Облік обмінних операцій в іноземній валюті.

Обмінні операції – це операції з обміну одних валютних цінностей на інші.

В залежності від того, в якій формі одні валютні цінності обмінюються на інші, обмінні операції поділяються на готівкові, безготівкові та комбіновані (готівково-безготівкові).

Готівкові обмінні операції – це фізична купівля чи продаж одних видів валютних цінностей за інші. Готівкові обмінні операції здійснюються банками через операційну касу або пункт обміну іноземної валюти. До комбінованих (готівково-безготівкових) обмінних операцій відносяться операції з купівлі-продажу готівкових валютних цінностей за безготівкові.

Безготівкові обмінні операції – це операції з купівлі-продажу валютних цінностей, які здійснюються з використанням системи безготівкових розрахунків.

Залежно від строку поставки валютних цінностей, безготівкові обмінні операції поділяються на спотові операції та строкові.

Операція спот – це операція з купівлі-продажу одних валютних цінностей за інші за обумовленим курсом на умовах їх поставки контрагентами не пізніше ніж на другий робочий день після дати укладення угоди. Операції з негайною поставкою здійснюються за поточним ринковим курсом, який також прийнято називати спотовим валютним курсом, а ринок, на якому вони проводяться – спотовим. Двохденний термін поставки валюти за спотовими операціями раніше диктувався об’єктивними труднощами завершення розрахунків у коротший строк. Удосконалення електронних засобів зв’язку та передачі інформації посприяло скороченню термінів здійснення операцій. В результаті стало можливим здійснювати поставку валюти на наступний день або навіть у день укладення угоди.

Якщо дата валютування за обмінною операцією припадає на день укладення угоди, то про таку операцію говорять, що вона здійснюється на умовах «тод» (від англ. today – сьогодні). Обмінні операції проводяться також на умовах «том» (від англ. tomorrow – завтра), тобто поставка валютних цінностей відбувається наступного робочого дня із дня укладення угоди. На міжбанківському валютному ринку України більшість обмінних операцій здійснюються на умовах «тод», «том» та «спот».

Обмінні операції вважаються строковими, якщо період від дати укладення угоди до дати валютування становить понад два робочі дні. До строкових обмінних операцій належать форвардні, свопові, ф’ючерсні та опціонні операції.

Форвардні операції – це вид строкових валютних угод, за яких під час укладення угоди фіксується сума, валютний курс і термін поставки валюти, який перевищує два робочих дні. При цьому до настання обумовленого терміну платежі не здійснюються. Сума і строк угоди форвард не обмежені. Водночас найбільш поширеними термінами виконання форвардних угод є 1, 2, 3, 6 і 12 місяців. Як правило, форвардні валютні операції здійснюють з метою страхування від несприятливих змін валютних курсів.

Специфікою форвардних операцій є те, що форвардні валютні курси, на відміну від інших видів угод, безпосередньо не фіксуються, а розраховуються. Ці курси складаються з поточного курсу (спот-курсу) і форвардної маржі, яка може виступати у вигляді премії або дисконту. Якщо форвардний курс валюти вищий від поточного, то для його визначення до спот-курсу додається форвардна премія. Якщо ж форвардний курс нижчий від спотового, він визначається відніманням від значення спот-курсу форвардного дисконту.

Валютний своп – це купівля-продаж однієї валюти за іншу на умовах зворотного викупу на певну дату в майбутньому за визначеним курсом. Класичні «свопи» залежно від послідовності виконаних операцій «спот» і «форвард» поділяють на репорт і депорт.

Репорт – це продаж валюти на умовах «спот» і одночасна купівля на умовах «форвард».

Депорт – це купівля валюти на умовах «спот» і продаж на умовах «форвард».

Залежно від термінів укладення угоди «свопи» поділяють на:

o звичайні (операції репорту і депорту);

o тижневі - «своп», коли перша угода виконується на умовах спот, а друга – на умовах тижневого «форвард»;

o одноденні - «своп», коли перша операція виконується з датою валютування «завтра», а зворотна – на умовах спот;

o форвардні свопи, коли купівля (продаж) валюти здійснюється на основі двох угод за форвардним курсом.

