МОДЕЛЮВАННЯ ЗУБІВ З ГІПСУ

Моделювання поС. W. Schantz. Для розвитку естетичного відчуття у зубного техніка, вдосконалення його навиків і закріплення знань по анатомії зубів починати моделювання зубів необхідно на гіпсових моделях, збільшених в 3-4 рази, і лише після цього перейти на зуби натуральної величини.

Методика моделювання зубів з гіпсових блоків полягає в наступному (мал. 7). Приготувавши гіпсовий блок прямокутної форми, вимірюють штангенциркулем коронкову частину зуба в різних її ділянках і напрямах (висоту коронки, ширину, товщину), і всі ці дані, збільшені в 3 рази, переносять на відповідні поверхні гіпсового блоку. З'єднавши крапки олівцем, отримують контури коронки зуба і приступають до моделювання.

Приклад. Для моделювання верхнього центрального різця за допомогою штангенциркуля вимірюють відстань від ріжучого краю до верхівки кореня і, збільшивши його в 3 рази, переносять на поверхню гіпсового блоку. Потім вимірюють відстань від ріжучого краю до

шийки зуба і, збільшивши в 3 рази, також переносять на блок (це довжина коронки). Змірявши максимальну ширину коронки і розмір в області шийки, наносять крапки і, з'єднавши їх лініями, отримують орієнтовані контури коронки зуба; щоб остаточно намалювати форму коронки зуба, треба зробити додаткові вимірювання і нанести відповідно крапки на поверхню гіпсового блоку (ширину зуба на різних відстанях від ріжучого краю), нанесені крапки сполучають лініями.

Необхідно звернути увагу на точність всіх вимірювань, бо незначна помилка може привести до браку (можна використовувати табл. 1). Після нанесення малюнка гострим ножем зрізають великі надлишки гіпсу, зіскоблюють грані і поверхні згладжують наждачним папером. Для викреслювання медіальних і дистальних контурів зуба проводять вимірювання по тій же методиці.

При нанесенні на поверхню зуба таких анатомічних особливостей, як борозни і горбки, необхідно орієнтуватися описами кожного зуба,приведеними вище.

7. Моделирование зубов из гипса по С. W. Schantz: Д - дистальная поверхность; В - вестибулярная поверхность; М - медиальная поверхность; Я - язычная поверхность; 1-2 - общая длина зуба; 1-3-длина коронки зуба; 4-5-ширина коронки зуба; 6-7- ширина шейки зуба

Моделювання по В. Ю. Курляндському.Верхня щелепа. Для моделювання різців на верхній щелепі виготовляють прямокутні стовпчики і на контактних сторонах наносять вісь зуба, орієнтуючись на яку викреслюють схему коронки зуба виходячи із співвідношення ширини до довжини 1:1,25. Потім замочують стовпчик у воді і гіпсовим ножем зрізають надлишки гіпсу відповідно нанесеному кресленню. Закруглює грані переходу вестибулярної поверхні в медіальну і дистальну, починаючи від середини клиновидної форми контактної поверхні роблять скіс до ріжучого краю, стоншуючи його. На ріжучому краю створюють гострий медіальний кут і тупий дистальний, а також моделюють хвилястість вестибулярної поверхні за рахунок двох подовжніх поглиблень (мал. 8, 1-2).

На піднебінній поверхні в області нижніх двох третин створюють угнутість, на рівні верхньої третини моделюють зубний горбок (мал. 8, 3).

На закінчення моделюють шийку зуба, а поверхні гіпсового зуба зачищають наждачним папером і натирають тальком.

Аналогічним чином моделюють коронку бічного різця верхньої щелепи.

Моделювання коронки ікла починається з викреслювання схеми контактної поверхні, а потім на вестибулярній поверхні позначають вершину ріжучого горба, який ділить ріжучий край на дві нерівні частини: медіальну (меншу) і дистальну (велику). Потім від середини вестибулярної поверхні донизу наносять дві лінії, що сходяться до шийки, створюють контур вестибулярної поверхні. Контактні сторони зрізають в оральному напрямку

оральна поверхня приймає форму усіченої піраміди (мал. 8, 4-8).

Для остаточного моделювання створюють борозенки на вестибулярній поверхні і зубному горбку, гострі грані закругляють і закінчують моделювання оформленням шийки зуба.

