Порядок і методика вивчення місцевості за картою

Вивчення та оцінка місцевості при прийнятті рішення являють собою з'ясування характеру її елементів і їх впливу на розташування і дії своїх підрозділів і підрозділів противника. У висновках з оцінки місцевості командир вирішує, якою мірою вона впливає на виконання поставленого завдання, і визначає заходи, які необхідно здійснити для того, щоб найбільш повно використати умови місцевості.

Механізовані, танкові, артилерійські, інженерні, тилові й інші підрозділи по різному залежать від місцевості, ставлять до неї свої вимоги стосовно прохідності, маскування, спостереження і ведення вогню. Тому командири різних підрозділів одні і ті ж елементи місцевості вивчають і оцінюють з різних точок зору, вирішують при цьому питання про можливості та способи застосування в даних умовах своїх бойових засобів.

Процес вивчення місцевості розвивається у певній послідовності: починається з читання карти і супроводжується аналізом різних факторів бойової обстановки в результаті вивчення та оцінки місцевості і закінчується пошуком найбільш ефективних способів вирішення бойової задачі внаслідок висновків, зроблених у заключній частині вивчення місцевості за картою.

Читання карти - уявлення реальної місцевості за її графічним зображенням.

Вивчення місцевості - виявлення властивостей місцевості з метою вирішення будь-якого завдання.

Оцінка місцевості - визначення можливого впливу властивостей даної місцевості та окремих її елементів на вирішення поставленого бойового завдання.

Заключна частина (висновки) - визначення вигідних варіантів використання сприятливих властивостей місцевості та заходів для обмеження її негативного впливу. При цьому треба брати до уваги обставини, що склалися, підготовку особового складу, тактико- технічні характеристики бойової техніки та інші фактори.

Основний принцип вивчення місцевості - від загального до детального. Щоб отримати загальне уявлення про місцевість, необхідно оцінити її топографічні елементи і визначити тип місцевості за рельєфом, різновид місцевості, ступінь пересіченості і огляду, заселеність району, густоту, клас та напрямок дорожньої мережі.

Після цього детально вивчають окремі елементи і тактичні властивості місцевості, користуючись наступними правилами:

Місцевість вивчають стосовно конкретно поставленого

бойового завдання.

В обороні місцевість вивчають спочатку в розташуванні противника, а після цього - в своєму районі; у наступі - навпаки.

Місцевість вивчають і оцінюють не тільки «за себе», але й «за противника».

Місцевість вивчають безперервно, з урахуванням погоди, часу доби і пори року.

При вивченні тактичних властивостей місцевості у першу чергу вивчають ті властивості, які є найбільш важливими в даних конкретних умовах і можуть суттєво вплинути на характер подальших дій.

При детальному вивченні місцевості визначають кількісні та якісні характеристики топографічних елементів місцевості за маршрутом руху або в районі дій підрозділу, оцінюють тактичні властивості місцевості, тобто прохідність місцевості, її захисні та маскувальні властивості, умови спостереження, орієнтування та ведення вогню.

Визначення якісних та кількісних характеристик топографічних елементів місцевості виконується за картою з порівняно великою докладністю. При цьому необхідно пам'ятати, що з моменту складання карти на місцевості могли статися зміни, які не відображені на карті, тобто зміст карти певним чином не відповідатиме дійсному стану місцевості на даний час. Тому вивчення місцевості рекомендується починати з ознайомлення з картою, зокрема, з її легендою, яка вказується під південною рамкою карти праворуч.

Вивчення рельєфу за картою починається з визначення загального характеру нерівностей тієї ділянки місцевості, на якій належить виконувати бойове завдання. При цьому встановлюють наявність, розташування і взаємний зв'язок найбільш характерних для Даної ділянки типових форм і деталей рельєфу; визначають їх вплив на умови прохідності, спостереження, ведення вогню, маскування, орієнтування й організацію захисту від зброї масового ураження

Загальний характер рельєфу можна визначити за густотою Та накресленням горизонталей, позначками висот та умовними знаками деталей рельєфу. Наприклад, на південній частині аркуша карти масштабу 1:50 000 У-34-37-В(Снов) зображений горбистий рельєф 3 відносними висотами 50-100 метрів Відстань між горизонталями (закладення)! до 1 мм. що свідчить про стрімкість схилів до 12°, тільки в окремих місцях схили переходять в обриви. Лощини, загалом, розташовані Я півдня на північ, по деяким з них течуть невеликі річки та струмки.

