Інтенсифікація навчально-виховного процесу
Пошуки тих чи тих напрямів і підходів до удосконалення організації навчання у вищих навчальних закладах зумовлюються потребами та особливостями суспільно-економічного розвитку. Упродовж століть суспільство задовольняв екстенсивний (від лат. extensivius — розширюючий), пов'язаний з кількісним (а не якісним) збільшенням, розширенням, поширенням підхід до організації навчання. Екстенсивний підхід передбачає досягнення бажаних результатів за рахунок кількісних чинників (збільшення термінів навчання у ВНЗ, кількості годин на вивчення окремих навчальних дисциплін тощо). На певних етапах історичного розвитку такий підхід задовольняв потреби суспільства, але з часом вичерпав свої можливості. З розвитком науки, збільшенням обсягу інформації, ускладненням виробничих технологій, актуалізацією проблеми продукування інтелектуального багатства виникає необхідність інтенсифікації (від фр. intensification, від лат. intensio — напруження, зусилля і facio — роблю;
Етапи модульно-розвивального процесу | Мистецька мета | Сценарно суть | Кульмінаційний зміст | Типовий хід нппчальних подій як поступальне розгортання мистецького дійства | |||||
1. Установчо-мотиваційний | Психологічна установка щодо близької і далекої перспектив вивчення теми студентами, внутрішнє мотивування їхньої змістово спроектованої навчально-розвн-вальної діяльності | Конкретно-снту-ативннй розвиток комунікативних процесів, які забезпечують прийняття та усвідомлення студентами сутніс-них компонентів проблемно-діалогічного поля | Одна або кілька сюжетних ліній, що виявляють пізнавально-смислові суперечності між досвідом студентів (уявлення,знання, норми) і новими ситуаціями, подіями, вчинками, фактами | 1. Експозиція, дійові особи й виконавці, ремарка. 2. Зав'язка через загострення пізнавально-емоційних сцен(конфлікти, суперечності, факти). 3. Розвиток пізнавально-ін-формаційннх подій як зростання зацікавленості новою проблемною темою і психоемоційного напруження | |||||
2. Змістово-пошуковнй | Педагогічна підтримка неперервної пошукової пізнавальної активності й самостійності студентів, що характеризують внутрішній пошук універсальних залежностей (закони, категорії тощо) | Драматичне розгортання пізнавально-емоційнпх подій щодо творчого пошуку можливих способів (напрямів) виходу студентів з проблемно-діалогічного поля | Розв'язання пізнавально-смислових суперечностей відповідно до основних сюжетних ліній продуктивного пошуку, що приводить до локалізації пізнавальної проблемності та згасання навчальних подій | 1. Пізнавально-емоційна кульмінація "ЩО?". 2. Мобілізація всіх можливих психо-соціальних засобів (матеріали, іструменти, мовлення, емоції тощо) пізнавального пошуку 3. Формально-групове розв'язання пізнавально-емоційного конфлікту і відносне зменшення психічного напруження | |||||
3. Контрольно- | Педагогічне стиму- | Особнстісне осмис- | Внутрішнє зняття пі- | 1. Змістово-особистісне | |||||
смисловий | лювання процесів | лення шляхів (спо- | знавально-емнелового | розв'язання пізнавально- | |||||
первинного осмис- | собів) розв'язання | конфлікту та впялен- | емоційного конфлікту як | ||||||
лення науково зна- | теоретичних про- | ня соціально-норма- | розрядка психічного на- | ||||||
чущого фрагмента | блем і зростання | тнвних суперечнос- | пруження. | ||||||
соціально-культур- | емоційно-вольового | тей: володіння теоре- | 2. Згасання власне пізна- | ||||||
ного досвіду і внут- | напруження щодо | тичними знаннями і | вальних подій, автома- | ||||||