Моделювання першого премоляра починають з розмітки зовнішніх контурів жувальної поверхні, а вестибулярну поверхню ділять так само, як і у ікла на медіальну (меншу) і дистальну (велику) частини.

Контактні сторони жувальної поверхні звужують оральний, утворюючи контур орального горба у вигляді усіченого конуса. Зрізавши гіпс по розмітці жувальної поверхні, наносять контури на вестибулярній поверхні гіпсового стовпчика для отримання медіального і дистального скатів і шийки зубів (мал. 8, 9-12). Потім проводять розмітку оральних і контактних поверхонь з контурами вестибулярного (більшого) і орального (меншого) горбів жувальної поверхні, подовжньою фісурою і шийки зуба з усіх боків. Для моделювання подовжніх фісур на вестибулярній поверхні наносять креслення у вигляді трикутників з вершиною, зверненою до шийки зуба (мал. 8, 13-14).

Завершують розмітку зуба нанесенням креслення на жувальній поверхні, що має форму букви «Н» (мал. 8, 15).

Другий пре моляр має аналогічну форму, але менші розміри і на відміну від першого премоляра має два однакових по величині горба з округлішою вестибулярною поверхнею.

Моделювання коронки першого моляра полягає в нанесенні креслення на жувальну поверхню у вигляді усіченого ромба відповідно різній величині горбів

(більшого медіального і меншого дистального). У кожного з них медіальні фасетки більше дистальних. На контактних сторонах жувальної поверхні намічають глибину розділу між вестибулярними і оральними горбами і контури фісур жувальної поверхні у вигляді букви «Н» (мал. 8, 16-21).

Другий моляр за формою і величиною коронки нагадує перший, але має менші розміри і декілька витягнуту форму з трьома горбами на квадратній за формою жувальної поверхні.

Форма коронки третього моляра має декілька варіантів, іноді - форму премоляра з трьома горбами.

Нижня щелепа. Різці моделюють на гіпсовому стовпчику прямокутної форми, на контактних поверхнях

Моделювання ікла починають з розмітки вестибулярної поверхні на дві нерівні частини (медіальну і дистальну) і відповідно ним - ріжучу поверхню. Потім на вестибулярну поверхню наносять креслення меж опуклості, а на оральну і контактні поверхні - креслення оральної угнутості, подовжніх поглиблень зубного горбка і контури шийки зуба (мал. 8, 26-29).

Згідно нанесеному кресленню видаляють надлишки гіпсу і остаточно моделюють форму коронкової частини ікла (мал. 8, 30-32).

При моделюванні форми коронки першого премоляра спочатку наносять креслення зовнішніх контурів жувальної поверхні. При цьому на вестибулярній стороні проводять дві лінії, що сходяться під кутом і відповідні медіальній і дистальній фасеткам. На оральній стороні жувальної поверхні проводять дві лінії, що відсікають медіальний і дистальний кути гіпсового стовпчика (мал. 8, 33).

На вестибулярній поверхні намічають межу опуклості зуба із звуженням в області шийки і утворенням тупого вестибулярного горба жувальної поверхні.

На контактних і оральній поверхнях роблять креслення контурів шийки зуба та орального горба, а потім розмітку жувальної поверхні (мал. 8, 34-37).

Форму коронки в другого п р е м о л я р а моделюють аналогічним чином, за винятком того, що оральний горб другого премоляра розвиненіший, ніж вестибулярний, і по висоті відповідає вестибулярному горбу першого премоляра. Моделювання першого моляра на нижній щелепі починають з розмітки жувальної поверхні, вестибулярну поверхню ділять лініями на три нерівні частини для відтворення трьох вестибулярних горбів з медіальними і дистальними вестибулярними фасетками у кожного. Найкрупніший горб - медіальний, найменший - дистальний.

З орального боку наносять контури меншого медіального і більшого дистального горбів.

Контактні поверхні розмічають із створенням контурів жувальної поверхні і шийки зуба. На жувальній поверхні розмічають горби і фісури (мал. 8, 38-45).

Моделювання коронки другого моляра проводиться аналогічно першому моляру (другий моляр має декілька менші розміри). якого наносять креслення, і зрізають надлишки гіпсу (мал. 8, 22-23). Потім наносять креслення на вестибулярну поверхню з подовжніми поглибленнями у ріжучого краю і контуром шийки зуба. На оральній поверхні моделюють зубний горбок, угнутість над ним і шийку зуба (мал. 8, 24-25).