Форми організації суспільного виробництва

Під формами організації суспільного виробництва розуміють якісні, типові, загальні форми економічного життя, через які проявляється структура суспільних потреб, розподіляються наявні в суспільстві ресурси, враховуються і включаються в сукупну суспільну працю окремі її ланки. Такі форми господарювання відображають стан продуктивних сил та виробничих відносин лише в найбільш загальному вигляді, зокрема з точки зору суспільного розподілу і кооперації праці, ступеня відокремленості або з’єднання людей, обумовлених відносинами власності.

У процесі еволюції суспільного виробництва на всіх етапах існування людської цивілізації основними формами організації виробництва є натуральна, товарна і безпосередньо суспільна форми господарювання.

Натуральне виробництво -це такий тип господарювання, в якому виробництво скеровано безпосередньо для задоволення власних потреб виробника. Тобто продукт виробляється для себе, для власного споживання. При натуральному господарстві суспільний продукт не приймає товарної форми і утворює фонд життєвих засобів для самого виробника.

Натуральне господарство характеризувалося зародковим станом суспільного поділу праці, замкнутістю зв’язків, роз’єднаністю, відірваністю господарюючих суб’єктів один від одного, примітивною технікою та технологією виробництва, малопродуктивною ручною працею. Виробник одночасно є власником засобів виробництва і власником виробленого продукту.

Товарне виробництво– це такий тип організації економіки, при якому продукти праці виробляються для обміну на інші продукти. В цих умовах продукт праці виступає товаром. Товари виробляються з метою задоволення потреб споживачів і надходять до них через ринкові відносини.

Товарне виробництво й обіг у своєму розвитку проходять дві стадії: нижчу – бартерне господарство, вищу – грошове господарство. В бартерному будь-який товар можна безпосередньо обміняти на будь-який інший без використання грошей (Т₁ –Т₂). У грошовому існує особливий товар – гроші, на який можна обміняти будь-який інший товар, а останній – на гроші (Т₁– Г– Т₂).

Товарне виробництво поділяється на просте і розвинуте (підприємницьке).

Основними рисами простого товарного виробництва є:

· Дрібна приватна власність на засоби виробництва;

· Особиста праця товаровиробника;

· Метою виробництва виступає споживання (задоволення власних потреб).

Основними рисами розвиненого, підприємницького товарного виробництва є:

· Приватна власність на засоби виробництва.

· Наймана праця в великих обсягах.

· Метою виробництва виступає не лише задоволення власних потреб, а й отримання прибутку.

Спільними рисами простого і підприємницького товарного виробництва є: приватна власність на засоби виробництва, спеціалізація виробників; виробництво продукту в формі товару.