Коагуляційний гемостаз
У великих судинах тромбоцитарні тромби не витримують високого тиску й вимиваються кров’ю. Коа- гуляційний гемостаз забезпечує утворення більш міцного тромба, в основі якого знаходиться фібрин. Коагуляційний гемостаз передбачає каскад реакцій, у процесі яких відбувається активування ензимів (ферментів), які активують інші ензими. Ключовою реакцією коагуляційного гемостазу є перетво- рення розчиненого білка плазми крові фібриногену в нерозчинений фібрин.
І фаза - утворення тромбопластину (протромбінази). Цей процес відбувається внутрішнім і зов- нішнім шляхами.
У зовнішньому (тканинному) шляху приймають участь плазмові фактори й каталітична поверхня колагену. У цю фазу утворю- ється тканинна, тромбоцитарна й еритроцитарна протромбінази. У формуванні тканинної протромбінази приймають участь V, VII, X плазмові фактори та йони Са2+. Тканинна протромбіназа є фактором, який стимулює утворення тромбіну, якого достатньо для агре- гації тромбоцитів і активації факторів V і VIII.
Початкова реакція внутрішньої (кров’яної) системи полягає в перетворенні неактивного ХІІ фак- тора в активний під впливом волокон колегену, які оголюються при ушкодженні судин. Далі послідовно у декілька етапів з утворенням проміжних сполук за участю V-XI факторів і йонів Са2+ утворюється актив-
ний тромбопластин. Перша фаза триває 5-7 хвилин.
ІІ фаза - утворення тромбіну. Ця фаза, на відміну від фази І, відбувається швидко (2-5 с), оскільки протромбіназа, що утворилася, адсорбує наявний в крові протромбін і швидко перетворює його в тромбін. У цій фазі приймають участь фактори V і Х і йони Са2+.
ІІІ фаза- перетворення фібриногену у фібрин. Під впливом тромбіну та йонів Са2+ відбувається перетворення фібрин-мономеру в розчинний фібрин-полімер. За участю фактора ХІІІ і фібринази тканин, еритроцитів і тромбоцитів утворюється нерозчинний фібрин. На нитках фібрину осідають еритроцити. При цьому закінчується утворення кров’яного тромба. Третя фаза триває 3-5 секунд.
ІV фаза- ретракція сгустка забезпечує закріплення та ущільнення тромба в кров’яних судинах. При цьому нитки фібрину скорочуються, із згустка витискується сироватка (плазма без фібриногену). На здійснення ІV фази потрібно 2-3 години.
Майже одночасно з ретракцією починається фібриноліз (розчинення фібрину). Задача фібринолізу - відновлення просвітку кров’яної судини шляхом зозчинення фібрину ферментом плазміном, який знахо- диться в плазмі крові у вигляді профермента – плазміногена.
Фібриноліз здійснюється в три фази:
І фаза: утворення кров’яного активатора плазміногену; ІІ фаза: перетворення плазміногену в плазмін;
ІІІ фаза: плазмін розщеплює фібрин.
В плазмі крові знаходиться кров’яний проактиватор плазміногена - фактор Хакмана. У крові є також активатори фібринолізу - урокіназа, калікреінкінінова система, трипсин, кисла й лужна фосфатази.
У стінках судини є тканинні лізокінази, які при надходженні в кров перетворюють проактиватори крові в активатори. У тканинах є активатори фібрінолізу, які прямо перетворюють плазміноген у плазмін. Деякі тканинні активатори надходять у кров, здійснюючи там фібріноліз, друга частина активаторів діє в ткани- нах, не поступаючи в кров. Серед тканинних активаторів більша частина належить ферментам лізокіназам, які звільняються при травматичних або запальних процесах у тканинах.
Дата добавления: 2015-12-11; просмотров: 1269;