Сфери діяльності МОП

Організаційно-практична діяльність Міжнародної організації праці проводиться згідно з методами її роботи та охоплює всі основні соціально-економічні проблеми праці та права людини. Сфери її діяльності постійно розширюються та змінюють свій зміст відповідно до сучасних світових тенденцій. До основних сфер діяльності належать: зайнятість та безробіття; професійна підготовка та перепідготовка кадрів; права людини; удосконалення управління та розвитку підприємств; умови безпеки та гігієни праці; заробітна плата; соціальне забезпечення; соціальний захист; МОП та соціальні інститути; погляд у майбутнє та проблемні положення.

Одна з найважливіших сфер діяльності МОП – сприяння забезпеченню повної і продуктивної зайнятості, попередження і скорочення безробіття, допомога безробітним.

На Міжнародній конференції праці у 1969 році було наголошено, що головне завдання МОП в сучасний період полягає в тому, щоб жінки та чоловіки мали змогу отримати достойну роботу в умовах свободи. рівності, економічної безпеки і людської гідності.

На Всесвітній зустрічі на вищому рівні в інтересах соціального розвитку, що відбулась у березні 1995 року була прийнята Декларація, яка зобов’язала присутніх на ній голів держав і урядів сприяти досягненню цілі повної зайнятості як одного з основних пріоритетів економічної і соціальної політики і створювати для усіх чоловіків і жінок надійні і стійкі можливості заробляти собі на життя за допомогою вільно обраної продуктивно праці.

В прийнятій програмі дій міститься прохання до МОП внести свій вклад до здійснення цієї програми і значна частина трудових міжнародних норм МОП націлена на рішення цих задач. Серед них такі.

Конвенція №122 (1964 р.) про політику в галузі зайнятості передбачає проведення активної політики сприяння повній, продуктивній та вільно обраній зайнятості. Її слід розглядати разом з Рекомендаціями МОП №122 (1964 р.) і №163 (1984 р.), де найбільш повно розглянуті проблеми зайнятості і шляхи їх розвитку.

Конвенція №168 (1988 р.) і відповідна до неї Рекомендація №176 про сприяння зайнятості і захисту від безробіття, в яких розглядається питання сприяння продуктивної зайнятості, а також питання допомоги по безробіттю самим безробітним та членам їх сімей.

Сама МОП не може створювати робочого місця. Це задача національної влади. роль Організації полягає в тому, щоб поряд із законодавством допомагати країнам у створенні суспільної думки, заохочувати національні дії і міжнародне співробітництво.

Завдяки практичній допомозі Організації багато країн розробили засоби по поліпшенню функціонування ринків праці шляхом утворення системи органів по працевлаштуванню і розвитку можливостей професійної підготовки та перепідготовки працюючих, по матеріальній допомозі безробітним тощо.

Проблема зайнятості нерозривно пов’язана з професійною підготовкою та перепідготовкою кадрів. Тому одним з найважливіших напрямків роботи МОП є допомога країнам-членам, а особливо тим, що розвиваються, у вирішенні цієї проблеми.

МОП розглядає ці питання більш широко – як проблему розвитку людських ресурсів, професійної орієнтації і професійної реабілітації.

МОП надає допомогу і консультації урядом з питань погодження зусиль в галузі професійної підготовки з потребами ринку праці, координації підготовки кадрів при структурних перебудовах, що визвано економічними і технологічними змінами.

Позиція МОП в галузі професійної освіти знайшла відображення в ряді конвенцій і рекомендацій. Це Рекомендація №57 (1937) р) про професійне навчання, де дано його визначення, основи організації, розглядається професійна підготовка та професійне навчання до і в процесі роботи по найму; про екзамени і посвідчення, про викладацький персонал.

В 1975 році була прийнята Конвенція №142, яка була доповнена Рекомендацією №150 про розвиток людських ресурсів. У статті 1 Конвенції говориться, що програми професійної підготовки повинні бути пов’язані з зайнятістю через державні служби зайнятості.

Програми МОП по професійному навчанню кожен рік проводяться в десятках країн, в них зайняті сотні радників та експертів. Вони поширюються на галузі, де це особливо необхідно, а також на ті верстви населення, що більш потребують допомоги, це жінки, молодь, мігранти, інваліди.

