Виробнича потужність кар'єрів

Основним показником гірничодобувного підприємства є його виробнича потужність.

Виробнича потужність кар'єру за корисною копалиною (розкривом, гірничою масою) – це кількість корисної копалини (розкриву, гірничої маси), що добувається в кар'єрі за одиницю часу (за зміну, добу, місяць або рік).

Найчастіше вирішальним фактором при встановленні продуктивності кар'єру за корисною копалиною є потреба народного господарства в даному виді корисної копалини. Однак і в цьому випадку проектувальники повинні перевірити можливість досягнення необхідної продуктивності, тобто визначити максимально досяжну продуктивність за корисною копалиною при розробці конкретного родовища.

Виробнича потужність кар'єру при розробці пологих і горизонтальних покладів визначається швидкістю просування фронту робіт:

, м3/рік,

де Пг.ф.кк – швидкість горизонтального просування фронту робіт з корисної копалини, м/рік; mг – вертикальна потужність шару корисної копалини, м; Lф.к. – загальна довжина рудного фронту робіт у кар'єрі, м; h – коефіцієнт видобування корисної копалини, (0,95-0,97); r – коефіцієнт зубожіння, , де с та а, вміст корисного компонента відповідно у балансових запасах КК та у видобутому обсязі КК.

Швидкість просування фронту робіт з корисної копалини визначається продуктивністю виймально-навантажувального устаткування на добувних уступах Qе.кк., висотою видобувного уступу hу та довжиною екскаваторного блока Lб.к.:

, м/рік.

Для забезпечення максимальної швидкості просування фронту робіт необхідно використовувати максимально можливу кількість екскаваторів на горизонті. Мінімальна довжина екскаваторного блока при залізничному транспорті звичайно визначається з умови нормального транспортного обслуговування екскаваторів. Як показали дослідження Е.Ф. Шешка, за транспортними умовами довжина екскаваторного блока не повинна бути меншою за довжину 2,5÷3 потягів. З цієї умови довжина екскаваторного блока при висоті уступу 10–20 м повинна бути не менше 400÷500 м.

При роботі з автомобільним транспортом мінімальна довжина екскаваторного блока становить 150÷250 м, а в окремих випадках і менше.

При розробці похилих та крутоспадних покладів виробнича потужність кар'єру за корисною копалиною визначається за швидкістю зниження добувних робіт:

, м3/рік,

де – горизонтальна площа корисної копалини в контурах кар'єру, м2. Вона визначається за характерним поперечним перерізом проектних контурів кар’єру. Максимальній швидкості зниження (Пзн) буде відповідати максимальна потужність кар'єру за корисною копалиною. При залізничному транспорті швидкість зниження гірничих робіт звичайно становить 6÷15 м/рік, при автомобільному – 10÷15, в окремих випадках досягає 30÷45 м/рік.

Між виробничою потужністю кар'єру за корисною копалиною (Акк), розкривом (Ар) і гірничою масою (Агм) є взаємозв'язок:

, м3/рік; Агм= Акк ∙(1+Кр), м3/рік

де Кр – експлуатаційний коефіцієнт розкриву (показник режиму гірничих робіт), м33.

Виробнича потужність кар'єру, що визначається за можливою інтенсивністю розвитку гірничих робіт, обов'язково перевіряється за пропускною здатністю капітальних траншей і станцій. У них зосереджені вантажопотоки всього кар'єру або з більшості робочих горизонтів. Часто пропускна здатність траншей і станції є чинником, що стримує збільшення потужності кар'єру.

При роботі кар'єру з максимально можливою виробничою потужністю запаси корисної копалини в запроектованих контурах кар'єру можуть бути відпрацьовані за короткий термін. У цьому випадку дробильні й збагачувальні фабрики, ремонтні майстерні, побутові приміщення й інші промислові будинки й споруди та дороге устаткування не встигнуть себе окупити, фізично й морально зноситися. Тому виробничу потужність кар'єру, визначену за максимально можливою інтенсивністю розвитку гірничих робіт і пропускною здатністю капітальних траншей і станцій, перевіряють за нормальним терміном експлуатації родовища

, років,

де Z – запаси корисної копалини в проектних контурах кар’єру, т; Акк– виробнича потужність кар'єру за корисною копалиною, т/рік.

Якщо визначений за цією формулою термін експлуатації родовища не менш за нормований, виробнича потужність кар'єру є економічно доцільною.

У рудній промисловості Нормами технологічного проектування залежно від виробничої потужності визначено такі нормальні терміни експлуатації кар'єру:

 

Виробнича потужність за рудою, млн т/рік Термін експлуатації кар’єру, років
До 5 10-20
5-10 35-40
10-20 45-50
20-30 50-60
більше 30 більше 60

 

Виробнича потужність кар'єру суттєво впливає на техніко-економічні показники розробки родовища: собівартість видобутку руди й виймання пустих порід, питомі капітальні вкладення на будівництво кар'єру, продуктивність праці та ін. Зі збільшенням потужності кар'єру техніко-економічні показники відкритої розробки в більшості випадків поліпшуються. Тому у відкритому способі розробки спостерігається тенденція будівництва та експлуатації все більших за потужністю кар'єрів.


ЛЕКЦІЯ 7








Дата добавления: 2016-01-29; просмотров: 1271;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.005 сек.