Валютними ф’ючерсами називають контрактні угоди на купівлю або продаж стандартизованої суми іноземної валюти за стандартизованою специфікацією валют та узгодженою ціною. Відповідно до такої угоди її учасники одержують і право, й зобов’язання обміняти обумовлену стандартизовану суму певної валюти на іншу в установлені терміни в майбутньому за курсами, визначеними на момент укладення угоди. Здійснення валютних ф’ючерсних операцій відбувається тільки на біржовому ринку.

Особливостями валютного ф’ючерcного ринку є високий ступінь стандартизації контрактів; обмежене коло валют, що обмінюються одна на одну; висока ліквідність контрактів; надійність укладених угод; можливість за незначних початкових витрат оперувати значними сумами.

Валютний опціон – контракт, який надає його покупцеві право, але не зобов’язання, придбати або продати визначену суму однієї валюти в обмін на іншу за обумовленим валютним курсом впродовж визначеного періоду або за курсом на визначену наперед дату. Власник опціону має право вибору реалізувати опціон або ж відмовитися від нього залежно від того, наскільки сприятливими для нього будуть коливання валютного курсу. Продавець опціону зобов’язаний виконати валютну операцію за курсом обміну, встановленим за опціонною угодою та забезпечити власникові опціону виконання умов угоди до завершення встановленого терміну.

Залежно від місця продажу опціони поділяють на біржові та позабіржові. За характером валютно-обмінної операції розрізняють опціони «кол» і опціони «пут». Перші дають право його власникові купити певну суму однієї валюти в обмін на іншу. Опціони «пут» дають власникові право продати певну суму однієї валюти в обмін на іншу.

Облік валютно-обмінних операцій, що здійснюються на умовах спот мають свої особливості, які полягають в тому, що на дату операції (дату з якої банк зобов’язується придбати або продати валюту чи банківські метали) вони відображаються на позабалансових рахунках, а саме:

- 9200 «Валюта та банківські метали до отримання за умовами спот». Рахунок є активним і призначений для обліку сум купленої національної, іноземної валюти та банківських металів, розрахунки за якими відстрочуються з часу укладення договору на строк не більший, ніж звичайний для валютного ринку (як правило, не більше двох операційних днів). За дебетом рахунку проводяться суми купленої, але неотриманої валюти та вартість банківських металів. За кредитом рахунку проводяться суми отриманої валюти та банківських металів.

- 9210 «Валюта та банківські метали до відправлення за умовами спот». Рахунок є пасивним і призначений для обліку проданої національної, іноземної валюти та банківських металів між датою укладення договору і датою здійснення поставки за операціями спот. За кредитом рахунку проводяться суми проданої, але не відісланої валюти та банківських металів. За дебетом рахунку проводяться суми поставленої валюти та банківських металів.

Купівля іноземної валюти за національну валюту на умовах спот відображається на дату операції такими бухгалтерськими проводками:

o на суму іноземної валюти чи банківського металу, що купується:

Дт 9200 «Валюта та банківські метали до отримання за умовами спот»

Кт 9920 «Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами»;

o на суму валюти, що продається (визначається шляхом множення суми іноземної валюти, що купується на курс угоди):

Дт 9920 «Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами»

Кт 9210 «Валюта та банківські метали до відправлення за умовами спот».

На дату розрахунку за спотовою угодою, банк сторнує попередні проводки, закриваючи позабалансову позицію:

o на суму купленої іноземної валюти чи банківського металу:

Дт 9920 «Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами»

Кт 9200 «Валюта та банківські метали до отримання за умовами спот»;

o на суму проданої валюти чи банківського металу:

Дт 9210 «Валюта та банківські метали до відправлення за умовами спот»

Кт 9920 «Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами».

Продаж іноземної валюти за національну валюту на умовах спот відображається в обліковій системі банку на дату операції наступними бухгалтерськими проведеннями:

o на суму іноземної валюти чи банківського металу, що продається:

Дт 9920 «Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами»

Кт 9210 «Валюта та банківські метали до відправлення за умовами спот»;

o на суму валюти чи банківського металу, що купується (визначається шляхом множення суми іноземної валюти, що продається на курс угоди):

Дт 9200 «Валюта та банківські метали до отримання за умовами спот»

Кт 9920 «Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами».

