Бухгалтерський облік та оподаткування розрахунків за користування майном працівника

Відповідно до ст. 125 КЗпП працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, мають право на отримання ком­пенсації за їх знос (амортизацію).

Розмір та порядок виплати компенсації визна­чаються роботодавцем за узгодженням з праців­ником. Положення про можливість виплати ком­пенсації може бути включено до колективного договору, що передбачено ст. 13 КЗпП, або до трудового договору з працівником.

Оскільки компенсація за користування май­ном працівника не відноситься до фонду опла­ти праці, у бухгалтерському обліку ця виплата враховується на субрахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами».

Нарахування компенсації відображається за­писами: Дт 23 (91, 92, 93, 94) —

Кт 663, виплата компенсації працівнику: Дт 663 — Кт 301.

Сума компенсації, що виплачується праців­нику, підлягає обкладенню податком з доходів фізичних осіб за ставкою 15 %. При визначенні права на податкову соціальну пільгу сума ком­пенсації не враховується, оскільки вона не є заробітною платою.

Єдиний соціальний внесок на суму компенсації не нараховуються і з неї не утримується, оскільки така виплата не вклю­чається до фонду оплати праці згідно з п. 3.22 Інструкції № 5.

Компенсацію, що виплачується працівнику за користування його майном, підприємство має право включати до складу валових витрат.

Відповідно до п.п. 153.2.4.ПКУ, витрати платника податку, понесені у вигляді сплати процентів за депозитами, кредитами (операціями фінансового лізингу), позиками, іншими цивільно-правовими договорами із пов'язаними з платником податку особами, визначаються відповідно до ставок, визначених у договорі, але не вищих за звичайну процентну ставку за депозит, кредит (позику) на дату укладення відповідних договорів.

Кореспонденція рахунків з розрахунків за користування майном працівника

Таблиця 10.2.