На топографічних картах 4 страница

Стрімкість схилу істотно впливає на умови прохідності та захисні властивості місцевості. У бойовій практиці стрімкість схилу визначають за формулою, за шкалою закладень і окомірно.

Визначення стрімкості схилу за формулою:

Для визначення стрімкості схилу за формулою необхідно знати висоту перерізу рельєфу і визначити за картою величину закладення горизонталей. Наприклад, на карті масштабу 1:50 000 висота перерізу дорівнює 10 м, а закладення у місці визначення дорівнює 3 мм (1 мм 50 000 карти відповідає 50 м), отже закладення дорівнює 150 м.

Щоб визначити стрімкість схилу за формулою, знаходимо:

Користуватися формулою можна, якщо стрімкість схилів не більше 20-25 , через те, що за більшої стрімкості точність визначення стрімкості схилів знижується.

Визначення стрімкості схилу за шкалою закладення. Шкала закладення - графічне вираження оберненої пропорційної залежності між стрімкістю схилу і закладенням горизонталей. Така шкала надається на всіх картах масштабів 1:25 000-1:100 000 під нижньою рамкою карти праворуч від лінійного масштабу.

Для визначення стрімкості схилу за шкалою закладення необхідно відміряти циркулем, лінійкою або смужкою паперу відрізок між двома суміжними основними горизонталями, прикласти його до шкали і прочитати число градусів біля основи шкали (рис. 6.8).

Висота перерізу 10 м

Висота перерізу 50 м

0"30' І⁰ 2° 3° 4° 5^е 8° 10° 20^а
б п

Рис. 6.8. Визначення стрімкості схилу за шкалою закладення

Якщо горизонталі розташовані близько одна до одної, тоді зручніше користуватися правою частиною шкали, беручи при цьому на карті закладення між сусідніми потовщеними горизонталями.

Визначення стрімкості схилу окомірно зводиться до приблизного визначення величини закладення в міліметрах. Розрахунки показали, що за стандартної висоти перерізу для закладення в 1 см стрімкість схилу буде дорівнювати 1,2°. Із залежності між закладенням, висотою перерізу і стрімкістю схилу можна вивести таке правило: у скільки разів закладення менше (більше) 1 см, у стільки разів стрімкість схилу більша (менша) 1°.

Звідси знаходимо, що закладенню в 1 мм відповідає стрімкість схилу 12°, закладенню в 2 мм -6°, закладенню в 3 мм -4°.

6.6. Визначення за картою висот і взаємоперевищення точок

Висоти точок місцевості над рівнем моря (абсолютні висоти) визначають на карті за допомогою позначок висот горизонталей і прийнятої на карті висоти перерізу рельєфу.

Абсолютна висота - висота точки місцевості над середнім рівнем Балтійського моря.

Підписи абсолютних висот на карті називаються позначками, а у випадку, коли підписана вершина гори - висотами, підписи висот рівнів води називаються урізами води.

Командна висота - височина (не обов'язково найвища), з якої відкривається найкращий огляд навколишньої місцевості з великою дальністю і широким сектором огляду, підписується більшим шрифтом (цифрами), ніж інші висоти.

Відносна висота - різниця абсолютних висот (позначок). Для визначення за картою позначок (висот) і перевищень ми маємо всі відомості, а саме:

а) відлік висот ведеться від середнього рівня Балтійського моря;

б) для полегшення відліку на карті вказані позначки деяких
точок і горизонталей;

в) основні (суцільні) горизонталі проводяться через висоту
перерізу;

г) дві суміжні горизонталі на одному схилі будуть відрізнятися
по висоті на висоту перерізу.

При визначенні позначок можливі дві ситуації:

І.Якщо відома висота точки, то позначкою горизонталі буде число, кратне висоті перерізу. На рис. 6.9а горизонталь нижче позначки 167,5, отже, позначкою горизонталі буде найближча знизу до 167,5 ціла цифра, кратна висоті перерізу рельєфу, тобто горизонталь з позначкою 165.

2.Позначка точки між горизонталями визначається інтерполюванням позначок горизонталей (рис. 6.96).

При визначенні перевищень можливі такі ситуації:

1.Точки на одній горизонталі - перевищення дорівнює нулю.