Однією з найважливіших сфер діяльності яким займається МОП є права людини. Організація має в своєму розпорядженні цілу систему контрольних органів. які розглядають порушення прав людини в різних країнах. Вся діяльність МОП має відношення до прав людини, захисту права на працю і захисту від примусової праці, боротьбі за нормальні умови праці, захисту від дискримінації, за свободу об’єднання у профспілки тощо. Права людини знайшли відображення в ряді конвенцій і рекомендацій. Важливішими з них є:

Конвенція №87 (1948 р.) про свободу асоціацій та захист прав на організацію;

Конвенція №98 (1949 р.) про використання принципів права на організацію і проведення колективних переговорів;

Конвенція №100 (1951 р.) про рівність винагороди, вона затверджує принцип рівної винагороди чоловікам та жінкам за працю рівної цінності;

Конвенція №105 (1957 р.) про скасування примусової праці;

Конвенція №111 (1958 р. ) про дискримінацію в сфері праці та зайнятості по ознакам раси, статі, кольору шкіри, релігії, національного або соціального походження.

МОП проводить роботу із удосконалення управління та розвитку підприємств. В цій галузі МОП надає допомогу країнам у здійсненні політики та програм по розвитку підприємництва та приватних підприємств. МОП надає допомогу у створенні і укріпленні підприємницьких організацій, їх консультуванні, забезпеченні інформацією, забезпечує фінансову підтримку в утворенні та розвитку малих та середніх підприємств, надається також допомога у підвищенні ефективності праці та поліпшенні якості продукції шляхом використання найбільш ефективних методів управління.

Важливе місце займає і така сфера діяльності як умови, безпека і гігієна праці, виробниче та навколишнє середовище. Діяльність МОП у цій сфері спрямована на поліпшення загальних умов організації та охорони праці, виробничої сфери, техніки безпеки та гігієни праці, на її гуманізацію та підвищення задоволення працею, а також на охорону зовнішнього середовища. В цьому напряму МОП проводить багата досліджень разом з іншими міжнародними організаціями. На основі цих досліджень та узагальненню міжнародного досвіду Організація розробляє типові інструкції по окремим галузям – гірнича промисловість, лісне господарство, судобудівництво та содо ремонт, або в сферах особливого ризику (радіація, бензол, шуми та вібрація).

У сфері заробітної плати першими законодавчими актами були Конвенція №26 і Рекомендація №30 про утворення і використання процедури встановлення мінімальної заробітної плати, які були прийняті у 1928 році. Ці документи не вводили в обов’язок, а лише рекомендували урядом встановлювати мінімум заробітної плати. Але профспілкова група наполегливо ставила питання про прийняття загального міжнародного акту з питання про мінімальну заробітну плату. В результаті в 1970 році була прийнята Конвенція де були визначені критерії, за якими визначається рівень мінімальної заробітної плати – це потреба трудящих та їхніх родин, вартість життя, загальний рівень заробітної плати і соціальні допомоги, а також економічні потреби, включаючи вимоги економічного розвитку, рівень продуктивності і бажання досягти і підтримати високий рівень зайнятості. Особливо важливим є положення про те, що мінімальна заробітна плата з урахуванням зміни вартості життя та економічних умов повинна час від часу переглядатися.

Однією з важливих сфер діяльності МОП є соціальне забезпечення. В сфері соціального забезпечення МОП проводить велику роботу: 30 конвенцій і 20 рекомендацій відносяться до цієї проблеми. Крім того, ці питання містяться і в інших міжнародних актах. Найбільш важливим нормативним документом є прийняті в 1952 році Конвенція №102 про мінімальні норми соціального забезпечення, яка затвердила принцип універсальності соціального забезпечення, який охоплює всі верстви населення і усі види соціального страхування і забезпечення, визначає мінімальні норми різних допомог у відсотках від загальної суми колишніх доходів чи заробітної плати.