рішньої організації | можливостей їх про- | потреба їх практично- | тизм навчальних дій в | ||||||
теоретичного знання | фесійно-практич- | го використання в су- | оперуванні універсальни- | ||||||
ного застосування | спільному житті | ми теоретичними залеж- | |||||||
ностями. | |||||||||
3. Нормативно-регуляцій- | |||||||||
на зав'язка як уявлення | |||||||||
про малоосмислені широкі | |||||||||
можливості практичного | |||||||||
використання здобутого | |||||||||
теоретичного знання | |||||||||
4. Адаптнвно- | Розкриття нормотвор- | Розвиток соціально- | Нормотворчий конф- | 1. Регуляцінно-норма- |
пєретворю- | чої функції (призна- | нормативної діяль- | лікт як актуальна | тнвна кульмінація, або |
вальний | чення) теоретичного | ності через активі- | суперечність між мо- | кульмінація "ЯК?" |
знання, тобто вироб- | зацію регуляційно- | жливими способами | 2. Нормотворче згасання | |
лення норм, форму- | вольової активності | конструктивного за- | подій, зменшення пснхо- | |
вання умінь і нави- | студентів, яка за- | стосування наукового | регуляційного напружен- | |
чок, адаптація теоре- | безпечує освоєння | знання на практиці, | ня в ході відкриття алго- | |
тичного знання до | соціальних норм | що виявляється в ба- | ритмів, інструкцій, про- | |
соціальної практики | (у тому числі умінь) | гатоваріантності форм | грам, методик, технологій | |
і засобів його соціаль- | тощо. | |||
но доцільної організа- | 3. Формально-групова | |||
ції (проекти, плани, | розв'язка проблеми соціа- | |||
технології та ін.) | льно-практичної значущо- | |||
сті наукового знання і | ||||
зменшення психорегуля- | ||||
ційного напруження щодо | ||||
прагматичної дієвості за- | ||||
своєних норм | ||||
5. Системно- | Педагогічно керова- | Активізація емо- | Конфлікт особистісно | 1. Змістово-особистісна |
узагальнюю- | не формування ціліс- | ційно-ціннісного | осмисленого значення | розв'язка нормативно- |
чий | ної системи особис- | потенціалу особис- | здобутих знань і норм | регуляційного конфлікту, |
тісних знань і норм | тості в системі на- | для ментального до- | що чітко фіксує межі соці- | |
як конструктивних | бутого ментального | свіду студента та їх | ально-культурного зна- | |
компонентів мента- | досвіду, що приво- | позитивне викорис- | чення наукової теорії. | |
льного досвіду особи- | дить до позитивних | тання у розв'язанні | 2. Розвиток внутрішньої | |
стості з ціннісно- | змін у її світогляді | власних проблем | драми подій як переструк- | |
значущим відтінком | турування ментального | |||
досвіду студента засобами | ||||
самоаналізу й рефлексії. | ||||
3. Вартісно-пристрасна | ||||
зав'язка як самоусвідом- | ||||
лення причетності до соці- | ||||
ально-культурного тво- | ||||
рення досвіду людства |
6. Контрольно- | Розвиток процесів | Морально-етичне | Основний конфлікт | 1. Кульмінація ціннісно- |
рефлекснвний | творчої рефлексії. | самовдосконалення | морального самороз- | етична як внутрішнє на- |
збагачення чуттєво- | особистості шляхом | витку — конфлікт | пруження через потребу | |
ціннісної сфери осо- | рефлексивного пе- | між вимогами соціуму | саморозвитку, тобто кон- | |
бистості та її мораль- | реструктурування | і потребами власного | флікт "ДЛЯ ЧОГО?" і шир- | |
не зростання | особистісннх знань, | самовдосконалення як | ше — "У ЧОМУ СЕНС | |
норм і цінностей | усвідомлена супереч- | ЖИТТЯ?" | ||
ність між тим,яким | 2. Згасання внутрішньої | |||
ти є, можеш бути і ма- | драми подій через етичне | |||
єш стати в суспільстві | переживання і моральне | |||
прозріння щодо власної | ||||