В момент виконання спотової угоди банк сторнує попередні проводки, закриваючи позабалансову позицію:

o на суму проданої іноземної валюти чи банківського металу:

Дт 9210 «Валюта та банківські метали до відправлення за умовами спот»

Кт 9920 «Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами»;

o на суму купленої валюти чи банківського металу:

Дт 9920 «Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами»

Кт 9200 «Валюта та банківські метали до отримання за умовами спот».

Відображення в обліку на дату розрахунку за операціями з купівлі та продажу іноземної валюти на умовах спот здійснюється аналогічно операціям, що виконуються в той самий день. При цьому реалізований результат від спотової операції визначається як різниця між офіційним курсом гривні щодо іноземної валюти на дату розрахунку та курсом спотової угоди і відображається за рахунком 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами».

Згідно з Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженою постановою Правління НБУ від 12.12.2002 № 502, до готівкових валютно-обмінних операцій належать:

1) купівля у фізичних осіб – резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

2) продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню;

3) зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

4) купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;

5) конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави;

6) прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.

Готівкові валютно-обмінні операції банки можуть здійснюватися через: операційну касу банку або каси його філій чи територіально відокремлених безбалансових відділень; власні пункти обміну іноземної валюти; обмінні пункти, що діють на підставі агентських угод з юридичними особами-резидентами. При цьому каси банків можуть здійснювати всі із зазначених валютнообмінних операцій. Пункти обміну валюти банків можуть здійснювати всі із зазначених валютно-обмінних операцій, крім операцій із прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків. Пункти обміну валюти агентів можуть здійснювати лише купівлю у фізичних осіб – резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні; продаж фізичним особам резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню; зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту; купівлю-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту та готівкові гривні.

Валютно-обмінні операції, на суму, що перевищує 15000 гривень, здійснюються лише через каси банку, після пред'явлення документа, що засвідчує особу, яка здійснює операцію з готівкою, із зазначенням у довідках та квитанціях прізвища, імені, по батькові (за наявності) особи, а на суму, що перевищує 50000 гривень, крім того, зазначаються серія та номер паспорта (іншого документа, що засвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав, місце проживання (реєстрації), ідентифікаційний номер особи згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів (за наявності). Копія з відповідних сторінок паспорта, що містять зазначені дані (іншого документа, що засвідчує особу), залишається в документах дня банку під час здійснення лише операцій на суму, що перевищує 50000 гривень.

Банки, що отримали банківську ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення неторговельних операцій з валютними цінностями мають право відкривати пункти обміну іноземної валюти.

Режим роботи пункту обміну валюти встановлює банк. У прикордонних зонах, аеропортах, на залізничних, морських та річкових вокзалах пункти обміну валюти мають функціонувати не менше 21 години на добу, за винятком тих пунктів обміну валюти, що розташовані в аеропортах і на зазначених вокзалах, якщо згідно з їх розкладами не передбачено відправлення або прибуття в нічний час відповідних транспортних засобів. Тривалість режиму роботи пунктів обміну валюти, розташованих в інших місцях, установлює банк (фінансова установа) за погодженням з адміністрацією підприємства, установи або органу державної влади, на території яких вони відкриті.

З метою організації безперебійної роботи пунктів обміну валюти як власних, так і пунктів обміну валюти агентів, банк самостійно встановлює для них розмір авансу в готівковій іноземній валюті й готівкових гривнях і до початку робочого дня, уключаючи вихідні і святкові дні, забезпечує їх коштами відповідно до встановлених обсягівта бланками суворого обліку, обліковими реєстрами.

Протягом робочого дня пункти обміну валюти здійснюють операції за рахунок коштів отриманого від банку авансу в іноземній валюті та в гривнях, а також за рахунок купленої іноземної валюти та отриманих гривень.

Банки зобов’язані забезпечувати підкріплення та інкасацію коштів власних пунктів обміну валюти та пунктів обміну валюти агентів. Банк має встановлювати максимальну суму залишків іноземної валюти та гривень у касах пунктів обміну валюти банку у неробочий час в обсязі, що має забезпечити роботу цих пунктів протягом робочого дня. Залишки валютних цінностей, що перевищують установлену максимальну суму, підлягають інкасації, яку проводять банки. Пункти обміну валюти банку під час роботи у вихідні й святкові дні можуть перевищувати встановлену максимальну суму залишків іноземної валюти та гривень у касі за умови обов’язкової інкасації валютних цінностей, що перевищують установлену максимальну суму, не пізніше наступного робочого дня банку. Якщо пункти обміну валюти працюють цілодобово, то закінченням робочого дня вважається початок операційного дня банку.