Але Конвенція не передбачає обов’язкового охоплення захистом усіх працюючих і норми мінімальних пособій в ній низькі. Тому у Конвенціях 121, 128, 130, які відносяться до окремих видів страхування, передбачається обов’язок країни добиватись більш високого рівня допомоги.

Питання соціального забезпечення займають велике місто у програмах технічної допомоги МОП. Практично кожна країна отримала допомогу від радників МОП по соціальному забезпеченню. В першу чергу це країни, що розвиваються, країни Центральної, Східної Європи. Деякі економічно розвинуті країни також використовували досвід МОП при розробці національного законодавства в цій галузі. У сфері соціального забезпечення МОП співпрацює із Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) і Міжнародною асоціацією соціального забезпечення (МАСЗ).

МОП також приділяє увагу в своїй діяльності найбільш вразливим категоріям і професійним групам населення. До першої групи належать жінки, молодь, інваліди, працівники-мігранти. До-другої – це перш за все моряки, оскільки умови їх праці потребують першочергової міжнародної регламентації. Так, зусилля організації спрямовані на те, щоб гарантувати рівність можливостей жінок в навчанні, в зайнятості, просуванні по службі, в оплаті праці та захисту їх у зв’язку з умовами праці, з урахуванням функцій материнства. Ці питання знайшли відображення у Конвенціях №100 і №111, а також Конвенції №156 (1981 р.) про працюючих з сімейними обов’язками. Конвенція №183 (2000 р.) спрямована на створення для жінок умов праці, особливо на небезпечних роботах, їх соціальне забезпечення по вагітності та пологам, охороні материнства.

Дискримінація жінок ще залишається практично у всіх країнах світу. Має місце зростання трудової участі жінок, тоді як трудова участь чоловіків зменшується. Але глобалізація та структурні зміни в економіці ведуть до зайнятості жінок у сферах з низькими доходами і високим рівнем нестабільності. Не забезпечується рівність жінок в зайнятості й оплаті праці. По даним МОП рівень безробіття серед жінок вище рівня безробіття серед чоловіків у 48 країнах із 70, по яким є дані про розподіл безробіття по статі.

Багато проблем у Організації по справі захисту молоді. У більшості країн рівень безробіття серед молоді суттєво вище, ніж серед дорослих. Мало прийнято МОП міжнародних трудових норм. Вони мають відношення тільки до професійної підготовки, профорієнтації, медичного освідчення та нічної праці підлітків.

Робота МОП по соціальному захисту інвалідів виходить з того, що вони повинні мати ті самі права на економічний добробут, що і інші члени суспільства, можливість активно приймати участь у суспільному житті. Ці питання знайшли відображення у Конвенції №159 і Рекомендації №168 (1983 р.) про професійну реабілітацію і зайнятість інвалідів. МОП проводить десятки проектів по наданню допомоги країнам у здійсненні цих міжнародних норм. Біля 60 країн користуються цими рекомендаціями.

Значно більше уваги МОП приділяє працюючим-мігрантам. Біля 80 млн. осіб працюють або проживають за кордоном, крім того 20 млн. осіб – біженці. На їх захист спрямовані Конвенція №97 (1949 р.) про працюючих мігрантів, яка забов’язує країни поводитись з мігрантом так як із своїми громадянами, без дискримінації. Конвенція №118 (1962 р.) про рівність в сфері соціального забезпечення установлює принцип равенства в цій сфері іноземців і громадянами країни.

Актуальною є проблема усунення дитячої праці. По оцінкам МОП тільки в країнах, що розвиваються працюють 250 млн. дітей із них 70% наражаються на ризики і безпеку на робочих місцях. По цій проблемі прийнято цілу низку трудових норм, які визначають мінімальний вік прийняття на роботу, заборону дитячої праці в найбільш тяжких і небезпечних галузях і професіях, обов’язкове медичне обстеження. Найбільше значення з цього питання має Конвенція №138 і Рекомендація №146.

Конвенція №132 і Рекомендація №190 (1999 р.) наголошують про усунення таких форм дитячої праці як рабство, продаж дітей і торгівля ними, використання в військових конфліктах, проституція, участь у виготовленні та продажу наркотиків.

З 1992 року МОП допомогла здійснювати міжнародну програму по ліквідації дитячої праці (ІПЕК).