2. Позначки об'єктів подані на карті - різниці позначок.

3.Точки на одному схилі - висоту перерізу помножити на кількість горизонталей між цими точками.

4.Точки на значному віддаленні одна від одної - визначити позначки і взяти їх різницю.

Помилка визначення позначок і перевищень не повинна перевищувати половини висоти перерізу рельєфу, а при знаходженні точки між основною і додатковою горизонталями - чверті висоти перерізу рельєфу.

Рис. 6.9. Визначення висоти позначок: а) горизонталі; б) точки

6.7. Визначення за картою взаємовидимості між точками

За картою наявність видимості між точками найчастіше доводиться визначати при виборі вогневих позицій, місць для спостереження або для командних пунктів, при вивченні умов прохідності і потайного пересування військ.

На рівнинній місцевості перешкодами є, як правило, місцеві предмети, а на горбистій і гірській місцевостях - хребти, горби та інші форми рельєфу у сполученні з місцевими предметами.

Визначення за картою взаємовидимості міжточками місцевості виконують співставленням висот точок, побудовою трикутника і побудовою вертикального профілю.

Співставлений висот точок - спосіб, що здається простим, але вимагає певних навичок у просторовому сприйнятті карти. У напрямку, за яким необхідно визначити видимість, розглядають за картою рельєф місцевості і встановлюють, які нерівності рельєфу або місцеві предмети можуть заважати видимості.

Потім визначають за допомогою горизонталей абсолютні висоти спостережного пункту (СП), можливі перешкоди (П) і цілі (Ц). Якщо висота перешкоди (П) менше висоти (СП) і висоти цілі (Ц), то видимість є (рис. 6.106), а якщо більше, то видимості нема

(рис. 6.10а). Якщо висота перешкоди (П) більше висоти (СП), але менше висоти (Ц) або навпаки, видимість може бути визначена побудовою трикутника або вертикального профілю.

Визначення видимості точок побудовою трикутника. На карті будується трикутник у такій послідовності:

а) поєднують на карті точки СП і Ц прямою лінією і позначають
на ній вірогідну точку перешкоди. На рис. б.Ювтакою перешкодою
може бути висота (П);

б) визначають абсолютні висоти означених вище трьох точок
(СП, П і Ц). Висоту найнижчої точки приймають за нуль і відносно
неї визначають і підписують на карті перевищення інших точок; у
нашому прикладі за нуль приймають висоту цілі; перешкода вища
цілі на 10 м, а СП - на 40 м;

в) із точок з перевищенням над нульовою точкою
встановлюють перпендикуляри до прямої лінії СП-Ц і на них
відкладають одержані перевищення (10 і 40 м) у довільному
вертикальному масштабі. На рис. 6.10в 1 см карти відповідає 10 м
на місцевості по висоті;

г) кінець перпендикуляра, встановленого з точки СП або Ц,
з'єднують прямою лінією з точкою Ц або з СП відповідно, і ця лінія є
променем зору. Якщо промінь зору проходить вище перпендикуляра,
встановленого з точки перешкоди, то видимість є, а якщо промінь
зору перетне його, то видимості нема. В нашому прикладі видимості
немає, а щоб з СП було видно Ц, необхідно на СП піднятися на 10 м.

Рис. 6.10. Визначення видимості точок: а, б - співставленням висот точок; в - побудовою трикутника

Визначення видимості побудового вертикального профілю. Вертикальний профіль дозволяє найточніше визначити ділянки місцевості, які не можна продивитися.

Профіль місцевості - графічний малюнок, який відображає переріз місцевості вертикальною площиною.

Профільна лінія - лінія на карті, вздовж якої будується профіль. Повний профіль - профіль місцевості, при побудові якого враховано розташування всіх горизонталей вздовж профільної лінії.

Профіль скорочений - профіль, при побудові якого враховуються тільки межі підйомів і спусків і місця різких перегинів схилів.

Вертикальний профіль будують на міліметровому папері в такій послідовності:

а) на карті проводять профільну лінію (рис. 6.11);

б) до профільної лінії прикладають міліметровий папір, помічаючи на ньому рисочками виходи горизонталей, які підписують (рис. 6.12);

в) визначають на профільній лінії максимальну різницю висот, вибирають вертикальний масштаб профілю, який береться значно більше горизонтального;

г) на міліметровому папері проводять через рівні проміжки по
висоті (0,5 або 1 см) горизонтальні лінії і відповідно до вибраного
вертикального масштабу, біля кожної горизонтальної лінії підписують
висоти горизонталей, при цьому нижня горизонталь має значення
абсолютної висоти нижчої горизонталі на профільній лінії;

д) від усіх рисочок опускають перпендикуляри до перетину їх
з відповідними горизонтальними лініями, а місця їх перетину
позначають крапками;

е) одержані точки з'єднують плавною кривою лінією і
відтіняють її нижню частину штриховкою (рис. 6.13).

Рис. 6.13. Визначення видимості між точками

Якщо на профільній лінії є місцеві предмети (ліс, населені пункти), то при проведені плавної кривої враховують висоту цих предметів.

Побудований таким чином профіль називають повним, тому що з карти були перенесені всі горизонталі; при цьому цей профіль умовний, тому що відстані між паралельними лініями на міліметровому папері не відповідають перерізу рельєфу в масштабі карти. У приведеному прикладі горизонталі на карті проведені через 5 м, а її масштаб - 250 м в 1 см. Щоб виразити в масштабі карти і вертикальні розміри профілю, необхідно паралельні лінії провести через 0,02 см одна від одної, що практично зробити неможливо (звідси вертикальний масштаб більше горизонтального).

Як правило, при побудові профілю вертикальний масштаб збільшується в 10 і більше разів, що не дає змоги уявити дійсну стрімкість схилу, а лише наглядно показує характер нерівностей, відносну стрімкість схилу, а також видимість між точками.

При розв'язанні деяких задач, з метою економії часу, будують скорочений профіль, при побудові якого на папір переносять лише ті горизонталі, які показують підйоми і спуски, а також місця різкого перегину схилу.

Визначення видимості точок побудовою вертикального профілю необхідно для визначення на карті полів невидимості, що дуже важливо при виборі висот для командних і спостережних пунктів тощо.

Розділ 7

ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ ЗА ТОПОГРАФІЧНОЮ КАРТОЮ

7.1. Системи координат,

що застосовуються у військовій топографії

Система координат е сукупність ліній і площин, орієнтованих певним чином у просторі, відносно яких визначається положення об'єкте (цілей). Лінії, прийняті за початкові, служать осями координат, а площини - координатними площинами.

Координатами називаються кутові чи лінійні величини, якими визначають положення точок у тій чи іншій системі координат, У кожному конкретному випадку застосовуються системи координат, які найкращим чином відповідають вимогам щодо визначення положення об'єктів.

У військовій топографії широко застосовуються системи географічних, плоских прямокутних, полярних та біполярних координат. Вони дають можливість просто і точно визначити положення точок (об'єктів, цілей) на земній поверхні за результатами вимірювань, виконаних безпосередньо на місцевості чи за картою.

Системи географічних координат, відверто кажучи, не існує. Терміном «географічні координати» об'єднують астрономічні та геодезичні координати.

Географічні координати точок на земній поверхні, які визначені за результатами спостережень за небесними світилами, називають астрономічними координатами, а за результатами геодезичних вимірювань на місцевості - геодезичними координатами.

При визначенні астрономічних координат точка проектується на поверхню геоїда, а при визначенні геодезичних координат - нормаллю на поверхню земного еліпсоїда.

Внаслідок нерівномірного розподілення маси Землі і відхилення поверхні геоїда від поверхні земного еліпсоїде прямовисна лінія в загальному випадку не збігається з нормаллю (мал 7.1). Кут відхилення прямовисної лінії на території України не перевищує 3-4" або в лінійних величинах близько ±100 м.

Мал. 7.1. Відхилення и прямовисної лінії в точці М

Таким чином, географічні координати - узагальнене поняття про астрономічні та геодезичні координати, коли відхилення прямовисної лінії не враховується.

На топографічних картах застосовуються геодезичні координати, які прийнято називати географічними, тому і в подальшому, користуючись геодезичними координатами, будемо називати їх географічними.