Грошовий обіг і його закони

Під грошовим обігом розуміють рух грошей, що опосередковує рух товарів і послуг.

Формою грошового обігу виступає грошова система. Найважливішими елементами грошової системи є:

– національна грошова одиниця;

– масштаб цін;

– форми грошей;

– валютний паритет;

– інститути, що регулюють грошовий обіг.

Історія знає три типи грошових систем: біметальна, монометальна і систему нерозмінних кредитних (символічних) грошей.

Закони грошового обігу полягають у дотримуванні в обігу необхідної кількості грошей. Найбільш проста формула цього закону враховує виконання грошима функцій міри вартості та засобу обігу і має вигляд:

де: К – це кількість грошей, необхідних для товарного обігу в певному році;

SЦ·Т – вартість товарів та послуг що реалізуються у певному році;

О – середнє число оборотів за рік кожної грошової одиниці.

З розвитком функції грошей як засобу платежу ця формула набуває більш складного вигляду:

де:

Кр – сума цін товарів, проданих у кредит;

П – сума платежів за борговими зобов’язаннями;

В – сума взаємопогашуваних безготівкових платежів.

Окрім готівкових грошей в сучасній економіці більшість товарів і послуг реалізується через безготівковий обіг. Зростання останнього робить непридатним застосування вказаних формул. Тому використовують рівняння Фішера:

MV=PQ

де:

М– маса грошей (готівка і безготівкові чекові гроші);

V– швидкість обігу грошей;

Р– ціни товарів та послуг (рівень цін);

Q– обсяг товарної маси (кількість товарів і послуг.

Звідси:

М=PQ/V