Такий рельєф ускладнює прохідність місцевості, але порівняно глибокі та довгі лощини утворюють сприятливі умови для прихованого зосередження підрозділів, їх схову та переміщення Однак невеликі ділянки вкриті лісом, при підході до міста не забезпечують маскування підрозділів, особливо при спостереженні І повітря.

Цетальне вивчення рельефу місцевості пов'язане з вирішенням завдання по визначенню висот і взаємним перевищенням точок, виду, напрямку та стрімкості схилів, характеристик (глибини ширини та довжини) лощин, ярів, вимоїн та інших деталей рельєфу'

Звичайно, що необхідність вирішення конкретних завдань буде залежати від характеру поставленого бойового завдання. Наприклад визначення стрімкості, висоти і довжини схилів буде потрібно при визначенні умов прохідності та у виборі маршруту руху, визначення полів невидимості буде потрібно при веденні розвідки спостереженням тощо.

Вивчення населених пунктів. За кількістю населених пунктів їх типом та розміщенням визначають ступінь обжитості району! Основними показниками тактичних властивостей населених пунктів є їхня площа та конфігурація, характер планування та забудови, наявність підземних споруд, характер місцевості на підступах до населеного пункту.

Наприклад, на карті масштабу 1:50 ООО У-34-37-В (Снов) позначені населені пункти Снов, Кам'яногірськ, Вороново, Федорівка та інші. За характером планування, розмірами та шрифтами підписів можна сказати, що Снов - місто, Кам'яногірськ - селище міського типу, всі інші - селища сільського типу. В м. Снов виділені основні вулиці, площі та парки. Жовтогарячий колір кварталів указує на переважну кількість вогнестійких будинків. На північній околиці міста розташовані метеостанція, електростанція, радіощогла, склад пального, завод та інші об'єкти, які можуть служити надійними орієнтирами. До західної околиці міста приєднується селище дачного типу Малинівка. У селищі Михайлове проживає 160 мешканців. Близько розташовані один до одного будівлі в кварталах вказують на щільний характер забудови, а жовтий колір - на невогнестійкість будинків.

Вивчення дорожньої мережі. Розвиненість дорожньої мережі та стан доріг визначають умови прохідності місцевості й можливості ефективного використання транспорту.

Наприклад, на карті масштабу 1:100 000 У-34-37 (Ясногорськ) показана порівняно розвинена мережа доріг різних класів. Від м.Снов до р.Соть підходить автомобільна дорога з твердим покриттям. З півдня на північ через населені пункти Сидорово, Волково, Дубровка проходить автодорога з асфальтовим покриттям завширшки 13 м при ширині земляного полотна 17 м. При більш докладному вивченні доріг встановлюють наявність та характеристики мостів та інших споруд, насипів, виїмок, наявність важкопрохідних ділянок, крутих спусків та підйомів, можливість з'їзду з доріг та руху уздовж доріг.

Вивчення гідрографії. Водні об'єкти визначають ступінь пересіченості місцевості. Вони створюють непогані умови для організації стійкої оборони, водопостачання та здійснення перевезень по воді. При вивченні за картою річок, каналів, струмків, озер визначають ширину, глибину, швидкість течії, характер грунту дна,

берегів; встановлюють наявність та характеристику гідротехнічних споруд, паромних переправ, бродів та ділянок, зручних для форсування.

Наприклад, на карті масштабу 1:100 000 У-34-37 (Ясногорськ) показана річка Соть. Шрифт показує, що вона судноплавна, тече у південно-східному напрямку зі швидкістю 0,1 м/с, ширина річки 285 м, глибина 4,8 м, грунт дна піщаний. Через річку - міст; подається його характеристика; західніше мосту - пристань. Правий берег річки більш стрімкий (стрімкість схилів до 12°), перерізаний ярами.

На малих річках Андога та Голуба грунт дна не вказаний. Але його можна визначити за табл .11.1.

Таблиця 11.1

Вивчення грунтово - рослинного покриву. При вивченні за картою грунтово-рослинного покриву встановлюють наявність і визначають характеристики лісу і чагарників, боліт, пісків та інших елементів грунтово-рослинного покриву, які можуть істотно впливати на умови прохідності, маскування, спостереження та можливості укриття.

Прохідність боліт визначають за накресленням умовних знаків. Однак при визначенні прохідності боліт необхідно враховувати пору року та погоду. В період дощів та в бездоріжжя прохідні болота можуть стати непрохідними, а взимку важкопрохідні болота можуть бути легкопрохідними.