Інтенсифікація навчально-виховного процесу

Пошуки тих чи тих напрямів і підходів до удосконалення організації навчання у вищих навчальних закладах зумовлюють­ся потребами та особливостями суспільно-економічного розвит­ку. Упродовж століть суспільство задовольняв екстенсивний (від лат. extensivius — розширюючий), пов'язаний з кількісним (а не якісним) збільшенням, розширенням, поширенням підхід до організації навчання. Екстенсивний підхід передбачає досяг­нення бажаних результатів за рахунок кількісних чинників (збільшення термінів навчання у ВНЗ, кількості годин на ви­вчення окремих навчальних дисциплін тощо). На певних етапах історичного розвитку такий підхід задовольняв потреби суспіль­ства, але з часом вичерпав свої можливості. З розвитком науки, збільшенням обсягу інформації, ускладненням виробничих тех­нологій, актуалізацією проблеми продукування інтелектуального багатства виникає необхідність інтенсифікації (від фр. intensification, від лат. intensio — напруження, зусилля і facio — роблю;

 

Етапи модуль­но-розвиваль­ного процесу Мистецька мета Сценарно суть Кульмінаційний зміст Типовий хід нппчальних по­дій як поступальне розгор­тання мистецького дійства
1. Установчо-мотиваційний Психологічна уста­новка щодо близької і далекої перспектив вивчення теми сту­дентами, внутрішнє мотивування їхньої змістово спроектова­ної навчально-розвн-вальної діяльності Конкретно-снту-ативннй розвиток комунікативних процесів, які забез­печують прийняття та усвідомлення студентами сутніс-них компонентів проблемно-діалогіч­ного поля Одна або кілька сю­жетних ліній, що ви­являють пізнавально-смислові суперечності між досвідом студен­тів (уявлення,знання, норми) і новими ситу­аціями, подіями, вчин­ками, фактами 1. Експозиція, дійові особи й виконавці, ремарка. 2. Зав'язка через загост­рення пізнавально-емо­ційних сцен(конфлікти, суперечності, факти). 3. Розвиток пізнавально-ін-формаційннх подій як зрос­тання зацікавленості новою проблемною темою і психо­емоційного напруження
2. Змістово-пошуковнй Педагогічна підтрим­ка неперервної пошу­кової пізнавальної активності й самос­тійності студентів, що характеризують внутрішній пошук універсальних залеж­ностей (закони, кате­горії тощо) Драматичне розгор­тання пізнавально-емоційнпх подій щодо творчого по­шуку можливих способів (напрямів) виходу студентів з проблемно-діало­гічного поля Розв'язання пізнава­льно-смислових супе­речностей відповідно до основних сюжетних ліній продуктивного пошуку, що приво­дить до локалізації пізнавальної проблем­ності та згасання на­вчальних подій 1. Пізнавально-емоційна кульмінація "ЩО?". 2. Мобілізація всіх можли­вих психо-соціальних засо­бів (матеріали, іструменти, мовлення, емоції тощо) пі­знавального пошуку 3. Формально-групове розв'язання пізнавально-емоційного конфлікту і відносне зменшення пси­хічного напруження
   
 
3. Контрольно- Педагогічне стиму- Особнстісне осмис- Внутрішнє зняття пі- 1. Змістово-особистісне  
смисловий лювання процесів лення шляхів (спо- знавально-емнелового розв'язання пізнавально-  
  первинного осмис- собів) розв'язання конфлікту та впялен- емоційного конфлікту як  
  лення науково зна- теоретичних про- ня соціально-норма- розрядка психічного на-  
  чущого фрагмента блем і зростання тнвних суперечнос- пруження.  
  соціально-культур- емоційно-вольового тей: володіння теоре- 2. Згасання власне пізна-  
  ного досвіду і внут- напруження щодо тичними знаннями і вальних подій, автома-  
  рішньої організації можливостей їх про- потреба їх практично- тизм навчальних дій в  
  теоретичного знання фесійно-практич- го використання в су- оперуванні універсальни-  
    ного застосування спільному житті ми теоретичними залеж-  
        ностями.  
        3. Нормативно-регуляцій-  
        на зав'язка як уявлення  
        про малоосмислені широкі  
        можливості практичного  
        використання здобутого  
        теоретичного знання  
                   

 

