ІІІ. ВИКОНАННЯ СУДОВИХ АКТІВ ЯК ЗАКЛЮЧНА СТАДІЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРОЦЕСУ

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що вступили в законну силу, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, установленому ГПК України і Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження — це сукупність процесуальних дій спеціальних органів держави, спрямованих на примусове виконання рішень суду.

Будучи однією зі стадій господарського процесу, виконання судових рішень відбувається в процесуальній формі: порядок діяльності органів виконання заздалегідь визначений законом; зацікавленим особам забезпечена можливість участі у виконавчому виробництві; їм надаються визначені процесуальні права.

Можна виділити наступні процесуальні дії, що складають у сукупності виконавче провадження:

— видача наказу господарського суду;

— пред'явлення наказу до виконання;

— добровільне виконання судового акта;

— видача дубліката наказу;

— здійснення різних виконавчих дій;

— відстрочка або розстрочка виконання рішення;

— зміна способу і порядку виконання рішення;

— призупинення виконання судового рішення;

— оскарження дій або бездіяльності органів виконання;

— поворот виконання рішення і т.д.

Виконання рішень господарського суду регламентується чинним законодавством. Так, розділ XIV ГПК України встановлює загальні засади виконання судових актів у господарському процесі. Особливе місце серед джерел виконавчого виробництва належить Законові України «Про виконавче провадження», прийнятому 21 квітня 1999 року. Цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів і інших органів (посадових осіб), що, відповідно до закону, підлягають примусовому виконанню у випадку невиконання їхній у добровільним порядку.

Побудова виконавчого виробництва визначається загальними принципами господарського процесуального права. У виконавчому виробництві діють принципи законності, незалежності суддів, національної мови судочинства, рівності перед законом і судом, процесуальної рівноправності, диспозитивності й інші, зберігаючи систему гарантій, властиву всьому процесові.

Особливість виконавчого виробництва в порівнянні з іншими стадіями процесу полягає в тому, що воно може бути порушене і не в зв'язку із судовим розглядом конкретної справи. Держава, створивши спеціальні органи для примусового виконання судових рішень і визначивши порядок їхнього виконання, доручає цим органам виконання і ряду інших актів. На підставі таких актів виконавче провадження порушується без попередніх стадій господарського процесу.

ВИСНОВКИ З ТРЕТЬОГО ПИТАННЯ:\

Виконавче провадження — це сукупність процесуальних дій спеціальних органів держави, спрямованих на примусове виконання рішень суду.