гуманності й людяності. | ||||
3. Відносна внутрішня | ||||
розв'язка ціннісно-етичн- | ||||
ого конфлікту щодо зна- | ||||
чення здобутих знань і | ||||
норм та особнстісного зро- | ||||
стання студента |
Закінчення пгабл. 12 | ||||
7. Духовно- | Гармонізація і гума- | Духовне самовдос- | Духовно-смисловнй | 1. Змістово-особистісна |
естетичний | нізація взаємин осо- | коналення особис- | конфлікт між глиби- | розв'язка осмислених мо- |
бистості 3 ДОВКІЛЛЯМ | тості як неподільна | ною занурення у внут- | рально-естетичних про- | |
через межові чуттєві | єдність у звеличе- | рішньо осягненнй | блем через духовно-есте- | |
переживання, внут- | ному й естетичному | пласт соціально- | тичні переживання і вчин- | |
рішнє творення осо- | переживанні внут- | культурного досвіду | ки — продукти власної | |
бистістю самої себе, | рішнього розвитку | і нагальною потребою | творчості. | |
а відтак духовно- | творчості, віруван- | психоемоційного ви- | 2. Згасання подій між- | |
естетичне збагачення | ня і любові; перебу- | вільнення, прагнен- | суб'єктної розвивальної | |
її психічного світу | вання на стадії вну- | ням до духовної сво- | взаємодії і, як наслідок, | |
трішньої гармонії | боди, краси і гармонії | духовне збагачення особи- | ||
почуттів, розуму | стості смислами, образа- | |||
і волі | ми, переживаннями. | |||
3. Пізнавально-світогляд- | ||||
на зав'язка на якісно ви- | ||||
щому рівні самоосмнслен- | ||||
ня, що дає змогу особистос- | ||||
ті внутрішньо збагнути в | ||||
гармонії п нескінченності | ||||
інші важливі пласти соці- | ||||
ально-культурного досвіду |
посилення, збільшення напруженості, продуктивності, дієвості навчального процесу). Інтенсифікація навчання передбачає досягнення бажаних результатів за рахунок якісних чинників, тобто шляхом напруження, більш ефективного використання розумових можливостей особистості. Адже у процесі традиційного навчання в рамках екстенсивних підходів можливості мозку людини використовуються лише на 15—20 %. Тому ефективніше використання можливостей і тих, хто навчає, і тих, хто вчиться, — найперша передумова інтенсифікації навчального процесу. Треба зважати на низку чинників, які у єдності та взаємозв'язку можуть забезпечити інтенсивність, а отже, й ефективність навчання. Це, зокрема:
· організація навчального процесу на науковій основі з погляду розуміння сутності навчання, його рушійних сил, логіки
навчального процесу, форм, методів і засобів навчання;
· забезпечення високого рівня психолого-педагогічної підготовки науково-педагогічних кадрів;
· оптимізація змісту навчального матеріалу з погляду вікових та індивідуальних можливостей студентів;
· гуманізація та гуманітаризація навчально-виховного процесу на всіх його етапах;
· створення належних санітарно-гігієнічних умов для навчання (харчування, дотримання вимог повітряного, світлового,
теплового режимів, гігієни розумової праці);
· широке використання технічних засобів навчання, і передусім комп'ютерної техніки;
· професійне володіння викладачами педагогічними технологіями і педагогічною технікою;
· забезпечення належного соціально-економічного статусу
педагогів у суспільстві.
Отже, забезпечення інтенсифікації навчання — досить складне питання. Воно далеко виходить за рамки суто педагогічних проблем, але об'єктивні чинники соціально-економічного розвитку диктують необхідність інтенсифікації навчально-виховного процесу. У Національній доктрині розвитку освіти чітко відображена ідея інтенсифікації навчально-виховної діяльності шляхом використання чинників, які сприяють її реалізації.
