Глава 10. РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН МЕТОДАМИ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА

10.1. Система заходів громадського і державного регулювання соціально-трудових відносин.

10.2. Правові засади та механізм соціального партнерства.

10.3. Колективні договори й угоди — основа соціального партнерства.

10.4. Пріоритетні напрями колективно-договірного регулювання відносин у сфері праці.

10.4.1 Забезпечення ефективної зайнятості.

10.4.2 Договірне регулювання оплати праці.

10.4.3 Організація та охорона праці.

10.4.4 Розвиток персоналу.

10.5. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин. Резюме.

Терміни і поняття.

Запитання та завдання для індивідуальної роботи. Література для поглибленого вивчення теми.

Соціально-трудові відносини, як ви вже знаєте з глави 8, мають об'єктивний характер, тобто вони не залежать від волі й бажання окремої людини. Разом з тим цивілізовані соціально-трудові відносини відображають суб'єктивно визначені наміри і дії учасників цих відносин, сформовані з усвідомленням взаємної залежності. Регулювання соціально-трудових відносин методами соціального партнерства застраховує суспільство від двох крайнощів — суспільної ворожнечі на економічній основі "ринкової саморегуляції" та добре відомого нам з радянських часів зрівняльного уніформізму з результатами у вигляді відкидання практично всяких економічних важелів і стимулів. Соціальне партнерство також пом'якшує суперечність між соціальним гуманізмом та властивою ринковій економіці нерівністю в споживанні.

Внаслідок низки обставин об'єктивного і суб'єктивного характеру відносини соціального партнерства в Україні на сучасному етапі розвинені слабо. Задля забезпечення цілеспрямованого регулювання соціально-трудових відносин, ефективного розвитку системи три-партизму необхідне послідовне поширення ідеології й технології соціального партнерства, закладення у свідомість усіх громадян України і в практику роботи всіх суб'єктів ринку праці ідеї справедливого соціального договору, а не соціальної конфронтації. Необхідна велика робота з розбудови національної моделі соціально-трудових відносин, зорієнтованої на побудову громадянського суспільства, людський розвиток і економічне зростання.

Основне завдання студента при вивченні матеріалів цієї глави полягає в тому, щоб зрозуміти, як саме відбувається регулювання соціально-трудових відносин, зрозуміти механізм дії соціального партнерства, з'ясувати пріоритетні напрями й перспективи його розвитку на всіх рівнях.