Аналіз якості продукції

Поняття якості регламентується ГОСТ 15 467–79 "Управління якістю продукції. Основні поняття. Терміни й визначення".

Якість – це сукупність властивостей продукції обумовлюючих її придатність задовольняти певні потреби відповідно до її призначення

Якість продукції є показником, що залежить від двох основних груп факторів: умов ринкової кон'юнктури й внутрішніх ресурсів, які має підприємство. Якщо підприємство не здатне виробляти продукцію необхідної якості, використовуючи наявні потужності, воно повинне або змінити ринки збуту, або поліпшити виробничу базу.

Інформація, що необхідна для аналізу якості продукції, охоплює практично всі сторони об'єкта (його конструкцію, технологічний процес виготовлення, засоби й предмети роботи, результат виробництва й реалізації, реклама й т.п.).

Джерелами інформації можуть бути патенти, нормативно-технічна документація, акти випробувань, дані лабораторного контролю фізико-хімічних показників, дані відділів технічного контролю, журнали й графіки бездефектної здачі продукції й т.п.

Кількісна характеристика однієї або декількох властивостей продукції, складових її якості називається показником якості. Показники якості характеризують параметричні, споживчі, технологічні й дизайнерські властивості виробу, рівень, його стандартизації й уніфікації, надійність і довговічність.

Так, по машинах, обладнанню експлуатаційними показниками буде продуктивність, ступінь автоматизації й безперервності, надійністі роботи, витрати матеріалів і електроенергії на виробництво продукції на цьому обладнанні, чисельність обслуговуючого персоналу, експлуатаційні витрати, ціна машин й обладнання. Одночасно береться до уваги матеріалоємність і трудомісткість виробництва продукції, його собівартість. Позитивна оцінка технічного рівня машини може бути дана тільки в тому випадку, якщо сукупність прийнятих для оцінки показників машини відповідає передовим світовим досягненням у даній галузі машинобудування або переважає їх.

Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких можна виділити узагальнюючі, індивідуальні й непрямі (табл. 4.5).

Таблиця 4.5 - Показники якості

Продовження табл. 4.5

Етапианалізу якостіпродукції:

1) оцінка технічного рівня продукції;

2) аналіз динаміки перерахованих показників, виявлення відхилення їхнього рівня по окремих виробах у порівнянні з базовим рівнем і теоретично можливим;

3) визначення впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства: випуск товарної продукції, дохід від реалізації продукції, валовий прибуток;

4) вивчення динаміки відхилень по абсолютній сумі й питомих вагах у загальному випуску продукції; визначення втрат від нестачі й втрат;

5) виявлення факторів, які стримують ріст технічного рівня продукції, обґрунтування можливостей підвищення якості продукції, скорочення браку й втрат.

Розглянемо детальніше наведені процедури.

Технічний рівень продукції, її прогресивність визначається шляхом порівняння з найкращою вітчизняною й закордонною продукцією аналогічного призначення по всій сукупності важливих показників.

Ступінь прогресивності всієї продукції підприємства характеризується питомою вагою нових і прогресивних видів продукції в загальному об'ємі випуску. Під новою продукцієюрозуміється продукція, що раніше не виготовлялася, а також продукція, у яку внесені важливі конструктивні й технологічні зміни або для виготовлення якої використані нові матеріали, які істотно змінюють її властивості й собівартість.

Вплив виробництва на економічні показники діяльності підприємства вивчають на підставі питомої ваги нової продукції в загальному об'ємі випуску продукції, коефіцієнта й темпу відновлення продукції.

Важливою вимогою до нової продукції є не тільки її високий технічний рівень але й економічна ефективність у порівнянні зі старою аналогічною продукцією для виробника й споживача Основним показником економічної ефективності нової продукції є строк окупності додаткових капіталовкладень за рахунок зниження собівартості або збільшення додаткового прибутку від підвищення якості продукції.

Для узагальненої оцінки виконання плану по якості продукції використовуються різні способи.

При бальному способі оцінкивизначається середньозважений бал якості продукції й шляхом порівняння фактичного й планового його рівня знаходиться відсоток виконання плану зякості.

По продукції, якість якої характеризується сортом або кондицією розраховується:

а) частка продукції кожного сорту (кондиції) у загальному обсязі виробництва;

б) середній коефіцієнт сортності;

в) середньозважена ціна продукції в порівняльних умовах.

