Регулювання інших видів стимулювання працівників

Регулювання оплати праці здійснюється згідно з положенням «Про оплату праці» або згідно з іншими, допоміжними положення­ми. Це, зокрема, такі:

• положення «Про контракти з посадовими особами»;

• положення «Про контракт з головою правління»;

• положення «Про винагороди за результатами діяльності корпорації».

Інколи розробляється ціла низка допоміжних положень:

• положення «Про надання позик працівникам»;

• положення «Про забезпечення персоналу житлом»;

• положення «Про надання матеріальної допомоги»,

• положення «Про опціони»;

• положення «Про неустойки за недоліки в роботі»;

• положення «Про контрактну систему і стимулювання посадових осіб».

У положеннях «Про надання позик і забезпечення житлом» ви­значаються, наприклад:

• умови надання позик і забезпечення житлом працівників;

• джерела витрат (в основному — власні кошти акціонерного товариства);

• органи управління, які ухвалюють рішення про надання позики;

• перелік напрямів позики;

• штрафні санкції за неповернення або невчасне повернення позик.

Позика надається на будівництво житла, купівлю житла, при­
дбання земельної ділянки під забудову, придбання будівельних матеріалів для будівництва, навчання у вищому навчальному закладі.
Рішення про надання позики ухвалюють органи правління з урахуванням фінансового стану корпорації.

Положення «Про надання матеріальної допомоги» має на меті посилити соціальний захист колишніх працівників, які перебувають на пенсії по старості.

Матеріальна допомога встановлюється непрацюючим пенсіоне­рам, які пропрацювали на підприємстві не менше певної кількості років, що обов'язково вказується в положенні, і які пішли на пенсію по старості безпосередньо із цього підприємства. У положенні ви­значають розмір матеріальної допомоги, можливі її зміни в разі ін­фляції і наявності коштів, розписується організація виплат.

Положення «Про застосування неустойок» приймається з ме­тою підвищення відповідальності працівників за результати праці. Положення включає такі моменти:

• порядок стягнення неустойок;

• перелік осіб, які фіксують причини для стягнення;

• особи, які накладають стягнення;

• служби, що здійснюють виконання рішень про стягнення неустойок;

• методи оприлюднення інформації про стягнення.

Запроваджуючи такий документ, слід мати на увазі, що матері­альну відповідальність за збитки, заподіяні підприємству працівни­ками при виконанні трудових обов'язків, регулює чинне законодавство України.