Створення, розвиток і завдання МОП

Міжнародна організація праці та її вплив

На розвиток соціально-трудових відносин

Створення, розвиток і завдання МОП

Міжнародна організація праці (МОП) була заснована одночасно з Лігою Націй на підставі Версальського договору в 1919 році за ініціативою і активною участю західної соціал-демократії для сприяння соціальному прогресу, встановлення і підтримання соціальної злагоди. Її першим керівником і активним організатором був Альберт Тома – політичний діяч і міністр в роки Першої світової війни. Місцем розташування МОП було визначено Женеву.

Необхідність створення МОП диктувалося насамперед гуманістичними мотивами. Дедалі неприйнятнішими ставали умови праці і життя робітників, зростав рівень експлуатації. Стурбованість цим звучить у преамбулі Статуту МОП: «умови праці призводять до несправедливості, нестатків і бідності великої кількості людей». Друга причина була політичною – без поліпшення умов праці, не сподіваючись на кращу долю трудящі могли стати на шлях соціального протесту, навіть революції. У преамбулі визначається, що несправедливість породжує «Таке невдоволення, яке загрожує мирові і злагоді в усьому світі». Третя причина була економічною – соціальні реформи впливають на конкурентоспроможність національних економік. У преамбулі підкреслено, що «ненадання якою-небудь країною людських умов праці трудящим є перешкодою для інших народів, що бажають поліпшити становище трудящих в своїх країнах».

Статут МОП був розроблений у 1919 році спеціально утвореною комісією з праці до складу якої входили представники дев’яти країн – Бельгії, Італії, Куби, Польщі, Великобританії, США, Франції, Чехословаччини і Японії. Очолював її керівник Американської федерації праці (АФП) – Самуєль Гомперс. Статут МОП став частиною XIII Версальської угоди.

Сьогодні МОП – одна з найбільш представницьких міжнародних організацій. Її членами є понад 180 країн (або 98% населення) світу. Україна стала членом ИОП у 1954 році.

За Статутом, метою МОП є досягнення визначальної злагоди на основі соціальної справедливості та поліпшення умов праці. Основні цілі МОП можна визначити як: захист інтересів та прав трудящих шляхом регламентації робочого часу; боротьба з безробіттям; встановлення гарантій заробітної плати та визнання принципу рівності оплати за однакову працю; захист працівників від професійних захворювань та травматизму на виробництві; захист дітей, підлітків та жінок; регламентація питань соціального страхування і соціального забезпечення; організація професійно-технічного навчання трудящих тощо.

Виходячи з цих цілей, основними задачами МОП являються:

розробка узгодженої політики та програм, які спрямовані на вирішення соціально-трудових проблем;

створення і прийняття міжнародних трудових норм у вигляді конвенцій та рекомендацій і контроль за їх виконанням;

технічне співробітництво – допомога країнам учасницям у вирішенні проблем зайнятості, скорочення безробіття та регулювання міграцій;

захист прав людини (права на працю, на об’єднання, колективні переговори, захист від примусової праці, дискримінації тощо);

боротьба з бідністю, за поліпшення життєвого рівня трудящих, розвиток соціального забезпечення;

сприяння професійній підготовці та перепідготовці робітників та безробітних;

розробка та здійснення програм в галузі поліпшення умов праці та виробничого середовища техніки безпеки й гігієни праці, охорона й відновлення довкілля;

сприяння організаціям трудящих та підприємців в їх роботі разом з урядом щодо регулювання соціально-трудових відносин;

розробка і здійснення заходів захисту найбільш вразливих груп трудящих (жінок, молоді, пенсіонерів, інвалідів, мігрантів).

Всі ці завдання були й залишаються основними в діяльності МОП. Але нові умови господарювання вимагають і нових задач. Це – підтримка процесу демократизації, розвиток трипартизму, продовження боротьби з бідністю через зростання зайнятості.

Задачі МОП знаходять своє конкретне відображення у програмі її діяльності. Але в даний момент відбувається перехід 39 основних програм до чотирьох стратегічних задач.