висуває до особистості працівника певні вимоги: до пам'яті, уваги, інтелекту. Вибір професії має бути обґрунтованим професійною придатністю, яка представляє со­бою сукупність особливостей психічних, фізіологічних, віко­вих, гендерних, що обумовлюють ефективність певного виду діяльності та задоволеності нею. Успіх кожної людини визна­чається тим, в якій мірі риси її особистості будуть відповідати тим вимогам, які висуваються до людини обраною нею про­фесією. А для цього потрібно добре знати себе і намагатися шу­кати справу до душі.

Тому четвертим структурним елементом професійної орієнтації - є професійний відбір, який спрямований на надання допомоги особистості у визначенні й виборі конкретної проф^ес11 на основі виявлення й оцінки її загальних і спеціальних здібностей, інтересів, потреб і об'єктивних умов професійної підготовки та працевлаштування. Це стосується, насамперед, професій, пов'язаних з умовами праці максимальної складнонощі, з важкими умовами праці. Мета його полягає у виявленні придатності людини до конкретного виду праці. При цьому, якщо° у претендента виявляють відсутність хоча б однієї професійно важливої якості, йому відмовляють у працевлаштуванні, з тим, щоб захистити індивіда від небажаних, можливо трагічних наслідків стихійного відбору. При здійсненні профвідбору перевага надається тим претендентам, які мають більш високий рівень професійно важливих якостей, властивостей і сприятливі перспективи їх розвитку.

Історія появи деяких елементів оцінки профвідбору йде в глибину століть. Вже у середині III тисячоліття до н.е. Стародавньому Вавилоні проводили випробування випускників шкіл, що готували писарів. Дякуючи обширним на ті часи знан­ням професійно підготовлений писар був центральною фігурою месопотамської цивілізації; він умів вимірювати поля, ділити майно, співати, грати на музичних інструментах. Під час випробувань перевіряли його уміння розбиратися в тканинах, метаталах, рослинах, а також знання всіх чотирьох арифметичних дій.

УIII тисячолітті до н.е. в Китаї існувала відома посада і професія урядовця.

Інші приклади були також у стародавній історії Спарти, Афін, Риму. У Спарті була створена і успішно здійснювалася система виховання воїнів, в Римі - система відбору і навчання гладіаторів. «Люди, - писав Платон, - народжуються не дуже схожими один на одного, їх природа буває різна, та і здібності до тієї або іншої справи також... Тому можна зробити все у більшій кількості, краще і легше, якщо виконувати певну ро­боту відповідно до своїх природних задатків».

Даних, подібних приведеним вище, є багато, і всі вони вка­зують на досить ранній період виникнення елементів того, що зараз прийнято називати профвідбором. Питанням професій­ного відбору багато уваги приділяв директор психологічної ла­бораторії Гарвардського університету — професор Р.Мюнстерберг, якого можна назвати родоначальником психотехніки. За замовленням телефонної кампанії він вивчав придатність кан­дидатів на професію телефоністки за психофізіологічними яко­стями, а також розробив методику профвідбору на посаду вагоноводіїв трамваїв.

На сучасному етапі професійний відбір переважно розгляда­ють] як процедуру диференціації кандидатів за ступенем їх відповідності певному виду діяльності й прийняття рішення про придатність або непридатність кандидатів. Профе­сійний відбір реалізується шляхом встановлення медичних і пси­хофізіологічних протипоказань для роботи в конкретній галузі діяльності та відповідності індивідуальних антропометричних даних кандидата вимогам, що висуваються до робітника.

М.С.Корольчук та В.М.Крайнюк розглядали професій­ний відбір як комплекс засобів, які дозволяють виявити осіб, найбільш придатних за своїми індивідуально-психологічними якостями та здібностями до навчання та подальшої діяльності з конкретної спеціальності.

Часто профвідбір збігається з фінальною частиною проф-консультації. Такий збіг визначається спільністю методик, що застосовуються в цих двох системах. Але виділення системи профвідбору в окремий структурний елемент професійної орієн­тації необхідне через його специфічну мету, яка передбачає не просто підготовку учня до професійного самовизначення з від­строченим фіналом, а саме цей фінал, тобто вирішення питання про реалізацію професійного самовизначення.