Соціально-економічна сутність і функції фінансів

Соціально-економічна сутність фінансових відносин полягає у дослідженні питання – за рахунок кого держава одержує фінансові ресурси й у чиїх інтересах їх використовує.

Суспільне призначення фінансів відображується у тому, що вони:

- забезпечують розподіл ВВП на потреби юридичних і фізичних осіб;

- забезпечують кругообіг фінансових ресурсів;

- здійснюють перерозподіл первинних і вторинних доходів між

областями, регіонами, соціальними верствами, і окремими фізичними та юридичними особами;

- впливають на суб'єктів розподільчих відносин;

- відіграють провідну роль у системі економічних методів керування

економікою держави;

- забезпечують контроль за використанням фінансових ресурсів.

Фінанси як економічний інструмент кількісно і якісно впливають на суспільне виробництво. Вплив фінансів на суспільне виробництво здійснюється через:

- забезпечення джерел економічного розвитку;

- регламентування процесу формування фінансових ресурсів і

їхнього використання за допомогою фінансового механізму.

Кількісний вплив фінансів на суспільне виробництво характеризується

пропорціями розподільного процесу – обсягом і пропозицією мобілізованих, розподілених і використаних фінансових ресурсів.

Якісний – впливом на матеріальні інтереси суб'єктів господарювання, через різні форми організації фінансових відносин і пов'язаний з перетворенням фінансів у стимул розвитку економіки, що стає можливим, якщо умови й принципи формування прибутків, фондів, напрямів їхнього використання погоджено з економічними інтересами суб'єктів господарювання.

Сутність фінансів розкривають їхні функції. Фінанси виконують дві

основні функції: розподільчу й контрольну.

Суть розподільчої функції полягає у тому, що фінанси виступають

інструментом розподілу й перерозподілу ВВП. Механізм дії розподільчої функції фінансів зв'язано зі схемою розподілу ВВП і містить у собі такі

стадії:

1) первинний розподіл – це розподіл знову створеної вартості (V+m) і

формування первинних доходів суб'єктів, зайнятих у формуванні ВНП.

Первинні доходи формуються при розподілі національного доходу серед учасників матеріального виробництва:

а) заробітна плата працівників сфери матеріального виробництва (V);

б) доходи підприємств сфери матеріального виробництва (m).

Проте первинні доходи не утворять суспільних грошових фондів,

необхідних для розвитку пріоритетних областей народного господарства,

забезпечення обороноздатності країни, задоволення матеріальних і культурних потреб населення. Тому необхідним є подальший розподіл або перерозподіл національного доходу.

2) перерозподіл полягає у створенні й використанні централізованих

фондів;

3) вторинний розподіл – другий етап перерозподілу у частині

формування первинних доходів фізичних осіб бюджетної сфери.

Перерозподіл національного доходу пов'язано з:

- міжгалузевим і територіальним перерозподілом коштів в інтересах

найбільш ефективного й раціонального використання доходів і нагромаджень підприємств;

- наявністю поряд із виробничою невиробничої сфери, в якій

національний доход не створюється (охорона здоров'я, освіта, соціальне забезпечення й т.п.);

- перерозподілом доходів між різними соціальними групами населення.

Внаслідок такого перерозподілу утворюються вторинні доходи. До них

відносяться доходи, отримані у галузях невиробничої сфери, податки.

Вторинні доходи є основою для формування кінцевих пропорцій

використання національного доходу.

Отже, перерозподіл національного доходу здійснюється між виробничою й невиробничою сферами народного господарства, галузями матеріального виробництва, окремими регіонами країни, формами власності й соціальними групами населення. Кінцевою метою розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту, що здійснюються за допомогою фінансів, є розвиток продуктивних сил, створення ринкових структур економіки, зміцнення держави, забезпечення високого рівня життя населення.

Суть контрольної функції полягає у тому, що фінанси виступають інструментом контролю за формуванням і використанням доходів суб'єктів обмінно-розподільчих відносин. Контроль охоплює виробничу й невиробничу сфери, всю діяльність юридичних і фізичних осіб і держави.

Одним із важливих завдань фінансового контролю є перевірка дотримання законодавства по фінансових питаннях, своєчасності й повноти виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом, податковими органами, банками, а також взаємних зобов'язань підприємств по розрахунках і платежах.

Контрольна функція фінансів реалізується через діяльність фінансових

органів. Працівники фінансової системи й податкової адміністрації здійснюють фінансовий контроль у процесі фінансового планування, при

виконанні доходної й видаткової частин бюджетної системи.