4. Адаптнвно- Розкриття нормотвор- Розвиток соціально- Нормотворчий конф- 1. Регуляцінно-норма-
пєретворю- чої функції (призна- нормативної діяль- лікт як актуальна тнвна кульмінація, або
вальний чення) теоретичного ності через активі- суперечність між мо- кульмінація "ЯК?"
  знання, тобто вироб- зацію регуляційно- жливими способами 2. Нормотворче згасання
  лення норм, форму- вольової активності конструктивного за- подій, зменшення пснхо-
  вання умінь і нави- студентів, яка за- стосування наукового регуляційного напружен-
  чок, адаптація теоре- безпечує освоєння знання на практиці, ня в ході відкриття алго-
  тичного знання до соціальних норм що виявляється в ба- ритмів, інструкцій, про-
  соціальної практики (у тому числі умінь) гатоваріантності форм грам, методик, технологій
      і засобів його соціаль- тощо.
      но доцільної організа- 3. Формально-групова
      ції (проекти, плани, розв'язка проблеми соціа-
      технології та ін.) льно-практичної значущо-
        сті наукового знання і
        зменшення психорегуля-
        ційного напруження щодо
        прагматичної дієвості за-
        своєних норм
5. Системно- Педагогічно керова- Активізація емо- Конфлікт особистісно 1. Змістово-особистісна
узагальнюю- не формування ціліс- ційно-ціннісного осмисленого значення розв'язка нормативно-
чий ної системи особис- потенціалу особис- здобутих знань і норм регуляційного конфлікту,
  тісних знань і норм тості в системі на- для ментального до- що чітко фіксує межі соці-
  як конструктивних бутого ментального свіду студента та їх ально-культурного зна-
  компонентів мента- досвіду, що приво- позитивне викорис- чення наукової теорії.
  льного досвіду особи- дить до позитивних тання у розв'язанні 2. Розвиток внутрішньої
  стості з ціннісно- змін у її світогляді власних проблем драми подій як переструк-
  значущим відтінком     турування ментального
        досвіду студента засобами
        самоаналізу й рефлексії.
        3. Вартісно-пристрасна
        зав'язка як самоусвідом-
        лення причетності до соці-
        ально-культурного тво-
        рення досвіду людства

 

6. Контрольно- Розвиток процесів Морально-етичне Основний конфлікт 1. Кульмінація ціннісно-
рефлекснвний творчої рефлексії. самовдосконалення морального самороз- етична як внутрішнє на-
  збагачення чуттєво- особистості шляхом витку — конфлікт пруження через потребу
  ціннісної сфери осо- рефлексивного пе- між вимогами соціуму саморозвитку, тобто кон-
  бистості та її мораль- реструктурування і потребами власного флікт "ДЛЯ ЧОГО?" і шир-
  не зростання особистісннх знань, самовдосконалення як ше — "У ЧОМУ СЕНС
    норм і цінностей усвідомлена супереч- ЖИТТЯ?"
      ність між тим,яким 2. Згасання внутрішньої
      ти є, можеш бути і ма- драми подій через етичне
      єш стати в суспільстві переживання і моральне
        прозріння щодо власної
        гуманності й людяності.
        3. Відносна внутрішня
        розв'язка ціннісно-етичн-
        ого конфлікту щодо зна-
        чення здобутих знань і
        норм та особнстісного зро-
        стання студента

 

Закінчення пгабл. 12
7. Духовно- Гармонізація і гума- Духовне самовдос- Духовно-смисловнй 1. Змістово-особистісна
естетичний нізація взаємин осо- коналення особис- конфлікт між глиби- розв'язка осмислених мо-
  бистості 3 ДОВКІЛЛЯМ тості як неподільна ною занурення у внут- рально-естетичних про-
  через межові чуттєві єдність у звеличе- рішньо осягненнй блем через духовно-есте-
  переживання, внут- ному й естетичному пласт соціально- тичні переживання і вчин-
  рішнє творення осо- переживанні внут- культурного досвіду ки — продукти власної
  бистістю самої себе, рішнього розвитку і нагальною потребою творчості.
  а відтак духовно- творчості, віруван- психоемоційного ви- 2. Згасання подій між-
  естетичне збагачення ня і любові; перебу- вільнення, прагнен- суб'єктної розвивальної
  її психічного світу вання на стадії вну- ням до духовної сво- взаємодії і, як наслідок,
    трішньої гармонії боди, краси і гармонії духовне збагачення особи-
    почуттів, розуму   стості смислами, образа-
    і волі   ми, переживаннями.
        3. Пізнавально-світогляд-
        на зав'язка на якісно ви-
        щому рівні самоосмнслен-
        ня, що дає змогу особистос-
        ті внутрішньо збагнути в
        гармонії п нескінченності
        інші важливі пласти соці-
        ально-культурного досвіду

посилення, збільшення напруженості, продуктивності, дієвості навчального процесу). Інтенсифікація навчання передбачає до­сягнення бажаних результатів за рахунок якісних чинників, тоб­то шляхом напруження, більш ефективного використання ро­зумових можливостей особистості. Адже у процесі традиційного навчання в рамках екстенсивних підходів можливості мозку лю­дини використовуються лише на 15—20 %. Тому ефективніше використання можливостей і тих, хто навчає, і тих, хто вчить­ся, — найперша передумова інтенсифікації навчального проце­су. Треба зважати на низку чинників, які у єдності та взаємозв'я­зку можуть забезпечити інтенсивність, а отже, й ефективність на­вчання. Це, зокрема:

· організація навчального процесу на науковій основі з по­гляду розуміння сутності навчання, його рушійних сил, логіки
навчального процесу, форм, методів і засобів навчання;

· забезпечення високого рівня психолого-педагогічної підго­товки науково-педагогічних кадрів;

· оптимізація змісту навчального матеріалу з погляду віко­вих та індивідуальних можливостей студентів;

· гуманізація та гуманітаризація навчально-виховного про­цесу на всіх його етапах;

· створення належних санітарно-гігієнічних умов для на­вчання (харчування, дотримання вимог повітряного, світлового,
теплового режимів, гігієни розумової праці);

· широке використання технічних засобів навчання, і перед­усім комп'ютерної техніки;

· професійне володіння викладачами педагогічними техно­логіями і педагогічною технікою;

· забезпечення належного соціально-економічного статусу
педагогів у суспільстві.

