Транспорт газів кров’ю

Кисеньу крові знаходиться в двох станах: фізично розчиненому (0,3%) й у хімічному зв’язку з гемо- глобіном (Нв+О2). Сполука отримала назву оксигемоглобін.НвО2 є сполукою, що легко дисоціює – окси- генація і деоксигенація тривають 0,01 с. 1 г гемоглобіну приєднує 1,34 мл О2 (рис. 8.2).

Киснева ємність крові –це максимальна кількість кисню, яка може бути зв’язана зі 100 мл крові. Во- на складає 20 мл (у венозній крові 12-16%). Кількість О2 у крові зумовлена кількістю розчиненого О2, кіль- кістю гемоглобіну в крові й спорідненістю гемоглобіну до О2.

Крива дисоціації оксигемоглобіну– нелінійне співвідношення у відсотках О2-транспортувальної си-

ли насичення гемоглобіну киснем до напруги кисню; має S-подібну форму (рис. 8.3 ).

Рис. 8.3. Крива дисоціації оксигемоглобіну.Стрілками справа вказана відмінність в артеріовенозній різниці у вмісті кисню при одному і тому ж капілярно- тканинному градієнті рО2-

Рис. 8.2. Оксигенація крові в капілярах легень

На криву дисоціації оксигемоглобіну впливають: рН, температура і концентрація 2,3-дифосфогліцерату (2,3-ДФГ). Підвищення температури, зростання концентрації 2,3-ДФГ, зменшення рН зміщує криву право- руч, тобто, при тій же напрузі кисню оксигемоглобіну утворюється менше (рис. 8.4). Зручним показником для таких зміщень є Р50 – напруга кисню (Ро2), за якої гемоглобін насичується О2 наполовину.

Рис. 8.4. Зсув кривої дисоціації оксигемогло- біну при дії основних модуляторів.

Рис. 8.5. Криві дисоціації фетального (F) та до-