Призначення схем місцевості і правила їх складання

Для організації бою, управління підрозділом і вогнем, у розвідці та для передачі інформації широко застосовуються бойові документи, які розробляють на топографічних картах або схемах місцевості. Такі документи називають графічними. Вони доповнюють, пояснюють, а інколи і замінюють письмові документи, дозволяють більш наочно відобразити обстановку. Тому командирам підрозділів необхідно вміти швидко та грамотно їх складати.

На топографічній карті не завжди можливо детально показати бойову обстановку, крім того, на карті внаслідок її старіння можуть бути відсутні деталі місцевості, які необхідні для управління підрозділами у бою. Тому у підрозділах широко застосовуються схеми місцевості - спрощені топографічні креслення невеликих ділянок місцевості, які складають у великому масштабі. Вони складаються командирами підрозділів за топографічною картою, аерофотознімками або безпосередньо на місцевості прийомами окомірного знімання.

Перед складанням схеми небхідно встановити, для вирішення яких завдань вона необхідна, які дані та з якою точністю необхідно на неї нанести.

При складанні схеми необхідно додержуватись встановлених правил: схему орієнтують на аркуші паперу таким чином, щоб противник знаходився у верхній частині аркуша. На схему наносять тільки ті місцеві предмети і форми рельєфу, за якими у подальшому найбільш точно можна нанести бойові порядки своїх підрозділів і цілей.

Схему складають тільки встановленими умовними знаками, а якщо використовують новий знак, то його пояснюють на полях схеми. При необхідності виконують перспективні малюнки об'єктів місцевості, які розміщують на вільних місцях або на полях схеми з показом стрілкою місцезнаходження на схемі. Замість малюнків на схему можна наклеїти фотографи об'єктів. Для точного зазначення важливих об'єктів на схемі підписують магнітні азимути і відстані до них від місцевих предметів.

Масштаб схеми (чисельний або лінійний) вказують під схемою. Якщо схема складена у приблизному масштабі, дається пояснення, наприклад: "Масштаб приблизно 1:6000". Якщо масштаб по різним напрямкам неоднаковий, його на схемі не вказують. На такій схемі необхідно вказати відстані від значних до незначних, або від переднього краю-до орієнтирів.

Особливості місцевості, які не показані графічно, подаються в легенді на полях схеми. На схемі, яка складена за масштабом топографічної карти, показуються лінії координатної сітки або їх виходи за рамку схеми.