Класифікація підземних вод

Чим більша глибина залягання водоносного горизонту, тим більше він захищений від антропогенних забруднень, i тим менше коливання основного сольового складу води.

Використання води у харчовій промисловості у якості сировини та у підготовчих процесах потребує різних вимог в залежності від виду продукту. Тому, в такому розумінні, якість води – це характеристика складу i властивостей води для використання її у конкретному виді водокористування. Якість води характеризують певними хімічними, фізичними та мікробіологічними показниками.

В Україні технічні, гігієнічні вимоги та норми якості води встановлені у ГОСТ 2874-82 «Вода питна». Проте використання води у харчовій промисловості, особливо в якості сировини, створює умови для участі сольового складу води у хімічних та біохімічних реакціях з іншими компонентами харчової сировини. Це в свою чергу може призвести до утворення осадів, зміни кольору та погіршення смаку готового продукту. Тому до основного сольового складу води у харчовій промисловості встановлюють більш жорсткі галузеві вимоги. Наприклад, вода, яка використовується у виробництві різноманітних напоїв, не повинна містити великої кількості солей лужності. Більш жорсткі вимоги застосовано до вмісту сполук заліза, марганцю, алюмінію та загальної мінералізації. Такі вимоги пояснюються необхідністю уникнути утворення осаду зі сполуками солей жорсткості, заліза, марганцю, алюмінію. Крім того, сполуки заліза можуть давати неприємний присмак та змінювати колір продукції. Велика загальна мінералізація також впливає на смак продукту, та може погіршувати насиченість напоїв вуглекислим газом. У виробництві пива для забезпечення оптимальних умов протікання біохімічних реакцій необхідно забезпечити відсутність солей лужності та залишити відповідну концентрацію солей кальцію.

Для виробництва високоякісних лікеро-горілчаних напоїв використовують воду без солей жорсткості та з низькою мінералізацією. Для забезпечення потрібних смакових якостей напою у воді залишають невелику кількість солей лужності.

Велика кількість води у харчовому виробництві використовується для миття обладнання, тари та упаковки. Особливо ретельно готують склотару повторного використання. Для миття обладнання та склотари використовують миючі та дезінфікуючі засоби. Розчинність у воді та їх миючі якості залежать від хімічного складу води. Зазвичай на миючі властивості негативно впливає присутність солей жорсткості, заліза, сірководень та висока загальна мінералізація. Тому в інструкціях по експлуатації миючих машин обов’язково висуваються вимоги до води, що використовується для миття та ополіскування. Для приготування лужних розчинів слід використовувати воду без солей жорсткості, а загальна мінералізація не повинна перевищувати 1000 мг/дм³. Для гарячого ополіскування та миття обладнання також придатна повністю пом’якшена вода. Для кінцевого ополіскування холодною водою допускається використання води жорсткістю до 3 мг-екв/дм³. Посудомийні машини на підприємствах громадського харчування також обладнуються іонообмінними пом’якшувальними установками.

Як допоміжний матеріал вода у харчових виробництвах використовується для технічних потреб: миття приміщень, охолодження продукції, одержання пари. Для технічних потреб у харчових виробництвах використовують воду питної якості Для охолодження та виробництва пари використовують глибоко пом’якшену воду, а в деяких випадках – демінералізовану.

Дуже часто вода підземних джерел може мати неприємний запах сірководню, присмак заліза, значне коливання загальної мінералізації. Тому, як правило, воду підземних джерел очищають за допомогою простих методів, які не травмують природний склад води. Запах сірководню вилучають, пропускаючи крізьводу повітря. При цьому відбувається механічне видування сірководню, що присутній у воді у вільному стані, та окислення розчиненого сірководню до вільної сірки. Якщо вода містить великі концентрації сполук заліза, то при аерації води повітрям також відбувається окислення сполук заліза у нерозчинний комплекс гідроксиду. Застосовуючи простий метод фільтрації воду очищують в!д нерозчинних сполук та завислих дом1нюк. Воду знезаражують, у більшості випадків, ультрафіолетовим опромінюванням.

Для забезпечення необхідної мінералізації води використовують більш складні процеси: іонний обмін, зворотній осмос, електродіаліз, електроліз.

Водовідведення.Промислові підприємства здійснюють водовідведення за допомогою розгалуженої системи каналізаційної мережі у міську каналізацію або після очистки у відкриті водоймища. Bci промислові об’єкти повинні мати локальні очисні споруди або повні цикли очистки стоків. Підприємства харчової промисловості відносяться до водоємких об’єктів. На підприємствах харчової промисловості стічні води утворюються на стадії підготовки сировини, миття тари та обладнання, санітарної підготовки приміщень. Основними забруднюючими речовинами стічних вод є: завислі часточки (дисперсна фаза), розчинні органічні сполуки, жири, поверхнево-активні речовини, лужні сполуки, дезінфікуючі речовини. Кількість органічних сполук в стічних водах визначають опосередковано за допомогою показників ХСК (хімічне споживання кисню) та БСК (біохімічне споживання кисню). За ними вимірюваннями визначається кількість кисню, необхідну для окислення хімічним або біохімічним методом органічної речовини до неорганічних сполук. На кожному підприємстві проводиться контроль забрудненості стічних вод за основними забруднюючими речовинами.

Умови скидання стічних вод у міську каналізаційну мережу.Кожне місто має свої очисні споруди, які очищують побутові стічні води. Промислові стічні води без очистки не дозволяється скидати у міську каналізаційну мережу. На промислових підприємствах здійснюється попередня очистка стічних вод, в процесі якої вилучаються надлишкові концентрації специфічних для даного виробництва речовин. Підприємство заключає окремий договір на доочистку стічних вод з установами міського каналізаційного господарства. Міське каналізаційне господарство у свою чергу висуває вимоги щодо граничних концентрацій ряду речовин у стічних водах. Цi вимоги диктуються рівнемтехнології та можливостями процесів, що застосовуються на міських очисних спорудах.

Умови скидання стічних вод у водні об’єкти. Скидання стічних вод у водні об’єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Водокористувачі зобов’язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони:

1) можуть бути використані у системах оборотного, повторного й послідовного водопостачання;

2) містять цінні відходи, що можуть бути вилучені;

3) містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві продукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативи технологічних відходів;

4) містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимих концентрацій;

5) містять токсичні речовини та збудників інфекційних захворювань;

6) за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи;

7) призводять до підвищення температури води водного об’єкта більш, ніж на 3 градуси за Цельсієм порівняно з її природною температурою в літній період;

8) є кубовими залишками, шламами, що утворилися в результаті їx очищення і знезараження.

Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар’єри тощо), забороняється.

У разі перевищення встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, скидання стічних вод можебути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) чи припинено в порядку, встановленому законодавством.

Контрольні запитання для перевірки знань:

1. Який Закон регулює всі відносини підприємства щодо використання та забруднення водних об’єктів?

2. Назвіть води, що належать до водного фонду України.

3.Які види водокористування здійснюються в Україні?

4. Наведіть основні права водокористувачів.

5. Які основні обов’язки водокористувачів?

6. Наведіть приклади організаційно-економічних заходів щодо забезпечення раціонального водокористування.

7. Які нормативи забезпечують безпечні умови водокористування?

8. Яку воду використовують підприємства харчової промисловості?

9. Для яких потреб використовують воду у харчових виробництвах?

10. Назвіть основні методи кондиціювання природних вод.

11. Наведіть умови скидання стічних вод у міську каналізацію.

12. Наведіть умови скидання стічних вод у водні об’єкти.

13. Назвіть основні методи очистки стічних вод.