Послідовність дій під час виконання процедур. 1. За 2 — 3 год до пункції хворому зробіть очисну клізму.

Підготовка хворого

1. За 2 — 3 год до пункції хворому зробіть очисну клізму.

2. Безпосередньо перед пункцією хворий повинен спорожни­ти сечовий міхур.

3. За призначенням лікаря за 15 — 20 хв до здійснення пункції хворому підшкірне введіть 1 мл 2 % розчину промедолу та 0,5 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату.

4. Посадіть хворого в крісло або на стілець так, щоб він опи­рався на спинку стільця чи крісла.

5. На коліна покладіть клейонку, а між ніг поставте таз або відро для асцитичної рідини.

6. Хворого, який перебуває у тяжкому стані, покладіть на пра­вий бік з відома лікаря.

Пункцію слід здійснювати в перев'язувальній або в маніпуляційному кабінеті з дотриманням усіх правил асептики.

Методика виконання лапароцентезу та допомога лікареві. За­безпечте все необхідне для проведення лапароцентезу і в разі по­треби асистуйте лікареві.

1. Лікар знезаражує руки так, як для операції.

2. Шкіру передньої черевної стінки обробляє йодонатом і 0,5 % спиртовим розчином хлоргексидину біглюконату, потім висушує сухою стерильною серветкою.

3. Передню черевну стінку пошарово знеболює за допомогою 0,25 — 0,5 % розчину новокаїну. Повторно знезаражує шкіру.

4. У місці пункції за необхідності розтинає шкіру на 0,5 — 1 см (по середній лінії між пупком та лобковим підвищенням або по краю лівого прямого м'яза живота) за допомогою скальпеля.

5. Троакаром зі стилетом, докладаючи невеликого зусилля, проколює передню черевну стінку. Проходження парієтального листка очеревини часто супроводжується помірною болючістю та відчуттям провалу троакара в порожнину.

6. Видаляє з троакара стилет; через трубку витікає цівкою ас­цитична рідина.

7. За необхідності набирає у стерильну пробірку декілька мі­лілітрів рідини для біохімічного дослідження.

8. Потім до троакара прикріплює гумову трубку, кінець якої опускає в таз і повільно (1 л протягом 5 хв) з перервами для за­побігання розвиткові колапса випускає рідину. Для цього на гу­мову трубку періодично накладає затискувач.

9. Для максимального видалення асцитичної рідини живіт зда­віть простирадлом, складеним по діагоналі навколо живота, й за­в'яжіть за спинкою крісла.

10. Після відходження рідини лікар видаляє троакар, на місце пункції в разі потреби накладає шви, потім — асептичну пов'язку.

11. Хворого транспортуйте в палату.

12. На живіт покладіть пузир з льодом.

Запам'ятайте!Треба уважно стежити за станом хворого після лапароцентезу. Хворий повинен дотримуватися суворого ліжко­вого режиму. За призначенням лікаря слід здійснювати контроль за артеріальним тиском, спостерігати за шкірою та слизовими обо­лонками, за загальним станом хворого, за станом пов'язки.

ПУНКЦІЯ ПЛЕВРАЛЬНОЇ ПОРОЖНИНИ (ПЛЕВРОЦЕНТЕЗ)

Навчальна мета: уміти підготувати інструменти, лікарські за­соби та перев'язувальний матеріал; надати відповідного положен­ня хворому; допомогти лікареві під час процедури; надати допо­могу хворому в разі виникнення ускладнення.

Виховна мета: усвідомити значення дій медичної сестри у ство­ренні асептичних умов під час виконання процедури.

Початковий обсяг знань: знати види плевроцентезу; показання та протипоказання до плевроцентезу; порядок виконання процедури.

Оснащення:

1) йодонат;

2) 70 % розчин етилового спирту;

3) 0,5 % спиртовий розчин хлоргексидину біглюконату;

4) стерильні шприци ємкістю 5, 10, 20 мл з голками;

5) 0,5 % розчин новокаїну;

6) стерильні тампони та серветки;

7) стерильні пелюшки;

8) голка для пункції плеври завдовжки 10 см і діаметром 1 мм з гумовою трубкою, затискувач;

9) гепарин у флаконі, 0,9 % розчин натрію хлориду;

10) стерильний шприц Жане або апарат Боброва, гумові трубки;

11) електровідсмоктувач;

12) сфігмоманометр, фонендоскоп;

13) 0,1 % розчин атропіну сульфату в ампулах;

14) кордіамін в ампулах;

15) стерильний і нестерильний посуд для плевральної рі­дини;

16) стерильні гумові рукавички;

17) лейкопластир;

18) стерильна губка;

19) мило;

20) вода водопровідна.

Види плевроцентезу. Пункцію плевральної порожнини вико­нують з лікувальною та діагностичною метою. Лікувальний плевроцентез показаний у випадку накопичення в плевральній порож­нині значної кількості рідини, а також за необхідності введення в плевральну порожнину лікарських препаратів.

Діагностичний плевроцентез показаний хворим із плевраль­ним випотом невизначеної етіології.

Показаннями до термінового плевроцентезу є травматичний ге­моторакс і пневмоторакс, спонтанний і особливо клапанний пневмоторакси.

Протипоказанням до проведення плевроцентезу є підвищена кровоточивість. Крім цього, не можна здійснювати пункцію в ді­лянках наявності піодермії, оперізувального лишаю.

Зручніше здійснити плевроцентез у процедурному кабіне­ті, де легше дотримуватися правил асептики. Але якщо хворий перебуває в дуже тяжкому стані, пункцію можна проводити в палаті.

Порядок виконання діагностичного плевроцентезу

1. Ділянку пункції в межах радіуса 10 см знезаражують йодонатом і 0,5 % спиртовим розчином хлоргексидину біглюконату й висушують шкіру стерильною серветкою.

2. Обкладають ділянку пункції стерильними пелюшками.

3. Знеболюють за допомогою 0,5 % розчину новокаїну послі­довно шкіру, підшкірну жирову клітковину.

4. У всіх випадках при плевроцентезі голку вводять по верх­ньому краю ребра, щоб уникнути пошкодження нервового судин­ного пучка.

5. Здійснюють забір плевральної рідини в шприц, витягують голку і на місце пункції накладають стерильний тампон, зволоже­ний 70 % розчином етилового спирту, зверху — стерильну марле­ву серветку, яку прикріплюють до шкіри клеолом або лейкопластиром.

6. При діагностичному плевроцентезі пункцію виконують спе­ціальною голкою зі шприцом ємкістю 20 мл, в якому міститься розчин гепарину (в 1 мл 0,9 % розчину натрію хлориду 1000 ОД гепарину) для запобігання зсіданню плевральної рідини.

Особливості виконання лікувального плевроцентезу. При ліку­вальному плевроцентезі використовують спеціальну голку з ту­пим зрізом. До голки герметично приєднують стерильну гумо­ву трубку. На трубку ставлять затискувач, щоб уникнути потрап­ляння повітря в плевральну порожнину. Після пункції до гумової трубки приєднують шприц Жане або систему для відкачуван­ня рідини (апарат Боброва, система трубок, затискувач, відсмоктувач).

Запам'ятайте! Плевральну пункцію треба проводити із суво­рим дотриманням правил асептики!