Поняття про рухові якості людини.

Кожна людина володіє певними руховими можливостями (наприклад, піднімає певні вагу, пробігає певну відстань за певний час). Сукупність рухомих можливостей людини прийнято називати м о т о р и к о ю.Рухові можливості людей, природно, різні, так як і різні рухові завдання навіть в одному русі (наприклад, бігу, плаванні) також можуть значно відрізнятися один від одного. Так, спринтерський біг і марафонський біг пред‘являють до організму якісно різні вимоги, викликають прояв різних рухових якостей. Руховими (або фізичними) якостями прийнято називати окремі якісно різні сторони моторики людини.

Поняття “рухова якість” об‘єднує, зокрема, ті сторони моторики, які:

1) проявляються в однакових характеристиках руху і мають один і той же вимірювач (наприклад, максимальну швидкість);

2) мають аналогічні фізіологічні і біохімічні механізми і вимагають виявлення подібних властивостей психіки.

Як результат цього методики удосконалення певної рухової якості мають загальні риси незалежно від конкретного виду руху. Наприклад, витривалість у плаванні і ковзанярському спорті удосконалюються багато в чому подібними шляхами, хоча самі ці рухи дуже різняться.

До рухових якостей відносяться: м‘язова сила, бистрота і витривалість.

Вимірювачами цих рухових якостей являються сила, швидкість і тривалість (час) рухів. Сила (F), швидкість (v) і тривалість (t) находяться в певнім співвідношенні один з другим. Це співвідношення відмінне в різних рухових діях.

Р у х о в и м з а в д а н н я м називають рух зі строго оговореними умовами (параметрами) його виконання. Напр., не біг або штовхання ядра взагалі, а конкретно біг на 200 м і штовхання ядра вагою 7000 г. Біг на 200 і 400 м або штовхання ядра 4 і 5 кг являються різними руховими завданнями. В деяких спробах спортсмен, наприклад, може поставити перед собою завдання показати найкращий результат. Напр., скочити вверх з місця на найбільшу висоту (тобто відштовхнутись з максимальною швидкістю), підтягнутись на турніку можливо більшу кількість, пробігти 100 м за найменший час (з найбільшою середньою швидкістю). Зафіксовані при цьому значення сили (F_m), швидкості (v_m), часу (t_m) називають відповідно максимальними силою, швидкістю або тривалістю рухового завдання. (символ m від латинського maximus – максимальний, найвищий). Ці значення залежать від умов (параметрів) руху. Такими параметрами являються, зокрема, довжина дистанції, вага приладу -“снаряда”. Якщо параметри рухових завдань міняються, то міняються і названі (максимальними) значення. Залежності між показниками максимальної сили, швидкості і тривалості в різних рухових завданнях, що відрізняються значеннями своїх параметрів (вагою приладу, довжиною дистанції, заданою швидкістю пересування і т п ), називають п а р а м е т р и ч н и м и з а л е -ж н о с т я м и. Вони одержані в умовах, коли спортсмени пробували показати максимальний для себе результат сили, швидкості або часу, але зміни параметрів (умов) завдань приводило до того, що ці результати виявились різними.

При деяких значеннях параметрів, що задаються (оптимальній вазі штанги чи ядра, оптимальній довжині дистанції і ін.) спортсмен може показати самі великі величини або. Такі величини називають л і м і т н и м и

(від лат. limitis – границя, межа) показниками відповідного руху (бігу, плаванні брасом, стрибках вверх з місця) і позначають з допомогою підрядкових символів mm (від лат. maximum maximorum – найвищий серед максимальних).

Часто цікаво знати, як залежать між собою лімітні значення сили, швидкості і часу з одної сторони , і максимальних величин в окремих рухових завдання – з другої. Напр., чи є зв‘язок між максимальною силою розгиначів ніг (F_mm) і швидкістю відштовхування в стрибках (v_m). Тобто чи будуть більш сильні спортсмени вище стрибати?. Або чи залежать результати в бігу на 800 м (t_m) від лімітних значень швидкості бігу (v_mm)? Подібного роду залежності (F_mm – v_m, F_mm - t_m,, v_mm - t_m і др.) називають н е п а р а м е т р и ч н и м и.

Вимірювачами таких рухових якостей, як м’язова сила, бистрота і витривалість, являються максимальні (зокрема, лімітні) значення F, v і t відповідних рухових завдань.

2.Біомеханічна характеристика рухових

Якостей людини

Рухові якості включають в себе : силу дії людини, силові якості і умови їх прояву, зв’язок між діями і силою м‘язів, залежність сил дій від параметрів рухових завдань, положення тіла і сила дії людини, топографію сили.

2.1 Сила дії людини.

В біомеханіці силою дії людини називається сила впливу її на зовнішнє фізичне оточення, що передається через робочі точки свого тіла.Наприклад, сила тиску на опору, сила тяги за рукоятку динамометра і т п.

Сила дії людини (СДЛ), як і всяка друга сила, може бути представлена у вигляді вектора і визначена вказівкою: 1) направлення, 2) величини і 3) точки прикладання.

Сила дії людини залежить від її стану і вольових якостей, тобто устремління проявити ту чи іншу величину сили, конкретно максимальну силу, а також від зовнішніх умов, а саме від параметрів рухових завдань

2.2 Поняття про силові якості.

Силові якості характеризуються максимальними величинами сили дії, яку може проявити та чи інша людина. Замість терміну “силові якості” також використовують термін “м‘язова сила”, “силові можливості”.

Найбільш розповсюдженою являється наступна класифікація силових якостей: