УСТАТКУВАННЯ ДЛЯ ТРАНСПОРТУВАННЯ І УКЛАДАННЯ

Конструктивні схеми і робочі орга­ни. При виробництві збірних залізобетон­них елементів одним із найбільш трудо­містких процесів є процес формування, який полягає у наданні сирій бетонній суміші певної геометричної форми та ЇЇ ущільненні. Цей процес, як правило, здійснюється в спеціально відведеній для цього зоні виробничого приміщення на формувальних ділянках або постах.

Бетонна суміш, приготовлена у винесе­них за межі формувальних цехів бето­нозмішувальних вузлах (БЗВ), подаєть­ся в проміжні бункери-нагромаджувачі, розміщені поблизу формувальних діля­нок чи постів, або безпосередньо на фор­мувальні пости, звідки роздається, розпо­діляється, ущільнюється і розрівнюється на формувальних постах.

Забезпечення оптимальних показників продуктивності формування за умови до­тримання певних технологічних параме­трів привело до спеціалізації технологіч­ного устаткування. Однак поряд зі спеціа­лізованим устаткуванням широко засто­совуються універсальні машини, здатні комплексно виконувати певні функції.

Усі види бетонотранспортного й укла­дального устаткування можуть належати до п'яти основних груп: для подавання суміші від БЗВ до зон укладання; для подавання суміші від БЗВ до зон укла­дання і роздавання у форми; для розда­вання суміші на формувальних постах; для роздавання і розподілення суміші на формувальних постах; для роздавання, розподілення, ущільнення і розрівнюван­ня суміші на формувальних постах.

Кожна група, у свою чергу, має дві підгрупи залежно від пластичності суміші, що істотно впливає на вибір робочих органів застосовуваного устаткування.

Застосування інтенсивних засобів віброущільнення пов'язане з високою трудо­місткістю формування жорстких бетон­них сумішей.

Розвиток хімізації, удосконалення техно­логії формування, створення нових універ­сальних добавок-пластифікаторів сприяли розширенню використання пластичних су­мішей, трудомісткість формування яких значно нижча.

Найуніверсальнішим засобом подавання бетонної суміші від БЗВ стала кюбельна адресна подача, що застосовується як для жорстких, так і для пластичних сумішей.

Для подавання пластичних бетонних су­мішей від БЗВ застосовують бетононасоси.

Устаткування, призначене для прийман­ня і роздавання бетонної суміші на форму­вальних постах, називають бетонорозда-вальниками, а устаткування, яке крім приймання і роздавання виконує і розпо­ділення суміші, — бетоноукладачами. У деяких випадках бетоноукладачі можуть також розрівнювати, загладжувати й ущіль­нювати бетонну суміш. За конструкцією бе­тоноукладачі і бетонороздавальники різні. Водночас будь-який бетоноукладач пови­нен мати витратний бункер і робочі орга­ни, що монтуються на рамній конструкції.

Бетоноукладачі поділяють на універ­сальні, які можуть обслуговувати форми різних розмірів і конструкцій, і спеціаль­ні — з обмеженими розмірами для ви­робів певної номенклатури.

Конструкції бетоноукладачів розрізня­ються за призначенням, принципом дії, способом установлення, характером керу­вання, влаштуванням бункера і робочих органів. Класифікацію бетоноукладачів і бетонороздавальників за цими ознаками наведено в табл. 7.2.

Частіше застосовують бетоноукладачі, що працюють за механічним принципом дії. Проте існують конструкції, в яких суміш видається під тиском стисненого повітря. Найпоширеніше порціонне роз­давання й укладання бетонної суміші. На конвеєрах безперервної дії використову­ють бетоноукладачі також безперервної дії.

Крім конвеєрів, що мають поздовжнє розміщення форм, застосовують конвеєрні лінії, на яких форми встановлені впопе­рек руху конвеєра, що позначається на конструкції бетоноукладачів. Розширю­ється застосування підвісних бетоноукла­дачів, використання яких підвищує до­ступність обслуговування формувальних постів.

Ефективна робота машин залежить від правильного вибору робочих органів бе­тоноукладачів і бетонороздавальників.

При використанні литих сумішей най­поширеніші робочі органи, виконані у ви­гляді перекидного бункера (рис. 7.24, а), бункера зі щелепним затвором, або ще­лепного бункера (рис. 7.24, б), бункера із гнучким гумовим насадком і затиском (рис. 7.24, в) та із секторним затвором (рис. 7.24, г). При використанні жорстких і помірно жорстких сумішей застосовують бетонороздавальники із секторним затво­ром і живильниками стрічкового (рис. 7.24, д) і барабанного типу (рис. 7.24, є), а також вібролоткові (рис. 7.24, є) і лотково-кареткові (рис. 7.24, ж).

За допомогою цих робочих органів бе­тонна і розчинна суміші роздаються, як правило, при відносному переміщенні робочих органів і форм у горизонтальній площині. Здебільшого робочі органи змон­товані на машинах пересувного типу. Проте за наявності живильної системи безпосередньо на формувальному посту з конвеєрним транспортуванням форм їх можна монтувати і на стаціонарному устат­куванні. Призначення робочих органів — забезпечити механізовану роздачу певної кількості бетонної суміші по всій форму­вальній площині чи по всьому перерізу форми так, щоб при ущільненні дістати рівномірну товщину чи висоту виробу, не використовуючи ручну працю.

Пластичну суміш потрібно подавати плавно, що унеможливлює розшаруван­ня і розбризкування її. Така подача за­безпечується точним регулюванням керу­вання повороту бункера, відкривання ще легшого або секторного затвора, розтиснення затиску гумового насадка. Щоб уникнути зависання суміші на верстатах бункерів, використовують віброзбудники, які прикріплюють до бункера. Для фор­мування виробів різної товщини верти­кальне положення робочих органів регу­люють спеціальними механізмами. Найпоширеніші бетонороздавальники зі стрічковими, барабанними і вібролотковими живильниками. Стрічковий жи­вильник завдяки своїй конструкції дає змогу найбільш точно дозувати бетонну суміш. Бункер такого робочого органа обладнаний нагромаджувачем із заслін­кою, що утворює зі стрічкою щілину, роз­мір якої регулюють механізмом відкри­вання заслінки. Призначення нагромаджувана — створювати запас бетонної суміші перед заслінкою. Заслінкою мож­на не тільки регулювати товщину шару суміші, а й профілювати цей шар у попе­речному напрямі, тобто подавати по ши­рині форми різну кількість суміші, якщо товщина виробу (наприклад, ребристих панелей) неоднакова.

При виробництві залізобетонних ви­робів па зразок труб у вертикальному по­ложенні застосовують бетонороздавальни­ки з гвинтовим живильником (рис. 7.24, з). Для виготовлення залізобетонних труб методом центрифугування суміш має по­даватися рівномірно по довжині всереди­ну горизонтальної форми. У цьому разі застосовують стрічкові чи ложкові бетоно­роздавальники. При використанні ложкових бетонороздавальпиків (рис. 7.24, и) коритоподібний лотік із сумішшю вво­диться всередину форми і, повертаючись на 180°, зсипає суміш у форму.


Таблиця 7.2. Класифікація конструкцій бетонороздавальників і бетоноукладачів

Рис 7 24 Принципові схеми робочих органів машин для роздавання бетонної суміші:

а — з перекидним бункером; б — зi щелепним затвором; в — з гнучким гумовим насадком, що має затиск; г — із секторним затвором; д — з живильником стрічкового типу; е — з живильником барабанного типу; є — з вібролотковим живильником; ж — з лотково-каретковим живильником; з — з гвинтовим живильником; и — з ложковим живильником; 1 — гідропривід; 2 — бункер; 3 — бетонна суміш; 4 — плоска форма; 5 — щелепний затвор; 6 - гумовий насадок; 7 — віброзбудник; 8 — сскторний затвор; 5— нагромаджувач; 10 — стрічковий живильник; 11 — барабанний живильник; 12 — пружинна підвіска; 13 — вібролотковий живильник; 14 — вібропривід; 15 — шибер; 16 — кривошипно-шатунний привід; 17 — лотковий живильник; 18 —гвинтовий живильник; 19 – ложкові живильники

Найпоширенішими робочими органами, які не тільки роздають суміш у певні зо­ни форм, а й розподіляють її, є плужковий (рис. 7.25, а) і гвинтовий (рис. 7.25, б). При русі плужка вздовж форми надлишок суміші переміщується в поперечному напрямі, зрізується, запов­нює западини чи видаляється вбік. Мо­жуть застосовуватися одно- і двосторонні або ввігнуті плужки. У разі обертання гвинтового бетонорозподільника з одно- чи двостороннім напрямом витків суміш розподіляється також за рахунок її попе­речного розподілу. При цьому реверсу­вання приводу дає можливість розподі­ляти суміш в обох поперечних напрямах.

Потреба у виготовленні виробів склад­ної конфігурації із заповненням як широ­ких, так і вузьких порожнин різного на­пряму привела до створення універсаль­ного розподільного засобу у вигляді най­простішої поворотної лійки з пря­мокутним вузьким і довгим випускним от­вором (рис. 7.25, в). Маніпулюючи цією лійкою, яка рівномірно заповнюється су­мішшю стрічковим чи вібролотковим живильником, можна досить точно роз­поділити суміш по всьому об'єму форми складного профілю.

При конвеєрному виробництві виробів певної ширини застосовують найпрості­ший ящиковий живильник, уста­новлений на рівні висоти бортів форми (рис. 7.25, г).

Робочі органи, показані на рис. 7.25, а — г, забезпечують об'ємне дозування суміші в розмірах форм. На рис. 7.25, д наведено схему вібронасадка, який окрім розподілу суміші виконує її ущільнення і часткове загладжування. Корпус вібро­насадка, підвішений до рами на пружин­них підвісках, утворює нагромаджувач для бетонної суміші; завдяки вібрації кор­пусу суміш пластифікується і краще за­повнює форму. На ущільнювальній час­тині корпусу встановлені вібратори спря­мованої дії, кут нахилу яких вибирають залежно від жорсткості застосовуваної бе­тонної суміші. Вібронасадок заванта­жується стрічковим живильником так, що в нагромаджувачі під час формування підтримується певний рівень суміші. Цьо­го досягають регулюванням положення заслінки за допомогою механізму підні­мання ЇЇ. Поверхню формувальної панелі обробляє гладилка, яка переміщується в поперечному напрямі.

У ряді випадків застосовують вібронасадки у вигляді вібролійки з віброрешіткою (рис. 7.25, є) чи з глибинними вібраторами (рис. 7.25, є).

При безперервному формуванні ви­робів можна застосовувати вібропро­катний робочий орган із систе­мою охоплених нескінченною стрічкою роликів, установлених на віброрамі з уклоном для поступового ущільнення ру­хомої стрічки суміші (рис. 7.25, ж).

Розподілення й ущільнення жорсткої бетонної суміші може забезпечуватися при використанні ящикового живиль­ника з улаштованими в ньому непривід-ними роликами (рис. 7.25, з). Це дося­гається внаслідок зворотно-поступально­го руху живильника з роликами в попе­речному напрямі відносно руху форми.

Безвібраційне розподілення і ущільнен­ня жорстких розчинових сумішей здійс­нюють за допомогою відцентрового метальника (рис. 7.25, и), який має вигляд лопаті, що швидко обертається й інтенсивно підживлюється сумішшю стріч­ковим живильником. Для рівномірного розподілення бетонної суміші по перерізу залізобетонної труби, що формується вер­тикально, використовують віброкорпусний живильник (рис. 7.25, і). Суміш, яка подається на вершину конуса, під впливом спрямованої вібрації розпо­діляється по всій поверхні конуса і стікає у форму. Для одержання в процесі фор­мування виробів із рівною і гладенькою верхньою поверхнею разом із розрівнювальними і ущільнювальними робочими органами застосовують спеціальні загладжувальні механізми, які монтують на бе­тоноукладачах.

 

 

Рис. 7.25. Принципові схеми робочих органів для роздавання і розподілення бетонної суміші: а — плужкового тину; 6 — з гвинтовим розподільником; в - із поворотною лійкою; г — з ящиковим живильником; д — з вібронасадком; е – з війроящиковим живильником, обладнаним віброрешіткою; є - з віброящиковим живильником із внутрішніми піднімально-опускними глибинними вібраторами; ж - з вібропрокатним роликовим пристроєм; і - з поперечно-роликовим ящиковим живильником; н — відцен­тровий метальник; і — з війроконусним живильником; 1 - односторонній плужок; 2 — двосторонній плужок; 3 — двосторонній гвинт; 4 — односторонній гвинт; 5 - лійка; 6 — ящик; 7 — вібронасадок; 8 — вібропривід; 9 - віброрешітка; 10 - глибинний вібратор; 11 - прокатні ролики; 12 - роликовий ущільнювач; 13 - ротор; 14 - ківш; 15 - головка; 16 – конус

У загладжувальних механіз­мах і пристроях застосовують кілька робочих органів (рис. 7.26): рей­ки (бруси) зі зворотно-поступальним або коловим переміщенням у площині оброблювальної поверхні; циліндричні валки, що обертаються навколо горизонтальної осі з переміщенням уздовж оброблюва­ної поверхні; диски, що обертаються нав­коло вертикальної осі й забезпечують коловий рух у площині по оброблюваній поверхні. При зворотно-поступальному русі рейок (брусів) можуть утворювати­ся смуги. Валкові загладжувальні при­строї застосовують не тільки як навісне устаткування на формувальні машини, що монтується поперек напряму загладжу­вання, а й як самостійні оздоблювальні машини.

Дискові загладжувальні пристрої ма­ють діаметр диска 400...1300 мм. Якщо діаметр диска становить понад 500 мм, то їх використовують тільки як підвісні пристрої до самохідних рам.

 

 

Рис. 7.26. Робочі органи загладжувальних механізмів

1 - шпатель: 2 - вібробрус: 3 - барабан з металевою щіткою; 4 - загладжу вальний барабан, 5 - лопатевий барабан; 6 - рейки; 7 – диск

 

Рис. 7.27. Схема протяжного пристрою:

1 - вібробункер; 2 - секторний затвор; 3 - каліб­рувальний вал; 4 - вібробрус; 5 - гнучка пластина; 6 - опорний коток; 7 - привід

Для одночасного укладання, ущільнен­ня і калібрування плитних виробів при­значений протяжний пристрій (рис. 7.27), обладнаний калібрувальним валом і вібробрусом.

Устаткування для транспортування бетонної суміші до формувальних постів. На заводах залізобетонних ви­робів масово застосовуються централізо­вані бетонозмішувальні установки. Бетон­на суміш, приготовлена в них, подається до відповідних прогонів спеціалізованих формувальних постів і потім укладається безпосередньо у форму.

Транспортування бетонної суміші з бетонозмішувальних відділень до прого­нів формувальних постів для наступного укладання у форми здійснюється за допомогою такого устаткування: стрічкових конвеєрів універсального виконання; са­мохідних роздавальних бункерів із при­чепами і без них, що рухаються верхніми транспортними естакадами, розміщеними у напрямі, перпендикулярному до осі фор­мувального прогону; самохідних бадей, що рухаються нижніми рейковими шляхами; самохідного порталу, що пере­сувається естакадою; бетононасосів і роз­чинонасосів, системи пневматичного транс­порту, автотранспорту тощо.

Вибір засобів транспортування бетон­ної суміші з бетонозмішувального відді­лення до формувальних постів залежить від розміщення формувальних ділянок щодо бетонозмішувального відділення, технології формування залізобетонних виробів, легкоукладальності бетонної су­міші та інших факторів.

Самохідні роздавальні бункери, що застосовуються для подавання бетон­ної суміші з бетонозмішувальних відді­лень до прогонів формувальних цехів, ви­готовляють у вигляді окремих машин чи у комплекті з причепом (рис. 7.28). Про­мисловість випускає серію таких розда­вальних бункерів. За кордоном поширені самохідні роздавальні бункери нового по­коління, що забезпечують автоматизова­ну адресну подачу бетонної суміші до від­повідного формувального поста.

До складу устаткування для адресної подачі входять баддя місткістю 1,5 м3, пересувається підвісними шляхами зі швидкістю 25 і 100 м/хв, траверси з електроприводом для поперечного переміщен­ня баддей, карусельний привідний пово­ротний круг для подавання їх на різні транспортні лінії, розміщені під кутом одна до одної, тощо (рис. 7.29).

Приводом ходу баддей є двошвидкісні електродвигуни, оснащені вбудованим гальмом і зубчастим редуктором, а при­водом для відкривання затвора — одно-швидкісні електродвигуни. Живлення приводів баддей і подача команд керу­вання здійснюється по тролеях. Система автоматики з програмувальним логічним керуванням забезпечує зв'язок між ста­ціонарними і пересувними механізмами, припускає коригування програм.

Застосування траверсного візка, що переміщується в зоні розміщення форму­вальних постів, дає змогу завдяки пере­ходу баддей па траверсні візки і можли-

 

 

Рис. 7.28. Самохідний роздавальний бункер із причепом: і — бункер; 2 — баддя; З — причіпний візок

 

Рис. 7.29. ну адресну подачу бетонної суміші :

а — зі зворотно-поступальним рухом бадді прямим шляхом між бетонозмішувачем і стаціонарним постом розвантаження; б - з рухом кільцевим шляхом із кованими і стаціонарними постами розвантаження; в — з рухом паралельними шляхами і з траверсною передачею на інші шляхи; г — з рухом перехресни­ми під кутом шляхами з передачею на інший шлях привідним попоротими кругом; 1 - бетонозмішувач; 2 — шлях подавання бетонної суміші; 3 — баддя: 4 - стаціонарний пост розвантаження; 5 — ковзний пост розвантаження: 6 — траверса; 7 — поворотний круг

 

 

Рис. 7.30. Баддя адресної подачі бетонної суміші: 1 - бункер; 2 — щелепний затвор; 3 — привід відкривання затвора; 4 - привід ходу; 5 - ходо­вий візок

вості керування рухом візків і баддей здійснювати регульоване роздавання бе­тонної суміші безпосередньо у форми.

Подавання бетонної суміші криволі­нійними і похилими шляхами спричинює відсутність її перевалювання, внаслідок чого погіршується якість суміші.

На заводах існує адресна подача з використанням устаткування, зокрема бадді місткістю 2м3 і швидкістю пересування 100 і 33 м/хв.(рис. 7.30). На заводах залізобетонних виробів застосо­вують самохідні бадді, що пересуваються нижніми транспортними шляхами. Са­мохідний портал (рис. 7.31) викона­ний у вигляді поздовжньо переміщуваного мостового пристрою, обладнаного само­хідною платформою, що рухається попе­речно. На платформі встановлені два бункери із шиберними затворами. Керу­ють приводом пересування порталу з пульта бетонозмішувального вузла; при­водом відкривання і закривання затворів бункерів — з пультів, установлених по­близу формувальних зон.

Система пневматичного транс­портування (рис. 7.32) призначена для подавання бетонної суміші з осіданням конуса не менш як 4 см із бетонозмішу­вального відділення до постів формуван­ня по трубопроводу за допомогою стис­неного повітря. Система працює у такий спосіб. Із бетонозмішувача суміш виван­тажується в камерний живильник 2, звідки стисненим повітрям видавлюється окре­мими порціями в бетоновід 3. Потім бе­тонна суміш надходить у грушоподібний бункер-гасник 4, діаметр якого значно пе­ревищує діаметр бетоноводу, що забезпе­чує зниження швидкості руху повітря і бетонної суміші. Суміш опускається на дно бункера і за допомогою поворотного лотока 5 чи гнучкого шланга спрямову­ється у форму 6.

Рис. 7.31. Самохідний портал:

1, 5 — приводи пересування; 2 — мостовий пристрій; 3 — самохідна платформа; 4 - бункер із шиберним затвором

Рис. 7.32, Схема установки для пневматичного транспортування бетонної суміші

Камерний живильник є металевим резервуаром циліндричної форми з нижньою конусною частиною, змонтований на металевій рамі. У передній частині камерного живильника міститься завантажувальний отвір із конусним затвором і ущільненням. Затвором керують за допомогою пневмоциліндра і важелів. До нижньої частини камерного живильника приварений розвантажувальний патрубок із муфтою, за допомогою якої щільно при­кріплюється бетоновід.

Стиснене повітря від ресивера 1 по­дається у верхню частину камерного жи­вильника над бетонною сумішшю і до патрубка в днищі живильника напроти розвантажувального вікна. Місткість камерного живильника 0,8 м3, робочий тиск повітря 0,6 МПа. Система має автома­тичну регулювальну апаратуру.

Бетонна суміш від бетонозмішувально­го відділення може подаватися по трубо­проводу за допомогою бетононасосної установки. До її складу входять: бетононасос, комплект трубопроводів і стріла-маніпулятор.

Бетононасоси класифікують за такими ознаками: режимом роботи — з періодич­ною (поршневі) і безперервною (шлан­гові) подачею суміші; типом приводу — з механічним і гідравлічним приводами; кількістю бетонотранспортних циліндрів — одно- і двоциліндрові; виконанням — стаціонарні й мобільні. На заводах збірного залізобетону застосовують установки зі стаціонарними бетононасосами.

Системи трубопровідного транспорту призначені для використання переважно за великих обсягів бетонування. Якщо обсяги суміші, що подається, незначні, то ефективність цих систем знижується, адже у разі припинення подачі потрібно здійс­нювати трудомістке повне очищення і промивання трубопроводів.


Устаткування для роздавання, роз­поділення і розрівнювання бетонної суміші на формувальних постах. Бетонороздавальник із поворотно-похилим стрічковим живильником (рис. 7.33) призначений для видачі бе­тонної суміші в стендові форми. Бетонороздавальник може обслуговувати одно­часно дві формувальні лінії, розміщені по обидві сторони шляхів його переміщен­ня. Ходовий візок 13 бетонороздавальника має вигляд зварної рами, встановленої

Рис. 7.33. Бетонороздавальник із поворотно-похилим стрічковим живильником

Рис.7.34. Бетоноукладач зі стрічковими живильниками і вібронасадком:

1 — портальна рама; 2 — вібронасадок; 3 — загладжу вальний брус; 4 — привід пересування порталу; 5 — стрічковий живильник; 6 — великий бункер; 7 — привід пересування бункера; 8 — малий бункер

на чотирьох колесах. На візку розміщені привід 11 і трек, який є опорною поверх­нею для колісних пар поворотної плат­форми. Привід 11 складається з крайо­вого електродвигуна, клинопасової пере­дачі, редуктора з гальмом і зубчастою передачею, ведене колесо якої насаджене на вал привідних коліс. Рама візка об­ладнана чотирма захоплювачами, що обе­рігають її від перекидання під час робо­ти бетонороздавальника.

Поворотна платформа 10 є просторо­вою рамою, що спирається нижньою час­тиною на трек візка13 за допомогою трьох колісних нар 12. Верхня частина плат­форми виконана у вигляді площадки 3, на якій установлені бункер 4,привід 2 підйо­му стріли7 стрічкового живильника 8, привід 5 стрічкового живильника, знижу­вальний трансформатор для вібраторів бункера, шафа електроапаратури і пульт керування 1.У середній частині рами по­воротної платформи шарнірно закріплена стріла стрічкового живильника. Другий кінець стріли підтримується канатами 6. На нижній площадці поворотної платфор­ми влаштований її привід9.

Стрічковий живильник 8 змонтований на стрілі. Його стріла піднімається й опус­кається при вимкненні приводу лебідки. Місткість бункера бетонороздавальника 1,8 м3. Лійкоподібна форма бункера наявність віброзбудника сприяють виван­таженню суміші.

Бетоноукладач зі стрічковими живильниками і вібронасадком (рис. 7.34) має три самохідних бункери зі стрічковими живильниками, вібронасадок, а також загладжувальний брус. Він при­значений для укладання, розподілення і розрівнювання бетонної суміші при виго­товленні плоских і лінійних залізобетон­них виробів. За його допомогою можна укладати бетонну суміш шарами різного складу у форми складного обрису.

Великий бункер місткістю 2,3 м3 і дві малі місткості по 1,1 м3 мають можливість взаємного поперечного переміщення паралельними рейковими шляхами, розмі­щеними на верхній рамі порталу.

 

 

Рис. 7.35. Вібронасадок: 1 - рама; 2 - привід бруса; 3 - блок підвіски; 4 — вібросекція; 5 - брус; 6 — важіль; 7 – вібратор

Бетонна суміш може надходити в нагромаджувач вібронасадка (рис. 7.35) як з кожного окремого бункера, так і з усіх трьох відразу. Шарнірно-важільна підвіска вібронасадка може змінювати його положення по висоті.

Швидкість пересування бетоноуклада­ча 1,8; 3,8; 5 ,9 і 11,6 м/хв, продуктивність 72 м3 /год, ширина формувальних виробів 3600 мм.

Бетоноукладач із поворотною лійкою (рис. 7.36) призначений для фор­мування зовнішніх стінових панелей, а також інших плоских залізобетонних ви­робів при агрегатно-потоковому і конвеєр­ному способах виробництва. Він виконує такі технологічні операції: зрошення во­дою піддона перед укладанням на нього бетонної суміші; укладання нижнього ша­ру піщано-цементного розчину (підстиль­ного шару); укладання керамзитобетонної суміші; укладання верхнього шару (фак­турного) піщано-цементного розчину; укладання нижнього шару жорсткої бе­тонної суміші при формуванні тришаро­вих панелей зовнішніх стін; укладання верхнього шару важкої бетонної суміші при формуванні тришарових панелей зов­нішніх стін; укладання важкої бетонної суміші при формуванні виробів суціль­ного поперечного перерізу; попереднє загладжування верхньої відкритої по­верхні свіжовідформованих виробів. Кон­структивно бетоноукладач виконаний у вигляді самохідної портальної рами 7, на верхній площадці якої розміщений само­хідний візок 4, що переміщується в напря­мі, поперечному руху бетоноукладача.

Для видавання суміші у форму на візку розміщені великий (місткістю 2,1 м3) бункер 5 із живильником 6, малий (місткістю 1 м3) бункер 8 з живильником 7 приво­ди живильників і поворотна лійка 12. При­від 9 візка складається з електродвигуна, редуктора, клинопасової передачі, гальма, проміжного вала і ланцюгової передачі. Живильники 6 і 7 прикріплені до бун­керів під кутом 8°. Під живильниками під­вішена поворотна лійка 12, обладнана при­водом повороту в обидва боки на 90° і підйому на 500 мм.

Вихідний отвір л і й к и (рис. 7.37) має форму прямокутника розміром 732 х х 252 мм. Загладжувальний пристрій ви­конаний у вигляді рами із загладжувальним брусом 2 (див. рис. 7.36), що здійс­нює зворотно-поступальні переміщення в напрямі, поперечному руху бетоноукла­дача. Рама загладжувального пристрою може переміщатися по циліндричних на-

Рис. 7.36. Бетоноукладач із поворотною лійкою:


1 — портальна рама; 2 — загладжувальний брус; 3 — водорозпилювач; 4 — самохідний візок; 5 великий бункер; 6,7 — стрічкові живильники; 8 — малий бункер; 9 — привід візка; 10 — пульт керування; 11 — площадка оператора; 12 — поворотна лійка; 13 — привід пересування

Рис. 7.37. Лійка:

1 — рама; 2 — лійка; З — привід; 4 — важачі під­вішування рами; 5 — блок підвішування


Рис. 7.38. Схема розміщення лійки при форму­ванні залізобетонних виробів складної конфігу­рації: а — стінової панелі з віконним прорізом; 6 — суціль­ної стінової панелі; в — ферми

прямних у вертикальному напрямі, що дає змогу виготовляти вироби різної висоти. Привід порталу забезпечує пересування бетоноукладача зі швидкістю 3,78; 7,73; 12,1 і 23,8 м/хв.

При формуванні зовнішніх стінових панелей бетоноукладач із заповненими сумішшю бункерами переміщується на пост формування і встановлюється так, щоб лійка була над формою. Після цьо­го вмикають привід живильника вели­кого бункера й через лійку керамзито­бетонну суміш укладають у форму. Потім за допомогою вібромайданчика чи інших вібраційних пристроїв суміш ущільнюють, із малого бункера так само через лійку укладають верхній фактурний шар і об­робляють його загладжувальним брусом, який здійснює 60 ходів за хвилину з розмахом 80 мм. Продуктивність бетоноукладача становить 20 м3/год, ширина формувальних виробів до 3600 мм. Поєднан­ня поздовжнього переміщення порталу бетоноукладача, поперечного переміщен­ня бункерів на порталі й повороту лійки з вузькою і широкою сторонами прямо­кутного вихідного перерізу забезпечує можливість укладання бетонної і розчинової суміші у форми складної конфігу­рації (рис. 7.38).

Підвісний фактуроукладач з віб­ролотковим розподільником бе­тонної суміші (рис. 7.39) призначений для укладання фактурних шарів бетонної суміші при виготовленні панелей зовнішніх стін. Він складається із самохідного підвіс­ного порталу, обладнаного поперечно пе­реміщуваною кареткою з двома бункерами. Під кожним бункером змонтовані стрічкові живильники з вібролотковими розподіль­никами суміші, причому один із них уста­новлений стаціонарно щодо живильника, а другий може повертатися навколо верти­кальної осі на 180°.

Керування клапанними затворами жи­вильників і поворотом лотока здійснюєть­ся за допомогою гідроприводу. Місткість кожного бункера 2,5 м3 швидкість пересування 14,4 і 7,2 м/хв, продуктивність 1,5 м3/хв.

Наявність стрічкового живильника і вібролоткового розподільника дає змогу рівномірно укладати тонкий шар фактур­ної суміші.

Бетоноукладач із калібруваль­ним валиком і затирним диском

Рис.7.39. Підвісний фактуроукладач з вібролотковим розподільником бетонної суміші: — вібролоток; 2 - стрічковий живильник; 3 - портал; 4 - бункери; 5 - каретка; 6 – поворотний вібролаток

(рис. 7.40) призначений для укладання жорсткої бетонної суміші й оброблення верхньої поверхні виробів, що формують­ся. Бетоноукладач складається із само­хідного Г-подібного порталу, обладнано­го поперечно переміщуваною кареткою з бункером і поворотною лійкою, а також обробних механізмів. Під бункером змон­тований стрічковий живильник із приво­дом. Поворотна лійка встановлена на кронштейні й може повертатися навколо вертикальної осі і змінювати висоту щодо форми. Калібрувальний валик і затирний диск змонтовані на вертикальній рамі, зак­ріпленій на порталі.

Бетоноукладач має швидкість пересу­вання 14,4 і 7,2 м/хв. Калібрувальний валик обладнаний шарнірною підвіскою, що забезпечує регулювання його поло­ження по висоті. Затирний диск діамет­ром 600... 1000 мм переміщується впопе­рек форми зі швидкістю 6 м/хв і має частоту обертання 340 об/хв. Діаметр калібрувального валика 370 мм, частота обертання 680 об/хв.

Розрахунок основних параметрів ус­таткування для транспортування й ук­ладання бетонної суміші. Продуктив­ність установки для пневматичного транс­портування бетонної суміші, що працює за порціонною схемою,

П = nV,

де n — кількість циклів; V — об'єм бе­тонної суміші, що транспортується за один цикл, м3.

Для визначення кількості п циклів слід знати час Ц, потрібний для проходжен­ня порції бетонної суміші трасою бетоноводу, а також час t2, що витрачається

 

 

Рис. 7 ДО. Бетоноукладач із калібрувальним

Рис. 7.40. Бетоноукладач із калібрувальним валиком і запірним диском:

1 - насадок; 2 - калібрувальний валик; 3 - за­тирний диск; 4 - Г-подібнии портал; 5 - каретка; 6 — бункер

на відновлення тиску в камерному живиль­нику.

Час, с, проходження порції по бетоноводу

t1=lзв/vб ,

де lзв — загальна довжина бетоноводу по горизонталі, м; vб = 1,2...2,0 — швидкість руху бетонної суміші по бетоноводу, м/с. Час, с, потрібний для відновлення тис­ку в камерному живильнику:

t2=V1/vп ,

 

де V1— об'єм вільного простору камер­ного живильника після завантаження в нього бетонної суміші, м3; vн— швидкість подавання повітря, м3/с.

Розділивши загальний баланс часу на одну годину (3600 с) на сумарний час t1+t2 дістанемо кількість циклів

 

Для визначення lзв використовують практично виведені коефіцієнти еквіва­лентності, що враховують опір при під­йомі чи вигині траси бетоноводу.

Коефіцієнт еквівалентності визначає довжину, рівнозначну за опором горизон­тальній ділянці бетоноводу. При цьому

lзв, м, визначають у такий спосіб:

lзв =l + l1 +l2 = l + hk + Smk1,

де l — сумарна довжина прямих гори­зонтальних ділянок; l1— зведена дов­жина з урахуванням гідростатичного на­пору, м; l2 — зведена довжина з ураху­ванням місцевих опорів, м; h — верти­кальний перепад траси від місця видаван­ня суміші з камерного живильника до місця вивантаження із бетоноводу, м; k = 6 — коефіцієнт еквівалентності вертикальної ділянки; m — кількість колін у лінії бето­новоду; k1 — коефіцієнт еквівалентності колін, k90°= 12 м; k45°= 6 м; k22°30’= = 3 м; k11°15’=1 м.

Надлишковий тиск, Па, для транспор­тування суміші по бетоноводу

p=a

де а — коефіцієнт, що характеризує склад бетонної суміші, для розчинів а = (17...20)103, для бетонів а=(8...11)103 pо = (9. ..14)103 — тиск, потрібний для по­долання опорів у початковий момент руху суміші, Па.

Продуктивність компресора

Пком=

Де Vн – геометричний об’єм нагнітача, м3; d – діаметр бетонопроводу,м; kp- коефіцієнт тиску, що дорівнює відношенню надлишкового тиску в системі до атмос­ферного; kвт = 1,2... 1,36 — коефіцієнт, що характеризує втрати повітря; п — кіль­кість циклів подавання суміші за 1 год.

Продуктивність бетоноукладачів, м3/год, як машин циклічної дії, залежить від міст­кості бункера і тривалості циклу

де V6 — геометричний об'єм бункера, м3; kн = 0,9. .0,95 — коефіцієнт, що характери­зує наповнення бункера; kв =0,8...0,9— коефіцієнт, що характеризує використан­ня бетонороздавальника; t1 — час заван­таження бункера, с; t2 — час пересуван­ня до місця розвантаження, с; t3 - час розвантаження бетонної суміші, с; t4 - час повернення бетонороздавальника до бетонозмішувальної установки, с.

Продуктивність бетоноукладача зале­жить також від виду виробу, що формуєть­ся, і швидкості видачі бетонної суміші жи­вильниками, тобто пропускної здатності живильника. Для стрічкового живильни­ка продуктивність

Пс = Bhvp,

де В — найбільша ширина вихідного отво­ру бункера (нагромаджувача); h — висота підйому заслінки затвора бункера (нагромаджувача); v — швидкість стрічки; р — щільність розпушеної бетонної маси.

Потужність, кВт, приводу пересування естакадних і підлогових бетоноукладачів, що пересуваються рейковим шляхом,

Р=Wv110-3/h

де W — опір пересуванню бетоноукла­дача рейковими шляхами, Н; v1 — швид­кість пересування бетоноукладача, м/с; h = 0,8...0,85 – ККД приводу.

Опір пересуванню бетоноукладача

W=(G+Q)

де G — вага бетоноукладача, Н; Q — вага бетонної суміші в бункерах, Н; kтр = 0,0008 — коефіцієнт тертя кочення ко­ліс по рейках; f — зведений коефіцієнт тертя в підшипниках, для підшипників кочення f = 0,03, для підшипників ковзання f= 0,08; d — діаметр цапфи коле­са на підшипниках кочення, м; D — діа­метр колеса, м; b — коефіцієнт, що врахо­вує тертя реборд об рейки, для цилінд­ричних коліс b = 2,5...3,0, для конічних коліс b = 1,5. ..2,5.

 








Дата добавления: 2015-12-16; просмотров: 1799;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.055 сек.