При оцінці виконання плану по першому показнику фактичну частку кожної сорту в загальному обсязі продукції порівнюють із планової, а для вивчення динаміки якості з даними минулих періодів;

Середній коефіцієнт сортностірозраховується як відношення вартості продукції всіх сортів до можливої вартості продукції за ціною першої сорту.

Середньозважена ціна продукції в порівняльних умовах

,

(4.7)

де О – обсяг виробництва продукції i-го сорту;

Ц_і – ціна за одиницю продукції i-сорту.

Розглянемо на прикладі.

Таблиця 4.6 - Обсяг виробництва продукції по сортах

Розрахуємо:

1) Середній коефіцієнт сортності:

;

1) Середньозважена ціна:

;

За даними таблиці 4.6 фактичний коефіцієнт сортності більше планового на 0,042. Відповідно план по якості виконаний на 106,3% (0,708/0,666х100). Середньозважена ціна за фактом склала 24,8 грн., що на 1,5 грн. більше планової середньозваженої ціни.

Одним з непрямих (або додаткових) показників якості продукції вважається брак. Для вивчення динаміки браку по абсолютній сумі й питомій вазі в загальному випуску продукції й визначення втрат від браку й втрат товарної продукції використовуються дані оперативно-технічного й бухгалтерського обліку.

Браком у виробництві є вироби, напівфабрикати, деталі, вузли й т.п., а також роботи, які не відповідають по своїй якості встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані по своєму прямому призначенню або можуть бути використані тільки після проведення додаткових робіт з їхнього виправлення.

Показники браку у виробництві характеризують кількість, вартість або питома вага виробів, які виготовляються з відхиленням від вимог державних стандартів, креслень, технічних умов або зразків-еталонів.

Аналіз втрат від браку здійснюється за наступною методикою:

1) визначають величину остаточно забракованої продукції по періодах, знаходять відхилення, дають оцінку, аналізують розраховані показники в динаміці;

2) розраховують питому вагу браку в собівартості товарної продукції по періодах, дають оцінку;

3) визначають вплив зміни втрат на величину обсягу випуску, тобто суму недовипущеної продукції в результаті допущеного браку. Щоб розрахувати обсяг недовипущеної продукції, необхідно обсяг продукції звітного року помножити на рівень браку в собівартості товарної продукції й поділитина 100%.

Помітимо, що між якістю продукції й величиною браку існують неоднозначні взаємозв'язки. Наприклад, ріст кількості бракованої продукції не обов'язково викликає погіршення її якості.

Вивчаються причини зниження якості й допущеного браку продукції по місцях їхнього виникнення й центрам відповідальності, розробляються заходи з їхньої ліквідації. Причинами зниження якості продукції можуть бути: погана якість сировини, низький рівень технології й організації виробництва, недостатній рівень кваліфікації працівників, аритмічність виробництва й т.п.

Іншим непрямим показником, що тісно пов'язаний із проблемою захисту інтересів споживачів, є кількість рекламацій.

Рекламація –претензія, що пред'являється постачальникові у зв'язку з поставкою продукції, якість якої не відповідає умовам договору або контракту на поставку продукції.

Наявність або відсутність рекламацій є узагальнюючим показником нестабільності (стабільності) якості продукції.

У процесі аналізу оцінюється:

– кількість пред'явлених і прийнятих рекламацій у цілому й по окремих видах продукції;

– кількість, вартість продукції й питома вага, по якій прийняті рекламації;

– динаміка кількості прийнятих рекламацій, вартості й частки такої продукції порівняно з минулим періодом або за ряд періодів.

Проведемо приклад аналізу впливу рекламацій на якість продукції (табл. 4.7).

Таблиця 4.7 - Рекламації й інші побічні показники якості продукції

За даними табл. 4.7 можна зробити висновок, що тільки прямі збитки від сплати штрафів за 2-й рік склали 95 тис. грн., за 3-й рік – 78 тис. грн., що на 15 тис. грн. більше, ніж в 1-му році. При цьому обсяги товарної продукції підприємства мають тенденцію до зменшення, як і кількість отриманих і визнаних рекламацій. Однак частка продукції, повернутої для усунення дефектів, залишається досить високої – 4,7% в 2-му році й 1,9 % в 3-му. Отже, на даному підприємстві необхідним є радикальне поліпшення якості продукції.