Введення формул

За допомогою формул можна виконувати обчислення та аналіз даних робочого листа. Формула може являти собою поєднання констант, операторів, посилань, функцій та імен діапазонів.

Приклади формул різного складу:

Тільки константи та оператори: =199+(34+45) - зустрічаються дуже рідко, вони статичні, не залежать від вмісту інших комірок робочого листа. Посилання на комірки та оператори: =B2+C2+D4; - Р18*$А$1;

Рис. 14.5 – Введення формули в Excel

Заголовки стовпців та рядків: = Продажа Відділ - для посилання на комірку, яка знаходиться на перетині цього рядку та стовпчику, достатньо вказати у формулі їх імена, розділив їх пробілом; Імена діапазонів комірок: = Ціна* ПДВ;

Функції робочого листа: = CУMM(D2:D10) - функція автододавання: підвести курсор у комірку, де повинна знаходитись сума всіх клітинок стовпчику (або всіх клітинок рядку), натиснути кнопку ∑ на панелі інструментів.

Рис. 14.6 –Використання функції автододавання

Функції, посилання, імена діапазонів комірок, константи та оператори -формула повинна починатися зі знаку «=», вона може включати до 240 символів і не повинна містити пробіли (за винятком вищерозглянутого випадку).

Завдання:

В комірку А1 ввести текст - своє прізвище, ім'я та по-батькові.

В комірку В1 ввести число - свій рік народження.

В комірку С1 ввести число - поточний рік.

Отримати свій вік в комірці D1 шляхом занесення в неї формули: =С1- В1.