НАЦІОНАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ, ЙОГО СИСТЕМА ТА ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ

(1) Національне виховання – це створена впродовж віків самим народом система поглядів, переконань, ідей, ідеалів, традицій, звичаїв, покликаних формувати світоглядну свідомість і ціннісні орієнтації молоді; передавати їй соціальний досвід, надбання попередніх поколінь.

Національне виховання – це родинознавче, вітчизнознавче, українознавче виховання („Концепція національного виховання”).

Поняття „національне виховання” рівнозначне державному вихованню, хоча останнє значно вужче. Державне виховання є складовою частиною національного і реалізується державними виховними інститутами, зокрема школою.

Головна мета національного виховання – передача молодому поколінню соціального досвіду, багатств духовної культури, національної ментальності народу, його своєрідності і формування на цій основі особистісних рис громадянина України.

Завдання національного виховання:

ü розвивати природні задатки дитини, її тіло і дух, зміцнювати здоров’я нації;

ü виховувати підростаюче покоління в дусі пізнання і збереження духовної культури людини;

ü проявляти турботу про формування інтелектуально розвиненої і духовно багатої особистості;

ü виховувати національну свідомість і самосвідомість, національний характер, світогляд, гуманістичні ідеали тощо;

ü формувати у молодого покоління загальнодержавні інтереси і потреби;

ü формувати патріотичні почуття;

ü формувати людину-творця.

Розкриваючи проблеми національного виховання, ми будемо користуватися цілою низкою термінів:

- українська національна педагогіка – це наука, що представлена народною педагогікою і науковою педагогікою;

- національна філософія (етнософія) – це самобутня система ідей, поглядів на природу, суспільство, всесвіт;

- національний світогляд – це обумовлена культурно-історичними умовами система поглядів, переконань, ідеалів;

- національна ідеологія – це ідейне багатство нації, система філософських, політичних, економічних, правових, моральних, естетичних і релігійних ідей, а також поглядів, ідеалів і принципів, які відображають інтереси, потреби і прагнення нації;

- національна психологія – це особливості певних психологічних процесів. Психологія українця – це психологія господаря. умілого хлібороба, захисника прав особистості і незалежності.

(2) Національна система виховання – це історично обумовлена і створена самим народом система ідей, поглядів, переконань, традицій, обрядів, спрямована на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь.

Принципи національного виховання:

ü принцип природовідповідності (не ламати задатки в дитині до певних наук, закладені природою);

ü принцип етнізації (виховання самосвідомості);

ü принцип культуровідповідності;

ü принцип гуманізації і демократизації;

ü принцип врахування вікових, статевих і індивідуальних особливостей;

ü принцип систематичності педагогічного впливу;

ü принцип посильного залучення дітей до трудової діяльності;

ü принцип творчого ставлення до дійсності;

ü принцип утвердження життєвого оптимізму.

Національна система виховання ґрунтується на засадах родинного виховання, народної педагогіки і науково-педагогічної думки.