Поняття, причини та види міжнародної міграції робочої сили.

Міжнародна міграція робочої сили (ММРС)— це процес організованого або стихійного переміщення працездатного населення з країни до країни, викликаний причинами економічного характеру.

ММРС зумовлена (загальні причини):

· нерівномірністю економічного економічного розвитку країн;

· швидким зростанням населення нашої планети;

· розвитком НТР;

· соціально-економічним розвитком держав;

· екологічним станом нац. господарства.

Конкретні причини – економічні:

· відмінності в оплаті праці в різних країнах;

· відмінності в умовах проживання в різних країнах;

· кращі можливості для реалізації особистості.

Основними причинами, які зумовлюють міжнародну міграцію робочої сили, є:

· незадовільні економічні умови життя працездатного населення в країнах еміграції (низький рівень заробітної плати, безробіття, низький життєвий рівень, зубожіння і т. д.);

· стабільний порівняно високий рівень заробітної платні в основних імміграційних центрах (США, Західна Європа);

· порівняно вищий технічний рівень умов праці в країнах імміграції;

· соціальні умови для більш повної реалізації своїх можливостей у країнах імміграції;

· природні катаклізми в країнах еміграції і вищий рівень охорони навколишнього середовища у країнах імміграції;

· політичні причини;

· військові причини;

· релігійні причини;

· національні причини;

· культурні причини.

У свою чергу зовнішня міграція поділяється на міжконтинентальну і внутрішньоконтинентальну.

Зовнішня міграція, крім того, має дві сторони:

· еміграція, тобто виїзд працездатного населення з країни перебування для довготривалого чи постійного проживання в іншу країну;

· імміграція, тобто приїзд робочої сили в країну з-за кордону.

Існує поняття і рееміграції, яка означає процес повернення емігрантів до своєї країни. Іншими словами, рееміграція — явище, коли іммігранти виїжджають з країни, в яку вони іммігрували, або емігранти повертаються на батьківщину, повернення емігранта у країну початкового проживання, тобто зворотна еміграція.

Різниця між імміграцією з країни та еміграцією в країну називається міграційне сальдо.

Залежно від тривалості кожного переміщення міграція робочої сили поділяється на: постійну, або безповоротну; тимчасову, як правило, внутрішньоконтинентальну; сезонну, пов'язану зі щорічними поїздками на заробітки; маятникову, яка передбачає щоденну поїздку до місця роботи за межі свого населеного пункту.

Залежно від правового статусу міграція робочої сили може бути легальною чи нелегальною.

Міжнародна (зовнішня) міграція існує в різних формах — трудовій, сімейній, рекреаційній, туристичній тощо.

Міжнародний ринок праці, який об'єднує національні і регіональні ринки робочої сили, існує у формі трудової міграції.

На середину 90-х років XX ст. у світі налічувалося більше 35 млн працівників-мігрантів проти 3,2 млн у 1960 р. Якщо зважати, що на кожного працівника-мігранта доводиться 3 утриманці, то чисельність мігруючого населення на середину 90-х років XX ст. перевищувала 100 млн осіб.

Робоча сила, переміщуючись з однієї країни до іншої, пропонує себе як товар, здійснює міжнародну трудову міграцію. Основу міжнародних потоків становлять робітники і меншою мірою службовці.