Основи економіки відкритих гірничих робіт.

Розробка родовища відкритим способом повинна не лише забезпечити видобуток певного обсягу корисної копалини заданої якості у встановлені терміни, але при цьому потрібно досягти максимального економічного ефекту, який полягає в отриманні максимального прибутку народним господарством.

Економічні показники відкритих гірничих робіт залежать головним чином від величини капітальних інвестицій на будівництво кар’єру та величини експлуатаційних (поточних) витрат, необхідних для виконання видобувних і розкривних робіт.

Капітальні інвестиції на будівництво кар’єру складаються з інвестицій на підготовку ділянки кар'єрного поля до розробки, його осушення, на спорудження під'їзних шляхів та підведення енергії, на придбання та монтаж обладнання й проведення гірничо-капітальних робіт, на будівництво промислових будівель і споруд, житла та культурно-побутових об'єктів. Інвестиції на гірничо-капітальні роботи зазвичай складають від 10 до 40%, на обладнання – 40 ... 50% загальних витрат на промислове будівництво. Капітальні інвестиції, як правило, потрібні не тільки в період будівництва кар'єру, але і в період його експлуатації для підтримки й збільшення виробничої потужності, модернізації техніки й технології.

Експлуатаційні витрати на проведення гірничих робіт складаються з витрат на виконання всіх технологічних процесів відкритих розробок: буріння, підривання, екскавації, транспортування, відвалоутворення та ін. Витрати на кожний процес включають, у свою чергу, такі елементи: заробітну плату, амортизаційні відрахування, оплату електроенергії, матеріалів, ремонту та ін.

Ступінь економічної ефективності відкритих гірничих робіт характеризується величиною техніко-економічних показників:

Собівартість продукції кар’єра – це витрати, що припадають на 1 т видобутої корисної копалини і складаються із затрат власне на видобуток і на розкрив:

, грн/т,

де С_кк – витрати на 1 т видобутку корисної копалини (без витрат на розкрив), грн;
К_р – коефіцієнт розкриву, м³/т; С_р – витрати на 1 м³ розкриву, грн.

Коефіцієнт розкриву – відношення кількості розкривних порід, що видаляються при розробці, до кількості видобутої при цьому корисної копалини. Значення К_р в загальному випадку показує яка кількість розкривних порід повинна бути вилучена з кар’єру для видобутку одиниці корисної копалини. Детальніше про види К_р нижче.

Питомі капітальні інвестиції – відношення величини інвестицій до річної продуктивності кар'єру по корисній копалині. Для рудних і вугільних кар'єрів вони становлять у середньому 100 ... 300 грн/т.

Прибуток – різниця між реалізованою цінністю товарної продукції та витратами на її виробництво.

Рентабельність – це відношення прибутку, одержаного підприємством протягом року, до загальної величини витрат при виробництві та реалізації продукції. Рентабельність більшості гірничих підприємств знаходиться в межах 5 ... 20%.

Окупність капітальних інвестицій – час у роках, протягом якого підприємство забезпечує накопичення прибутку, що дорівнює величині капітальних інвестицій. Термін окупності інвестицій зазвичай не перевищує 7–10 років.

Продуктивність праці залежить від рівня механізації та організації відкритих гірничих робіт. Завдяки постійному вдосконаленню засобів механізації та поліпшенню організації праці досягнуто значне підвищення продуктивності праці на відкритих розробках. За останні 5–10 років продуктивність праці на рудних кар'єрах становить на одного робітника 50-80 т гірничої маси за зміну.

Продуктивність гірничотранспортного обладнання залежить від його потужності й ступеня використання. Ці показники, так як і продуктивність праці, систематично підвищуються в результаті технічного прогресу.