Основні принципи соціально-трудових відносин

Функціонування соціально-трудових відносин базується на основі певних принципів. Пріоритетність конкретних принципів існування соціально-трудових відносин, їх комбінація в процесі вирішення проблем у соціально-трудовій сфері визначає тип соціально-трудових відносин. Типи соціально-трудових відносин у чистому вигляді не існують, а часто є моделями комбінованих властивостей, що притаманні тому або іншому типу. Вони відображують можливі умови взаємодії між суб'єктами соціально-трудових відносин, підкреслюють їх відношення одного до іншого.

Основний принцип системи соціально-трудових відносин — законодавче забезпечення прав у соціально-трудовій галузі, визначення об'єктів, суб'єктів, порядку їх взаємодій, охоплення сфер взаємин суб'єктів, а також контроль за дотриманням цих прав.

Принцип солідарності спирається на взаємну відповідальність і взаємоповагу людей, що, у свою чергу, базується на спільних інтересах, на однакових поглядах на потреби й напрямки змін у системі соціально-трудових відносин, прийняття суспільно-важливих рішень у цій сфері. Цей принцип стимулює прояв особистої ініціативи й відповідальності у кожного учасника соціально-трудових відносин.

Соціальне партнерство виражається в захисті суб'єктів соціально-трудових відносин, забезпеченні їх самореалізації шляхом узгодження взаємних пріоритетів по соціально-трудових питаннях з метою забезпечення ефективної взаємодії.

Патерналізм (від лат. рater – батько, батьківський) – це жорстка регламентація поведінки суб'єктів соціально-трудових відносин, умов й особливостей їх взаємних пріоритетів з боку держави або керівництва організації. Проявляється у формі заступницького відношення держави (фірми) до залежного від них суб'єкта – держави, народу, працівника.

Патерналізм на державному рівні означає, що все суспільство представляється як родина, главою (батьком) якої є держава. Працівник відчуває, що він належить до єдиної родини й що організація про нього піклується. Робітники дрібних підприємств вважають себе членами родини хазяїна; найом на роботу здійснюється за рекомендацією; заробітна плата не фіксується заздалегідь, значна її частина (до 30%) направляється на додаткові виплати, які залежать від ступеня процвітання підприємства – родини.

Почуття спільності створюється за допомогою особливих заходів. Так для японських компаній, де цілеспрямовано культивується патерна-лізм, характерні: єдиний стиль одягу, можливості спілкування з керів-ництвом, у тому числі й у невимушеній обстановці, довічний найом тощо.

Використання традицій патерналізму дозволило Японії досягти великих успіхів в економіці призвело до так званого «Японського економічного чуда».

Субсидиарность підкреслює прагнення людини до особистої відповідальності за досягнення своїх цілей і за дії під час вирішення соціально-трудових проблем. Принцип субсидиарности є протилежним принципу патерналізму.

Дискримінація проявляється за допомогою свавілля, незаконного обмеження прав окремих суб'єктів соціально-трудових відносин, у ході чого порушуються принципи рівних можливостей на ринку праці. Диски-мінація може бути расовою, національною, половою, віковою тощо.

Конкуренція відображується в суперництві суб'єктів соціально-трудових відносин за можливості й кращі умови реалізації особистих інтересів у соціально-трудовій сфері.

Конфлікт є крайнім ступенем прояву протиріч в інтересах взаємодіючих суб'єктів соціально-трудових відносин. Він проявляє себе у вигляді трудових суперечок, страйків і т.і., тобто найбільше негативно впливає на весь трудовий процес.

Принцип адресності полягає в тім, що відразу ж за прийняттям нормативних актів необхідно розробляти механізми й адресні програми їхньої реалізації, тому що законодавча практика найчастіше має декларативну форму і її практичне застосування відсутнє.

Принцип інтегрованості містить у собі обов'язковість взаємозв'язку й взаємодії всіх форм, елементів і методів соціального захисту, організацію їх у єдину систему на всіх рівнях й у структурних ланках суспільного життєзабезпечення.

Принцип загальності полягає в необхідності поширення дії соціального захисту на всіх осіб: працюючих, безробітних, непрацездатних, незалежно від соціального статусу.

Основними типами соціально-трудових відносин є патерналізм і соціальне партнерство.