Виникнення, суть і функції грошей

Другою, після товару, найважливішою категорією товарного виробництва, є гроші. Вони є продуктом розвитку товарообміну і з’явились завдяки потребі забезпечення еквівалентності при обміні товарів різної споживної вартості.

Згідно К. Маркса, форма вартості історично розвивалась в такій послідовності: проста, розгорнута, загальна та грошова.

Проста, або випадковаформа вартості виникла тоді, коли обмін лише зароджувався; коли окремі види продуктів лише випадково перетворювались в товари. За первісної форми обміну один товар, взятий в певному відношенні, відповідав певній кількості лише одного іншого товару і безпосередньо на нього обмінювався (наприклад, 1 сокира = 20 кг зерна, в загальному : X товару А = Y товару Б).

Повна, або розгорнута, форма вартості – це така форма, за якою вартість товару проявляється не в одному якомусь випадковому товарі, а постійно, систематично – в цілому ряді товарів.

Цю форму можна зобразити так:

1. вівця = 40 кг зерна = 20 м полотна = 2 сокирам = 3 грам золота і т.д.

Суть загальної форми вартості полягає в тому, що всі товари обмінюються на один товар, який відіграє роль загального еквіваленту.

Грошова форма вартості – це найрозвинутіша всезагальна форма вартості, в якій роль загального еквівалента виконує золото як грошовий матеріал.

Золото саме своїм фізичним та хімічним властивостям найбільш відповідало цим вимогам:

1. Рідкісний (обмеженої кількості) товар;

2. У незначній кількості золота втілена значна праця;

3. Зберігається тривалий час, не втрачаючи своїх властивостей (не підлягає корозії тощо).

4. Вартість при поділі певної кількості (куска) не втрачається.

В економічній теорії зустрічається декілька визначень суті грошей:

1. Гроші – це товар, що виконує специфічну функцію загального товарного еквівалента.

2. Гроші – це універсальний платіжний засіб.

3. Гроші – це все те, що виконує функцію грошей.

4. Гроші – це не товари, речі, метали, папери, а це економічні відносини в суспільстві щодо загального еквіваленту при обміні результатами господарської діяльності.

Найбільш повно суть грошей проявляється і розкривається через їх функції. Економічна думка заходу розглядає три функції: міра вартості, засіб обміну та засіб нагромадження.

1. Гроші як міра вартості означає, що вони вимірюють вартість товарів. Грошовий вимір вартості товарів зветься ціною.

2. Гроші як засіб обігу – обслуговують процес реалізації (купівлі, продажу) товару. Тут вони виступають в єдності функцій міри вартості і засобу обігу, тобто за допомогою грошей вимірюються вартості всіх товарів (ціни) і на гроші за відповідними цінами купуються всі товари.

3. Гроші як засіб нагромадження, або засіб утворення скарбів означає, що гроші мають здатність бути символом багатства. Крім того, зберігати (нагромаджувати) гроші необхідно для купівлі дорогих речей в майбутньому; запас коштів необхідний для неперервності процесу виробництва-відтворення.

Марксистська економічна наука виділяла ще дві функції грошей: засіб платежу і світові гроші.

4. Гроші як засіб платежу – діють тоді, коли процес купівлі-продажу не співпадає в часі: процес відчуження (продажу) товару не збігається з часом реалізації його ціни, з отриманням грошей продавцем. Один товаровиробник продає свій товар раніше, ніж другий може його купити. В цих умовах продавець стає кредитором, позичальником, а покупець – дебітором, боржником. Ця функція виходить за межі кредитних відносин, тобто вона діє при сплаті податків, ренти, виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій тощо.

5. Функцію світових грошей гроші виконують коли функціонують на міжнародних ринках, тобто виступають засобом міжнародних розрахунків.

Основними властивостями сучасних грошей відмічають:

1) гроші мають здатність легко обмінюватися на товари та послуги, тобто володіють найбільшою ліквідністю;

2) гроші є декретними – це встановлені законом платіжні засоби;

3) цінність грошей проявляється в їх купівельній спроможності.