Охорона земель від забруднення.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання та охорони земель, рівноправного розвиту вcix форм власності на землю i господарювання, збереження та відтворення родючості ґрунтів, поліпшення природного середовища, охорони прав громадян, підприємств, установ і організацій на землю.

Гірничі, лicoвi та водні відносини щодо використання та охорони рослинного та тваринного світу, атмосферного повітря регулюються спеціальним Законодавством України.

Відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на:

- землі сільськогосподарського призначення;

- землі населених пунктів (міст, селищ міського типу i сільських населених пунктів);

- землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення;

- землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

- землі лісового фонду;

- землі водного фонду;

- землі запасу.

Віднесення земель до категорій провадиться відповідно до їх цільового призначення.

Переведення земель з однієї категорії до іншої здійснюється у разі зміни цільового призначення цих земель.

Віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках – органами, які затверджують проекти землеустрою i приймають рішення про створення об’єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення.

У державній власності перебувають вci землі України, за винятком земель, переданих у колективу і приватну власність.

Згідно Земельного кодексу України завдання державного контролю за використанням i охороною земель полягаютьу забезпеченні додержанням державними та громадськими органами, а також підприємствами, установами, організаціями i громадянами вимог земельного законодавства з метою ефективного використання та охорони земель.

Державний контроль за використанням i охороною земель здійснюється Радами народних депутатів, а також Державним комітетом України по земельних ресурсах, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та іншими спеціально уповноваженими на те державними органами.

Порядок здійснення державного контролю за використанням i охороною земель встановлюється законодавством України.

Моніторинг земель являє собою систему спостереження за станом земельного фонду, в тому числі земель, розташованих у зонах радіоактивного забруднення, з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.

Структура, зміст i порядок здійснення. моніторингу земель встановлюється Кабінетом міністрів.