Автопоїзди для перевезення лісоматеріалів

У зв'язку з тим, що лісові угіддя розташовані у важкодоступних і в основному гористих районах, до лісовозів пред'являються підвищені вимоги з прохідності і умов праці водіїв.

Лісовозні автопоїзди складаються з автомобіля-тягача, що має поворотного коника, на якого спирається передній кінець пакету колод або хлистів і причепа-розпуску, на поворотного коника якого спирається задній кінець пакету вантажу.

При проектуванні автопоїздів зазвичай приймають:

– коефіцієнт зчіпної ваги не менше 0,45;

– передавальне число трансмісії повинне забезпечувати рух з мінімальною швидкістю 3-5 км/год. і максимальною 60-70 км/год.;

– питома потужність 4,5-5,5 кВт/т;

– підвищені вимоги до досконалості системи підресорювання;

– необхідність максимального використання крутного моменту двигуна, для чого використовують симетричні міжосьові диференціали з можливістю їхнього блокування;

– використання арочних і широкопрофільних шин;

– максимально можлива уніфікація вузлів і агрегатів з базовими моделями.

Холодні кліматичні умови виявляють необхідність використання :

– системи передпускового розігрівання;

– засоби полегшення пуску двигуна (пускові пристрої);

– систему автоматичного приводу вентилятора системи охолодження;

– виведення газів, що відпрацювали, на праву сторону (для покращення видимості для водіїв зустрічних машин);

– підігрівання дизельного палива до хорошого прокачування;

– термоізоляція акумуляторних батарей;

– обладнання кабіни, що забезпечує температуру в ній не нижче плюс 10° С при температурі навколишнього повітря до мінус 60° С і швидкості руху 40 км/год.

Спеціальне обладнання лісовозних автопоїздів включає:

1. Коник - поворотний пристрій для передачі навантаження від колод на подкониковую раму і далі на раму тягача. Коник складається з основи і двох стійок для утримання пакету лісу від розкочування (рис. 8.1). Поворот коника відбувається по шворню (трубчастій осі).

Рисунок 8.1 - Коник автомобіля :

1 - упор стійки; 2 - канат стійки; 3 - стійки; 4 - наконечник стійки; 5 - канат страхувальний; 6 - канат механізму полегшення підйому стійок; 7 - замок каната стійки; 8 - основа коника.

2. Підконикова рама передає зусилля від сили тяжіння пакету лісу на раму автомобіля. На коника тягача доводиться одна третина навантаження і дві третини на коника причепа. У задній частині рами встановлена буксирна вилка для кріплення дишла причепа-розпуску і тягова балка, до якої кріпляться троси хрестоподібного зчеплення причепа-розпуску.

3. Обгороджування кабіни розміщують на передній частині підконикової рами. Воно призначене для оберігання кабіни від ушкодження торцями колод. У середній частині встановлена сідловина для поміщення складаючогося дишла причепа при затягуванні його на задню частину тягача з метою підвищення маневреності при русі порожнього автопоїзда.

4. Замочний пристрій дишла служить для фіксації дишла за допомогою захватів (захоплювачів). Пристрій показаний на рисунку 8.2.

5. Коробка відбору потужності і лебідка призначені для завантаження і розвантаження причепа-розпуску (рис. 8.3).

Як базові моделі для тягачів використовують повнопривідні автомобілі з підвищеною прохідністю.

Рисунок 8.2 - Замочний пристрій дишла :

1 - циліндр; 2 - шток циліндра; 3 - обгороджування кабіни; 4 – захват (захоплювач); 5 - тяга; 6 - наконечник тяги; 7 – важелі.

Рисунок 8.3 - Схема вантаження розпуску на шасі тягача :

а - загальний вигляд автопоїзда перед початком завантаження; б - процес завантаження причепа-розпуску на шасі тягача; в - загальний вигляд автопоїзда із завантаженим розпуском на шасі тягача.