Під час здійснення валютно-обмінних операцій використовуються такі касові та розрахункові документи:

o довідка-certificate за формою № 377;

o квитанція за формою № 377-А;

o квитанція за формою № 377-і;

o квитанція за формою № 377-І;

o квитанція за формою N 377-К.

Довідка за формою № 377 видається пунктом обміну валюти або касою банку фізичній особі-нерезиденту як підтвердження проведення операції з купівлі в неї готівкової іноземної валюти і дорожніх чеків за готівкові гривні. Ця довідка дійсна протягом 6 місяців з дати її видачі і надає право здійснення зворотного обміну невикористаних гривень на іноземну валюту.

Квитанція за формою № 377-А видається пунктом обміну валюти фізичним особам-резидентам як підтвердження здійснення валютно-обмінних операцій та фізичним особам-нерезидентам як підтвердження здійснення зворотного обміну невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту.

Квитанція за формою № 377-і видається касою банку як підтвердження проведення операції з прийняття на інкасо банкнот іноземних держав.

Квитанція за формою № 377-І видається касою банку як підтвердження проведення операції з прийняття на інкасо іменних чеків.

Квитанція за формою № 377-К видається касою банку фізичним особам як підтвердження здійснення таких валютно-обмінних операцій:

o купівля у фізичних осіб – резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

o продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню;

o зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

o купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту та за готівкові гривні;

o конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави.

Оформлення і видача довідок та квитанцій без здійснення валютно-обмінних операцій або їх невидача під час здійснення обмінних операцій забороняються. Плата за оформлення і видачу довідки або квитанції під час здійснення валютно-обмінної операції не стягується. Заповнений примірник квитанції або довідки банку зберігається в пункті обміну валюти в документах дня і передається до каси банку разом з іншими документами дня після закінчення робочого дня.

Довідка-certificate за формою № 377 та квитанція за формою № 377-А зшиті в книжку по 25 квитанцій і є бланками суворого обліку. Вони обліковуються на позабалансовому рахунку 9821 «Бланки суворого обліку» в умовній оцінці 1 гривня за одну книжку.

Під час видачі бланків у підзвіт здійснюється така проводка:

Дт 9892 «Бланки суворого обліку у підзвіті»

Кт 9821 «Бланки суворого обліку».

Комісійна винагорода за здійснення валютно-обмінних операцій, а саме: з купівлі-продажу дорожніх чеків, конвертації готівкової іноземної валюти, прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків справляється у гривнях. У разі встановлення тарифів в іноземній валюті сплата здійснюється в гривнях за офіційним курсом гривні до іноземних валют, що встановлений Національним банком України на день здійснення операції.

Зауважимо, що згідно з Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, інші керівники банку не мають права встановлювати курси купівлі та продажу іноземних валют за гривні. Банк також не має права змінювати значення курсу купівлі та продажу іноземних валют протягом операційного (робочого) дня.

Операції з купівлі готівкової іноземної валюти за готівкові гривні у фізичних осіб, що здійснюються касою банку оформляються квитанцією за формою № 377-К із зазначенням у ній часу здійснення операції та додатково для фізичних осіб-нерезидентів – довідок за формою № 377.

Купівля готівкової іноземної валюти за готівкові гривні касою банку відображаються в обліку такими бухгалтерськими записами:

o на суму купленої іноземної валюти:

Дт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку»

Кт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

o на суму проданої національної валюти:

Дт 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку».

Операції з продажу готівкової іноземної валюти за готівкові гривні фізичним особам-резидентам, що здійснюються касою банку оформляються квитанцією за формою № 377-К із зазначенням у ній часу здійснення операції.

Продаж іноземної валюти касою банку супроводжується такими бухгалтерськими проводками:

o на суму отриманої національної валюти:

Дт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку»

Кт 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

o на суму проданої іноземної валюти:

Дт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку».

