СПИННОМОЗКОВА (ЛЮМБАЛЬНА) ПУНКЦІЯ

Навчальна мета: уміти надати необхідного положення хво­рому під час люмбальної пункції; підготувати все необхідне для пункції й допомогти лікарю під час виконання процедури; спо­стерігати за станом хворого після процедури.

Виховна мета: усвідомити значення уважного нагляду за хво­рим після виконання процедури.

Початковий обсяг знань: знати діагностичне та лікувальне зна­чення люмбальної пункції, а також протипоказання до виконання люмбальної пункції.

Оснащення:

1) стерильна пелюшка;

2) стерильні тампони, серветки;

3) біровська голка з мандреном;

4) 70 % розчин етилового спирту;

5) йодонат;

6) 0,5 % спиртовий розчин хлоргексидину біглюконату;

7) затискувач;

8) лейкопластир.

Діагностичне та лікувальне значення люмбальної пункції. Люмбальну пункцію проводять з діаг-ностичною та лікувальною ме­тою. З діагностичною метою — при черепно-мозкових травмах, запальних процесах, пухлинах головного та спинного мозку, гост­рих порушеннях мозкового кровообігу. При цьому визначають лікворний тиск у центральному каналі спинного мозку. Обов'язко­вим є цитологічне та біохімічне дослідження (визначення рівня білка, цукру, хлоридів) спинномозкової рідини. При люмбальній пункції можливе введення контрастних речовин для діагностики нервових захворювань.

З лікувальною метою пункцію застосовують для нормалізації тиску спинномозкової рідини при менінгіті, субарахноїдальному крововиливі, епілептичному статусі тощо.

Протипоказанням до проведення люмбальної пункції є: вкли­нювання мозочка у великий потиличний отвір, кома, шок, колапс, пролежні та гноячкові ураження шкіри в поперековій ділянці.