Особливу увагу МОП приділяє морякам, вона розробила для моряків торгівельний кодекс, який містив 42 конвенції та рекомендації. Вони охоплюють всі питання життя, побуту та соціального захисту цієї категорії працюючих. Спеціальні морські сесії МКП, які підготовлює Паритетна Морська комісія МОП, регулярно займаються питаннями використання та розповсюдження конвенцій і рекомендацій про моряків. Серед останніх можна назвати Конвенцію №178 (1998 р.) про інспекцію умов праці і побуту моряків №180 (1998 р.) про тривалість робочого часу моряків і укомплектованості суден екіпажами.

Кожна країна при регулюванні і вдосконаленні соціально-трудових відносин повинна враховувати початкові цінності, закладені в базових трудових нормах, рекомендаціях, правилах, що акумулюють досвід світового співтовариства і перевірені практикою та враховувати сучасні світові тенденції у сфері зайнятості та соціально-трудових відносинах, які обумовлені глобалізацією національних економік та зближенням трудових норм. правил і гарантій у різних країнах.

З метою подальшого вдосконалення соціально-трудових відносин, розвитку соціального партнерства Україна активно співпрацює з МОП, за своїм географічним розташуванням належить до впливу Європейської регіональної конференції. У жовтні 1998 р. Міністерство праці та соціальної політики України, Федерація профспілок України і Український союз промисловців і підприємців уклали з МОП угоду «Політика активних партнерських відносин. Національні цілі для України», в якій передбачене подальше співробітництво у наданні консультацій, розвитку соціального діалогу, підготовці тренінгу соціальних партнерів, розробці та експертизі законопроектів, навчання соціальних партнерів.

З початку 90-х років в Україні працює Бюро Статистики МОП, діяльність якого спрямована на реформування статистики праці, формування інформаційної системи ринку праці на національному та місцевому рівнях.

З участю України в 1994 р. відбулась конференція МОП «За більш людські умови праці. Умови праці і виробниче середовище», де розглядалася діяльність МОП з поліпшення виробничого середовища.

Важливе значення мав проект «Впровадження гнучких програм професійного навчання безробітних», реалізований з 1997 по 2002 р. До роботи в цьому було залучено понад 50 професійно-технічних навчальних закладів, підготовлено більш 100 викладачів навчальних програм, підготовлено підручники з 30 професій та відбувалось практичне навчання безробітних.

З 2001 року почав діяти новий проект МОП зі сприяння реалізації основних принципів і прав у сфері праці. Він включає наступні напрямки діяльності:

реформування трудового законодавства України та приведення його у відповідність до положень фундаментальних конвенцій ИОП;

реформування системи інспекції права та вдосконалення виконання трудового законодавства;

сприяння реалізації принципів свободи асоціацій підприємств та працівників, та ефективного визнання прав на колективні переговори;

сприяння удосконаленню дискримінації у сфері праці.

За період членства України у МОП було ратифіковано 54 конвенції, з них 46 – чинні, в тому числі всі фундаментальні конвенції, серед них №29, 87, 98, 105, 111, 138, це сприяє розвитку національного законодавства у сфері праці та інтеграції національних соціально-трудових відносин у систему, визнану світовим співтовариством.

Контрольні запитання і завдання

1. В чому полягають причини виникнення МОП? Яка була історія її створення та розвитку?

2. Які принципи та функції МОП?

3. Яку структуру має Міжнародна організація праці? Які функції покладаються на її органи?

4. Назвіть і дайте характеристику основним методам та сферам діяльності МОП. Які проблеми існують у кожній з них?

5. В чому полягає зміст та значення Філадельфійської декларації МОП?

6. Дайте характеристику нормотворчої діяльності МОП. В чому полягає юридична природа та значення конвенцій та рекомендацій? Яке значення має ратифікація конвенцій?

7. Хто здійснює дослідницьку діяльність МОП? Перелічіть основні періодичні видання Організації.

8. Які функції покладаються на Міжнародний навчальний центр?

9. Які основні програмні пріоритети МОП?

10.Як здійснюється співробітництво МОП та України?

11.Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин.