РОЗДІЛ. ОCНОВИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ

Тема: Стандартизація і сертифікація харчової сировини.

План

1. Сертифікація харчових продуктів.

2. Категорії стандартів.

3. Штрихове кодування і товарна класифікація експортно-імпортних продовольчих товарів.

Література

1. Домарецький В. А. Технологія солоду та пива: Підручник для студентів вищих закладів освіти, що навчаються за спец. “Технологія бродильних виробництв і виноробства”.-К.:«Фірма «ІНКОС»,2004,с. 297 - 305

2. Коробкіна З.В., Романенко О.Л. Товарознавство смакових товарів: Підруч. – К.: Київ. Нац. торг.-екон ун-т, 2003, с. 174 – 177

3. Давидюк Н.П. Товарознавство продукції з основами стандартизації. Курс лекцій.- НМЦ по підготовці молодших спеціалістів Мінагропрому України, 1999, с. 32 – 38.

1. Кабінет Міністрів України 29 травня 1992 року схвалив Концепцію з питань національної стандартизації, метрології і сертифікації, прийняв Декрет від 10 травня 1993 року «Про стандартизацію і сертифікацію». В Україні створено комітет стандартизації, метрології і сертифікації - Держстандарт України, Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації, інформатики а також обласні центри (Центр метрології у м. Харкові і «Система» у м. Львові).

Держстандартом України спочатку було розроблено п’ять основних державних стандартів, чинних з жовтня 1993 року: Основні положення, Порядок розробки державних стандартів, Порядок розробки і побудови технічних умов, Стандарти підприємств, Загальні вимоги до побудови, змісту, викладу стандартів, на основі яких розробляються інші стандарти, а також впроваджено національну систему сертифікації (Укр.СЕПРО). 31 липня 1995 року введено обов’язкову сертифікацію харчових продуктів вітчизняного виробництва та тих, що завозяться з-за кордону на відповідність вимогам безпеки в системі сертифікації Укр.СЕПРО.

Партія харчових продуктів, що надходить від виробника, повинна супроводжуватись посвідченням про якість, сертифікатом відповідності державній системі сертифікації або його копією, завіреною постачальником на товар, котрий підлягає обов’язковій сертифікації, або ж зазначений у товаросупровідній документації його реєстраційним номером.

Сертифікація передбачає перевірку відповідності харчової продукції встановленим стандартам і контроль за дотриманням технологій її виготовлення.

Харчові продукти, які супроводжуються сертифікатом, вважаються проконтрольованими і відповідають вимогам стандартів і безпеки.

Україна бере участь в роботі Міжнародних нарад з питань стандартизації, метрології і сертифікації товарів.

2. Відповідно до Декрету Кабінет Міністрів України від 10 травня 1993 року «Про стандартизацію і сертифікацію» нормативні документи зі стандартизації поділяють за такими категоріями:

- державні стандарти України – ДСТУ;

- галузеві стандарти України – ГСТУ;

- стандарти науково-технічні та інженерних товариств і спілок України – СТТУ;

- стандарти підприємств – СТП;

- технічні умови України – ТУУ.

Стандарти колишнього СРСР (ГОСТ) та республіканські стандарти колишньої УРСР (РСТ) застосовують як державні стандарти України (ДСТУ).

Галузеві стандарти України (ГСТУ) розробляють на продукцію за відсутності державних стандартів України (ДСТУ) чи у разу необхідності встановлених вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів.

Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України (СТТУ) встановлюють у разі необхідності поширення результатів фундаментальних і прикладних досліджень, отриманих в окремих галузях чи сферах професійних інтересів.

Стандарти підприємств (СТП) розробляють на продукцію, що використовується лише на конкретному підприємстві. СТП не повинні суперечити обов’язковим вимогам державних і галузевих стандартів.

Технічні умови України (ТУУ) містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виготовлювачем) і споживачем (замовником) продукції.

Державні, галузеві стандарти України і стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України, а також зміни до них підлягають державній реєстрації у Держстандарті України, а технічні умови України – в обласних центрах стандартизації і метрології (ЦСМ).

Державним стандартам присвоюють позначення, яке складається з індексу державного стандарту (ДСТ), скороченої назви держави (У), реєстраційного номера та двох останніх цифр року затвердження, наприклад: ДСТУ 2366 – 94 «Виноград свіжий технічний».

Назва технічних умов складається з індексу документа (ТУ), скороченої назви держави(У), коду підприємства (організації) – власника оригіналу (ТУ) із ОКПО (вісім знаків), реєстраційного номера , двох останніх цифр року затвердження, наприклад: ТУУ 12345813.001-93.

3. У міжнародній практиці виробництва і торгівлі прийнято штрихове кодування товарів, що дає можливість ефективно управляти їх виробництвом, здійснювати сортування, відбір, відвантаження товарів, а в сфері торгівлі – приймати товари, контролювати складські запаси.

Вперше штрихове кодування товарів було здійснене в США у 1973 році. Була розроблена система «Універсальний товарний код» (UPC) для використання в промисловості і торгівлі.

В США близько 90% усіх основних товарів мають штрихове кодування.

В Західній Європі для ідентифікації споживчих товарів з 1977 р. почала використовуватись аналогічна система під назвою «Європейський артикул» (ЕАN). В Німеччині близько 80% товарів мають штрих-коди, у Франції - близько 70%.

Після прийняття Декларації про незалежність України була створена Українська асоціація «СКАНА», яка розробляє стандарти, впроваджує штрихове кодування. З метою залучення вітчизнянх підприємств до системи ЕАN заснована Національна Нумеруюча Організація «ЕАN-Україна». Відповідно до Державної програми про перехід на міжнародну систему обміну і статистики організовані регіональні центри штрихового кодування. Так, на базі науково-виробничох фірми «Кодіак» діє західний регіональний центр штрихового кодування.

Використання штрихового кодування дає можливість втілити автоматизовану ідентифікації товарів на базі комп’ютерної техніки, що значно підвищує продуктивність праці, суттєво зменшує втрати обігу, дає значний економічний ефект.

Автоматизований облік проданих товарів дозволяє стежити за наявністю їх на складах, в роздрібних торгівельних підприємствах, такий облік дає оперативну інформацію про товари, які користуються попитом у населення або тих, які швидко псуються тощо.

Штриховий код складається з чіткого рисунка вузьких і широких смуг, пробілів між ними і чисел, він наноситься на упаковку з допомогою поліграфічної техніки: матричних, термічних, лазерних і струменевих принтерів. Смуги і пробіли між ними позначаються певними цифрами в кодах електрообчислювальної машини, яка «зчитує» їх скануючою системою.

Цифровий еквівалент коду ЕАN – 13 складається з 13 цифр. Перші зліва три або рідше дві цифри називають префіксом, які вказують на державу-виробника або продавця товару і є «прапором країни». Наступні 4 – 5 цифр позначають реєстраційний номер фірми, відомства, виробника товару, 8 – 12 цифри – товарний код,який присвоюється продукції з урахуванням вимог системи ЕАN, остання 13-а цифра – контрольна, яка використовується для перевірки правильності «зчитування» попередніх цифр коду скануючою системою.

Наприклад, штрих код майонезу «Провансаль», виготовленого в Україні, має такий цифровий вираз:

4 8 2 300030001 9

код країни код виробника код товару контрольна

цифра

Кожна країна має свій префікс: США, Канада – 00-09, Німеччина – 40-44.0, Великобританія, Ірландія – 50, Австрія – 90-91 Греція – 52.0, Китай – 69.0, Японія – 49.

Частину коду, яка відображає країну (префікс), встановлює Міжнародна асоціація по кодуванню виробів.

Частину коду, що характеризує підприємство виробника, присвоює відповідна національна асоціація. В Україні ці функції виконує асоціація «СКАНА».

Частину коду, яка інформує про товар, присвоює асоціація товарної нумерації «ЕАN-Україна», створена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.94 р.

Крім зазначеного штрихового кодування, в Україні з 1993 року впроваджена Гармонізована система опису і кодування (ГС), що становить класифікацію експортно-імпортних продовольчих товарів, за якою вони розподілені у чотирьох розділах. У розділі 4 значиться "Продукція харчової промисловості, алкогольні і безалкогольні напої, оцет, тютюн і його замінники".

Гармонізована система опису і кодування продовольчих товарів впроваджена з метою полегшення заповнення митних, статистичних документів і є неодмінною умовою контрактів купівлі продажу.