Структура калькуляції вартості будівельних матеріалів

Визначення загальної вартості будь-якого будівельного матеріалу зручно визначати на основі складання так званої калькуляції, тобто спеціального документу, в результаті складання якого можливо отримати інформацію про його загальну вартість на визначену стандартами одиницю виміру. Так як форма складання калькуляції не має статусу офіційного документу, що входить до структури кошторисних документів, то її складання можливе за довільною формою. Принциповим моментом при цьому є відображення всіх складових вартості матеріального ресурсу, що в своїй сумі і визначають її значення.

В цілому вартість матеріального ресурсу – ВМ можливо визначити за формулою:

ВМ = ВЦ + ВП + ЗС + ТР, (5.1)

де ВЦ – відпускної ціни матеріального ресурсу;

ВП – вартість перевезення матеріалу зі складу (бази, станції, кар’єру та інші) постачальника на місце призначення, тобто його використання;

ЗС – вартість заготівельно – складських витрат;

ТР – вартість тари, упаковки та реквізиту.

Відпускні ціни визначаються ціною, яка складена за ринковими умовами на момент розрахунку:

а) інвесторського кошторису, для якого ціни приймаються у відповідності із середніми річними показниками, що зафіксовані Мінекономікою.

б) договірної ціни – коли відпускна ціна приймається у відповідності із розрахунковою середньою ціною, яка визначається як середня ціна за даними бухгалтерського обліку або відповідає складеним поточним каталогам відпускних цін на рівні регіону;

в) фактичної вартості – коли відпускна ціна приймається за фактичними даними бухгалтерського обліку і яка в принципі повинна відповідати цінам, що були встановлені під час проведення конкурсних торгів на постачання матеріальних ресурсів.

Перевезення матеріальних ресурсів може здійснюватись різними видами транспорту – автомобільними засобами, залізницею та водним транспортом. Слід відзначити, що розрахунок перевезення 1 тони вантажів залізницею та водним транспортом здійснюється, як правило, на основі прямих договорів. Діюча раніше система тарифів практично втратила своє значення.

Значна доля перевезення вантажів приходить на автомобільний транспорт. Тому для визначення вартості перевезення матеріальних ресурсів (як правило, 1 тони) використовуються спеціальні методики.

Перша із них зафіксована в положеннях ДСТУ - Н Б Д.1.1 – 9:2013. “Настанови щодо визначення вартості та трудомісткості з перевезення будівельних вантажів власним автомобільним транспортом будівельних організацій при складання договірної ціни та проведення взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт”. В цьому документі основним чином наведені детальні алгоритми, формули та порядок проведення розрахунків прямих витрат на перевезення вантажів, які включають в себе такі складові:

- вартість енергоносіїв (бензин, дизельне паливо, стиснений і зріджений газ, газодизельна суміш);

- вартість мастильних матеріалів;

- заробітну плату робітників, зайнятих на керуванні, ремонті та технічному обслуговуванні;

- амортизаційні відрахування;

- вартість матеріальних ресурсів на заміну пневматичних шин;

- вартість матеріальних ресурсів при ремонті та технічному обслуговуванні;

- інші прямі витрати.

ДСТУ - Н Б Д.1.1 – 9:2013 визначає детальні але в той же час і досить трудомісткі процедури виконання розрахунків, які в той же час не враховують особливостей перевезення вантажів в транспортному будівництві.. Тому в транспортному будівництві для визначення вартості перевезення вантажів використовуються методичні рекомендації, які враховують всі особливості перевезення вантажів на лінійні об’єкти. Цим документом є “Методика визначення вартості перевезення автомобільним транспортом 1 т дорожньо-будівельних матеріалів власним транспортом”, яка є додатком А до СОУ 42.1-37641918-050:2012. Порядок визначення вартості капітального та поточного ремонтів автомобільних доріг загального користування (державного та місцевого значення).

Заготівельно - складські витрати розраховуються у тому випадку, коли матеріальні ресурси на шляху перевезення від постачальника до будівельного майданчика підлягають складуванню, обробці, сортуванню та іншим подібним операціям. Заготівельно-складські витрати нараховуються в залежності від значення відпускної ціни та виду матеріальних цінностей і можуть, наприклад, складати:

- для штучних будівельних матеріалів – 2%;

- для металевих конструкцій – 0,75% відпускної ціни.

Вартість тари та реквізиту на 1 тону вантажу залежать від виду матеріального ресурсу і розраховуються шляхом ділення їх значення, що встановлено галузевими нормами, на питому вагу ресурсу. Така операція дає змогу визначити вартість тари та реквізиту на 1 тону матеріального ресурсу.