Пріоритетні напрямки розвитку соціальної політики в Україні

Важливою умовою реалізації соціальної політики держави є законодавче закріплення основних її напрямків.

У 2000 році Президентом України було підписано Указ "Про Основні на­прями соціальної політики на період до 2004 року" [2]. В його основу покладено Стратегію соціального та економічного розвитку на 2000 – 2004 роки "Ук­раїна: поступ уXXI століття" [8].

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 р. N380-р затверджені "Заходи, спрямовані на реалізацію у 2002 році Основних напрямів соціальної політики на період до 2004 року" [10].

15 серпня 2001 року Указом Президента України N637/2001 затверджена "Стратегія подолання бідності" [3].

При розробці напрямків розвитку соціальної політики необхідним є врахування зарубіжного досвіду шляхом використання основних положень наступних документів: Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, конвенцій ООН "Про права дитини", "Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок", а також документами Всесвітньої організації охорони здоров'я, Міжнародної організації праці, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та інших міжнародних організацій.

Використовуючи вказані вище матеріали, можна визначити пріоритетні напрямки соціальної політики в Україні:

1) удосконалення макроекономічних умов для матеріального самозабезпечення працюючих; органічне поєднання політики фінансової стабілізації та економічного зростання з соціальною політикою; забезпечення стабілізації рівня життя населення; досягнення відчутного поліпшення матеріального добробуту та умов життя людей;

2) створення системи соціального страхування; державне гарантування ре­алізації застрахованими громадянами своїх прав, пов'язаних з отриманням соціальних послуг і матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням; відповідальність страхувальника й страховика за забезпечення прав застрахованих осіб;

3) забез­печення ефективної зайнятості, піднесення якості і конкурентоспроможності робочої сили; орієнтація на економічно активне насе­лення, збереження й відтворення трудового потенціалу, утворення необхідної мотивації продуктивної праці, запобігання масовому безробіттю;

4) співіснування і взаємодоповнення систем соціального страхування, державної соціальної допомо­ги, суспільної благодійності; забезпечення соціальної підтримки найуразливіших верств населення; створення адресної допомоги в грошовій та натуральній формах;

5) здійснення докорінної реформи заробітної плати з метою створення надійного мотиваційного механізму; посилення ролі мінімальної заробітної плати як соціального нормативу, що є гарантією захисту низькооплачуваних працівників; адекватність зарплатні динаміці цін; відповідності мінімальної зарплатні мінімальній межі життєвого рівня; відновлення нормування праці, тарифної системи; диференціації системи оплати праці;

6) розвиток соціальної сфери; переорієнтація соціальної політики на сім'ю, забезпечення прав і соціальних гарантій, що надаються сім'ї; вплив на демографічну ситуацію в напрямі зростання народжуваності та зниження смертності населення, особливо дитячої, підвищення тривалості життя; значне поліпшення соціальної інфраструктури; всебічний розвиток освіти, культури; поліпшення охорони здоров'я населення;

7) проведення глибокої пенсійної реформи, що забезпечуватиме справедливу систему пенсійних виплат з урахуванням трудового вкладу особи; перехід від адміністративно-розподільчої пенсійної системи, до пенсійного страхування; персоніфікація обліку пенсійних страхових внесків у Пенсійний фонд України;

8) розробка державної стратегії формування середнього класу, механізму дотримання пропорції співвідношення між рівнями доходів різних верств населення; введення схем пільгового оподаткування, зменшення не­прямих податків, створення робочих місць для безробітних тощо; кредитування самозайнятості, фермерства, стимулювання створення тимчасових та сезонних робочих місць;

9) наближення національного законодавства до міжнародних стандартів відповідно до Європейської соціальної хартії, рішень ООН, конвенцій МОП, інших міжнародних норм; удосконалення системи статистичної звітності та здійснення поступового переходу на систему міжнародних показників у соціально-трудовій сфері.

Реалізація перерахованих заходів дозволить Україні наблизитися до Європейського співтовариства та стати цивілізованою державою, яка турбується про життя своїх громадян.

Контрольні запитання

1. Умови реалізації соціальної політики в Україні.

2. Основні риси соціально-класової структури сучасного українсь-кого суспільства.

3. Основні причини загострення соціальної кризи в Україні.

4. Система соціальних цінностей, що сформувалася в українському суспільстві.

5. Принципи функціонування соціальної політики та їх характери-стика.

6. Методи державного регулювання соціальної політики, ступінь втручання держави в її формування та реалізацію.

7. Пріоритетні напрямки реформування соціальної політики в Україні

8. Законодавче забезпечення розвитку соціальної політики в Україні.