Відображення реалізованого результату від купівлі та продажу іноземної валюти супроводжується такими проводками:

o при позитивному результаті:

Дт 3801 «Еквівалент позиції банку щодо валюти та банківських металів»

Кт 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами»;

o при негативному результаті:

Дт 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами»

Кт 3801 «Еквівалент позиції банку щодо валюти та банківських металів».

Здійснені операції з купівлі іноземної валюти за гривні відображаються касою банку в реєстрі купленої іноземної валюти, а операції з продажу готівкової іноземної валюти за гривні – у реєстрі проданої іноземної валюти.

Як вже зазначалося, банк до початку робочого дня має забезпечити пункти обміну валюти коштами, бланками суворого обліку та обліковими реєстрами. Видача авансу в іноземній валюті та в гривнях працівникам обмінних пунктів відображається такою проводкою:

Дт 1007 «Банкноти та монети в дорозі»

Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку».

Оприбуткування авансу в іноземній валюті та в гривнях в касу обмінного пункту супроводжується проводкою:

Дт 1003 «Банкноти та монети в обмінних пунктах»

Кт 1007 «Банкноти та монети в дорозі».

Операції з купівлі готівкової іноземної валюти за готівкові гривні у фізичних осіб, що здійснюються обмінним пунктом, оформляються квитанцією за формою № 377-А для фізичних осіб-резидентів, а для фізичних осіб-нерезидентів – довідкою за формою № 377. Продаж обмінним пунктом готівкової іноземної валюти за гривні оформляються квитанцією за формою № 377-А

Після закінчення операційного дня касир обмінного пункту підраховує суму прийнятої і виданої іноземної і національної валюти, роздруковує реєстри купівлі та продажу валют, звітну довідку і денний звіт, та передає їх в касу банку під час щоденної інкасації. Також щоденно формуються фіскальні звіти, які підшиваються дожурналу реєстратора розрахункових операцій (РРО) та зберігаються в обмінному пункті.

Операції з купівлі обмінним пунктом готівкової іноземної валюти відображаються в бухгалтерському обліку банку такими проводками:

o на загальну суму купленої іноземної валюти:

Дт 1003 «Банкноти та монети в обмінних пунктах»

Кт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

o на загальну суму проданої національної валюти:

Дт 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

Кт 1003 «Банкноти та монети в обмінних пунктах».

Операції з продажу обмінним пунктом готівкової іноземної валюти відображаються в обліку банку такими бухгалтерськими записами:

o на загальну суму проданої іноземної валюти:

Дт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

Кт 1003 «Банкноти та монети в обмінних пунктах»;

o на загальну суму купленої національної валюти:

Дт 1003 «Банкноти та монети в обмінних пунктах»

Кт 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів».

Відображення реалізованого результату від операцій обмінного пункту з купівлі та продажу іноземної валюти супроводжується такими проводками:

o при позитивному результаті:

Дт 3801 «Еквівалент позиції банку щодо валюти та банківських металів»

Кт 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами»;

o при негативному результаті:

Дт 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами»

Кт 3801 «Еквівалент позиції банку щодо валюти та банківських металів».

Залишок іноземної і національної валюти, який перевищує ліміт, необхідний для роботи обмінного пункту, здається в касу банку. При цьому здійснюються такі бухгалтерські проведення:

1) Дт 1007 «Банкноти та монети в дорозі»

Кт 1003 «Банкноти та монети в обмінних пунктах»;

2) Дт 1001 «Банкноти та монети в касі банку»

Кт 1007 «Банкноти та монети в дорозі».

Згідно з Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, банкам забороняється встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, з якою здійснюються валютно-обмінні операції, крім тих, що встановлюються Національним банком України. Також банкам забороняється здійснювати операції з продажу іноземної валюти через касу одній особі в один операційний (робочий) день у сумі, що перевищує в еквіваленті 80000 гривень, з метою запобігання використанню банківської системи для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Касири кас банків та касири пунктів обміну валюти зобов’язані з’ясовувати резидентність осіб, які мають намір здійснити валютно-обмінну операцію, і попереджати про те, що нерезиденти мають змогу провести зворотний обмін невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту лише за умови пред’явлення ними довідки за формою № 377.