Отже, забезпечення інтенсифікації навчання — досить склад­не питання. Воно далеко виходить за рамки суто педагогічних проблем, але об'єктивні чинники соціально-економічного розвит­ку диктують необхідність інтенсифікації навчально-виховного процесу. У Національній доктрині розвитку освіти чітко відоб­ражена ідея інтенсифікації навчально-виховної діяльності шля­хом використання чинників, які сприяють її реалізації.

Завдання для самостійної роботи

Виходячи з особливостей певних дисциплін, створіть 4—5
ситуацій для ілюстрації дії рушійної сили.

У процесі підготовки до лекцій або практичних занять з
окремої дисципліни доберіть 2—3 приклади створення проблем­
ної ситуації та виділення проблемних завдань.

На конкретному прикладі з окремої дисципліни розробіть
технологію реалізації ідей проблемного навчання.

Проведіть експериментальне дослідження серед своїх колег-студентів з метою виокремлення чинників, які позитивно
впливають на їх навчальну діяльність.

Доберіть наукову літературу з проблеми модульно-розвивального навчання. Ознайомтесь із особливостями технології
організації навчання "своєї" дисципліни на модульно-розвивальній основі.

Завдання й запитання для роздумів і самоконтролю

1. Яке місце, на вашу думку, займає дидактика в системі пе­дагогічних наук?

2. Розкрийте провідну соціально-економічну функцію навчання у ВНЗ.

3. Назвіть основні завдання, які мають розв'язуватися в про­
цесі навчання.

4. Окресліть функції педагога і студента у навчальному про­
цесі.

5. У чому ви вбачаєте взаємозв'язок між методичними засадами навчання і структурою процесу учіння?

6. У чому полягає психолого-педагогічна сутність рушійної сили навчання?

7. Обґрунтуйте, якою мірою компоненти логіки навчального
процесу пов'язані з особливостями мислення людини.

8. Змоделюйте технологію вивчення певного навчального матеріалу відповідно до вимог логіки навчального процесу.

9. Назвіть компоненти структури оволодіння знаннями, умі­ннями і навичками, покажіть зв'язок між ними

10. Як ви розумієте терміни "викладання", "учіння"? Що, на
вашу думку, головне у навчанні — викладання чи учіння?

11. Назвіть основні мотиви навчання у ВНЗ. Які мотиви на­вчання переважали й нині переважають у вашій навчальній
діяльності?

12. Схарактеризуйте педагогічну сутність основних мотивів
навчання. Наведіть приклади використання різних мотивів на­вчання.

13. У чому полягає головна функція проблемного навчання?

14. Які закономірності лежать в основі проблемного навчання?

15. Який сенс ви вкладаєте у поняття "проблемна ситуація",
"проблемне завдання","навчальне завдання"?

16. Поясніть своє ставлення до думки німецького фізика Макса Лауе: "Не так важливе оволодіння знаннями, як розвиток здат­ності мислення. Освіта — те, що залишається, коли вивчене за­буто."

17.

18. У чому ви вбачаєте принципову відмінність процесу навчання від процесу наукового пізнання?

19. Розкрийте технологію реалізації вимог проблемного на­вчання.

20. Які парадокси трапляються в організації навчального процесу у ВНЗ і як їх позбутися?

21. У чому полягає відмінність між екстенсивним та інтенсивним підходами до організації навчального процесу?

22. Вкажіть на основні передумови реалізації ідеї інтенсифі­кації навчально-виховного процесу.

 

Література

АлексюкАМ. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Тео­рія. — К.: Либідь, 1998.

Архангельский С.М. Учебньш процесе в вьісшей школе, его закономерньїе основи и методьі. — М.: Вьісш. школа, 1980.

ВербицкийАА. Активное обучение в вьісшей школе. — М.: Вьісш. школа, 1991.

Галузинський В.М., Євтух М.Б. Основи педагогіки та психо­логії вищої школи України. — К.: ІНТЕЛ, 1995.

Дидактика современной школьї / Под ред. В.А. Онищука. — К.: Рад. шк., 1987.

Кучинскас В.В. Зргономические основи интенсификации учебного процесса в вузе. — Вильнюс, 1987.

Махмутов М.И. Теория и практика проблемного обучения. — Казань, 1972.

Основи дидактики / Подред. Б.П. Есипова. — М.: Просвеще-ние, 1967.

Современная дидактика. — СПб.: Питер, 2001.

 

Тема 10








Дата добавления: 2016-01-29; просмотров: 1617;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.028 сек.