Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в

Промисловість є провідною галуззю української економіки, оскільки від результатів її діяльності залежить успішне функціо­нування інших галузей і сфер національного господарства. Упродовж 1991-2005 pp. вітчизняна промисловість займала провідні позиції у системі української економіки. У промисловості України створюється близько 32 % валової доданої вартості, зосереджено понад 35 % основних засобів, випускається майже 50 % всієї

Розділ 4.Структурні зміни в національній економіці та регіональна політика

продукції та сформовано близько ЗО % робочих місць [28, С. 104-105]. В Україні промисловість представлена майже всіма сучасними галузями, проте є високою частка базових та видобувних галузей з низьким ступенем переробки сировини.

Своєму розвитку промисловість України завдячує працьовитим і талановитим людям, багатим природним ресурсам, сприятливому географічному розташуванню нашої країни тощо. Водночас ці чинники стали основою для екстенсивного розширення промис­лового виробництва, що зумовлювало нераціональне використання вітчизняних природних ресурсів і погіршення екологічної ситуації в Україні, техніко-технологічне відставання і зневажливе ставлення до людини та її потреб в добу тоталітаризму. Промисловість Укра­їни в кінці 1980-х pp. перебувала у кризовому стані. У 1980-ті роки, особливо у другій половині різко сповільнюються темпи зростання обсягів промислового виробництва. Фактично зростання припи­нилося ще у 1988 р. і до 1990 р. збільшення обсягів промислового виробництва на 4 % відбувалося, можна вважати, лише за рахунок зростання цін на промислову продукцію [5, С. 317].

Після проголошення Україною своєї незалежності у спадок від колишнього СРСР отримано вкрай незадовільну структуру промисловості, що здебільшого орієнтувалася на виробництво засобів виробництва. Ще однією особливістю промислового виробництва в Україні було те, що його значну частину складала продукція військово-промислового комплексу (ВПК). У вироб­ництві продукції ВПК було задіяно 38 % усіх наявних промислових потужностей та п'ята частина працівників, зайнятих у промис­ловості [31, С. 173].

Розвиток промисловості України у першій половині 1990-х pp. відбувався в умовах втрати більшістю підприємств традиційних господарських зв'язків, що сформувалися у межах колишнього СРСР, та необхідності проведення ринкової трансформації вітчизняної економіки. До найважливіших завдань реформування вітчизняної промисловості після проголошення незалежності можна зарахувати: проведення структурної перебудови та впро-

Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні

вадження нових технологій, формування конкурентного сере­довища і зменшення рівня монополізованості, пошук ефективного власника та приватизація промислових підприємств, конверсія ВПК тощо. Ці завдання є доволі складними і не можуть бути швидко реалізованими.

Про зміни, що відбуваються у промисловості внаслідок її реформування, свідчить табл. 4.1.1, в якій відображено дані про вартість основних засобів, обсяги промислової продукції, рентабельність операційної діяльності промислових підприємств, частку збиткових підприємств, середньорічну кількість праців­ників і середньомісячну заробітну плату за період 1990-2005 pp. Основні показники розвитку промисловості України вказують на несприятливі тенденції у цій галузі економіки. Якщо у 1990 р. рен­табельність операційної діяльності промислових підприємств скла­дала 16,8 %, то у 2005 р. - вже 5,5 %, тобто зменшилася в 3,1 рази.

Якщо ж проаналізувати такий показник як кількість збиткових підприємств у промисловості, то їх частка збільшилася від 2 % у 1990 p., до 37 % у 2005 р. Це вказує на те, що практично кожне третє промислове підприємство України, перебуває на межі банкрутства. Найбільша частка збиткових промислових підприємств припадає на 1998-1999 pp., коли кожне друге підприємство практично простоювало. Це не могло позначитися на чисельності працюючих у вітчизняній промисловості, яка впродовж 1990-2005 pp. скоротилася в 1,8 рази і у 2005 р. становила понад 3,9 млн. осіб.

Загальні тенденції розвитку промисловості України визнача­ються за допомогою такого показника, як індекс промислового виробництва (рис. 4.1.1), який обчислюється як у процентах до попереднього року, так і у процентах до базового року. На основі аналізу динаміки цього індексу (рис. 4.1.1) можна виділити три періоди розвитку вітчизняної промисловості після проголошення Україною своєї незалежності. Подібну періодизацію наведено у [4, С. 706-709; 31, С 173-178]. Дамо коротку характеристику кожного з цих періодів.