Інтенсифікація навчально-виховного процесу

Пошуки тих чи тих напрямів і підходів до удосконалення організації навчання у вищих навчальних закладах зумовлюють­ся потребами та особливостями суспільно-економічного розвит­ку. Упродовж століть суспільство задовольняв екстенсивний (від лат. extensivius — розширюючий), пов'язаний з кількісним (а не якісним) збільшенням, розширенням, поширенням підхід до організації навчання. Екстенсивний підхід передбачає досяг­нення бажаних результатів за рахунок кількісних чинників (збільшення термінів навчання у ВНЗ, кількості годин на ви­вчення окремих навчальних дисциплін тощо). На певних етапах історичного розвитку такий підхід задовольняв потреби суспіль­ства, але з часом вичерпав свої можливості. З розвитком науки, збільшенням обсягу інформації, ускладненням виробничих тех­нологій, актуалізацією проблеми продукування інтелектуального багатства виникає необхідність інтенсифікації (від фр. intensification, від лат. intensio — напруження, зусилля і facio — роблю;

посилення, збільшення напруженості, продуктивності, дієвості навчального процесу). Інтенсифікація навчання передбачає до­сягнення бажаних результатів за рахунок якісних чинників, тоб­то шляхом напруження, більш ефективного використання ро­зумових можливостей особистості. Адже у процесі традиційного навчання в рамках екстенсивних підходів можливості мозку лю­дини використовуються лише на 15—20 %. Тому ефективніше використання можливостей і тих, хто навчає, і тих, хто вчить­ся, — найперша передумова інтенсифікації навчального проце­су. Треба зважати на низку чинників, які у єдності та взаємозв'я­зку можуть забезпечити інтенсивність, а отже, й ефективність на­вчання. Це, зокрема:

· організація навчального процесу на науковій основі з по­гляду розуміння сутності навчання, його рушійних сил, логіки
навчального процесу, форм, методів і засобів навчання;

· забезпечення високого рівня психолого-педагогічної підго­товки науково-педагогічних кадрів;

· оптимізація змісту навчального матеріалу з погляду віко­вих та індивідуальних можливостей студентів;

· гуманізація та гуманітаризація навчально-виховного про­цесу на всіх його етапах;

· створення належних санітарно-гігієнічних умов для на­вчання (харчування, дотримання вимог повітряного, світлового,
теплового режимів, гігієни розумової праці);

· широке використання технічних засобів навчання, і перед­усім комп'ютерної техніки;

· професійне володіння викладачами педагогічними техно­логіями і педагогічною технікою;

· забезпечення належного соціально-економічного статусу
педагогів у суспільстві.

Отже, забезпечення інтенсифікації навчання — досить склад­не питання. Воно далеко виходить за рамки суто педагогічних проблем, але об'єктивні чинники соціально-економічного розвит­ку диктують необхідність інтенсифікації навчально-виховного процесу. У Національній доктрині розвитку освіти чітко відоб­ражена ідея інтенсифікації навчально-виховної діяльності шля­хом використання чинників, які сприяють її реалізації.

Завдання для самостійної роботи

Виходячи з особливостей певних дисциплін, створіть 4—5
ситуацій для ілюстрації дії рушійної сили.

У процесі підготовки до лекцій або практичних занять з
окремої дисципліни доберіть 2—3 приклади створення проблем­
ної ситуації та виділення проблемних завдань.

На конкретному прикладі з окремої дисципліни розробіть
технологію реалізації ідей проблемного навчання.

Проведіть експериментальне дослідження серед своїх колег-студентів з метою виокремлення чинників, які позитивно
впливають на їх навчальну діяльність.

Доберіть наукову літературу з проблеми модульно-розвивального навчання. Ознайомтесь із особливостями технології
організації навчання "своєї" дисципліни на модульно-розвивальній основі.

Завдання й запитання для роздумів і самоконтролю

1. Яке місце, на вашу думку, займає дидактика в системі пе­дагогічних наук?

2. Розкрийте провідну соціально-економічну функцію навчання у ВНЗ.

3. Назвіть основні завдання, які мають розв'язуватися в про­
цесі навчання.

4. Окресліть функції педагога і студента у навчальному про­
цесі.

5. У чому ви вбачаєте взаємозв'язок між методичними засадами навчання і структурою процесу учіння?

6. У чому полягає психолого-педагогічна сутність рушійної сили навчання?

7. Обґрунтуйте, якою мірою компоненти логіки навчального
процесу пов'язані з особливостями мислення людини.

8. Змоделюйте технологію вивчення певного навчального матеріалу відповідно до вимог логіки навчального процесу.

9. Назвіть компоненти структури оволодіння знаннями, умі­ннями і навичками, покажіть зв'язок між ними

10. Як ви розумієте терміни "викладання", "учіння"? Що, на
вашу думку, головне у навчанні — викладання чи учіння?

11. Назвіть основні мотиви навчання у ВНЗ. Які мотиви на­вчання переважали й нині переважають у вашій навчальній
діяльності?

12. Схарактеризуйте педагогічну сутність основних мотивів
навчання. Наведіть приклади використання різних мотивів на­вчання.

13. У чому полягає головна функція проблемного навчання?

14. Які закономірності лежать в основі проблемного навчання?

15. Який сенс ви вкладаєте у поняття "проблемна ситуація",
"проблемне завдання","навчальне завдання"?

16. Поясніть своє ставлення до думки німецького фізика Макса Лауе: "Не так важливе оволодіння знаннями, як розвиток здат­ності мислення. Освіта — те, що залишається, коли вивчене за­буто."

17.

18. У чому ви вбачаєте принципову відмінність процесу навчання від процесу наукового пізнання?

19. Розкрийте технологію реалізації вимог проблемного на­вчання.

20. Які парадокси трапляються в організації навчального процесу у ВНЗ і як їх позбутися?

21. У чому полягає відмінність між екстенсивним та інтенсивним підходами до організації навчального процесу?

22. Вкажіть на основні передумови реалізації ідеї інтенсифі­кації навчально-виховного процесу.

Література

АлексюкАМ. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Тео­рія. — К.: Либідь, 1998.

Архангельский С.М. Учебньш процесе в вьісшей школе, его закономерньїе основи и методьі. — М.: Вьісш. школа, 1980.

ВербицкийАА. Активное обучение в вьісшей школе. — М.: Вьісш. школа, 1991.

Галузинський В.М., Євтух М.Б. Основи педагогіки та психо­логії вищої школи України. — К.: ІНТЕЛ, 1995.

Дидактика современной школьї / Под ред. В.А. Онищука. — К.: Рад. шк., 1987.

Кучинскас В.В. Зргономические основи интенсификации учебного процесса в вузе. — Вильнюс, 1987.

Махмутов М.И. Теория и практика проблемного обучения. — Казань, 1972.

Основи дидактики / Подред. Б.П. Есипова. — М.: Просвеще-ние, 1967.

Современная дидактика. — СПб.: Питер, 2001.

Тема 10