Завдання для самостійної роботи
Виходячи з особливостей певних дисциплін, створіть 4—5
ситуацій для ілюстрації дії рушійної сили.
У процесі підготовки до лекцій або практичних занять з
окремої дисципліни доберіть 2—3 приклади створення проблем
ної ситуації та виділення проблемних завдань.
На конкретному прикладі з окремої дисципліни розробіть
технологію реалізації ідей проблемного навчання.
Проведіть експериментальне дослідження серед своїх колег-студентів з метою виокремлення чинників, які позитивно
впливають на їх навчальну діяльність.
Доберіть наукову літературу з проблеми модульно-розвивального навчання. Ознайомтесь із особливостями технології
організації навчання "своєї" дисципліни на модульно-розвивальній основі.
Завдання й запитання для роздумів і самоконтролю
1. Яке місце, на вашу думку, займає дидактика в системі педагогічних наук?
2. Розкрийте провідну соціально-економічну функцію навчання у ВНЗ.
3. Назвіть основні завдання, які мають розв'язуватися в про
цесі навчання.
4. Окресліть функції педагога і студента у навчальному про
цесі.
5. У чому ви вбачаєте взаємозв'язок між методичними засадами навчання і структурою процесу учіння?
6. У чому полягає психолого-педагогічна сутність рушійної сили навчання?
7. Обґрунтуйте, якою мірою компоненти логіки навчального
процесу пов'язані з особливостями мислення людини.
8. Змоделюйте технологію вивчення певного навчального матеріалу відповідно до вимог логіки навчального процесу.
9. Назвіть компоненти структури оволодіння знаннями, уміннями і навичками, покажіть зв'язок між ними
10. Як ви розумієте терміни "викладання", "учіння"? Що, на
вашу думку, головне у навчанні — викладання чи учіння?
11. Назвіть основні мотиви навчання у ВНЗ. Які мотиви навчання переважали й нині переважають у вашій навчальній
діяльності?
12. Схарактеризуйте педагогічну сутність основних мотивів
навчання. Наведіть приклади використання різних мотивів навчання.
13. У чому полягає головна функція проблемного навчання?
14. Які закономірності лежать в основі проблемного навчання?
15. Який сенс ви вкладаєте у поняття "проблемна ситуація",
"проблемне завдання","навчальне завдання"?
16. Поясніть своє ставлення до думки німецького фізика Макса Лауе: "Не так важливе оволодіння знаннями, як розвиток здатності мислення. Освіта — те, що залишається, коли вивчене забуто."
17.
18. У чому ви вбачаєте принципову відмінність процесу навчання від процесу наукового пізнання?
19. Розкрийте технологію реалізації вимог проблемного навчання.
20. Які парадокси трапляються в організації навчального процесу у ВНЗ і як їх позбутися?
21. У чому полягає відмінність між екстенсивним та інтенсивним підходами до організації навчального процесу?
22. Вкажіть на основні передумови реалізації ідеї інтенсифікації навчально-виховного процесу.
Література
АлексюкАМ. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Теорія. — К.: Либідь, 1998.
Архангельский С.М. Учебньш процесе в вьісшей школе, его закономерньїе основи и методьі. — М.: Вьісш. школа, 1980.
ВербицкийАА. Активное обучение в вьісшей школе. — М.: Вьісш. школа, 1991.
Галузинський В.М., Євтух М.Б. Основи педагогіки та психології вищої школи України. — К.: ІНТЕЛ, 1995.
Дидактика современной школьї / Под ред. В.А. Онищука. — К.: Рад. шк., 1987.
Кучинскас В.В. Зргономические основи интенсификации учебного процесса в вузе. — Вильнюс, 1987.
Махмутов М.И. Теория и практика проблемного обучения. — Казань, 1972.
Основи дидактики / Подред. Б.П. Есипова. — М.: Просвеще-ние, 1967.
Современная дидактика. — СПб.: Питер, 2001.
Тема 10
Дата добавления: 2016-01-29; просмотров: 1617;