Державне регулювання зайнятості

Ринок праці в сфері зайнятості не може бути саморегулюючою системою. Регулювання процесів зайнятості населення проходить на трьох основних рівнях: державному, територіальному і на рівні підприємства. Для того, щоб політика регулювання процесів зайнятості була ефективною, слід добитися максимальної узгодженості дій на усіх рівнях, що призведе до покращення положення зайнятих громадян і тих, хто шукає роботу.

Більш питома i ефективна зайнятiсть досягається завдяки державному регулюванню. 3айнятiсть тут повинна розглядатися як один iз головних орієнтирів розвитку економічної системи, який визначає перегрупування фінансових, матеріальних i трудових ресурсів народного господарства, пріоритетних напрямів НТП, розміщення продуктивних сил, шляху підвищення якості i рівня життя.

Державна політика зайнятості населення в Україні базується на таких принципах:

1) забезпечення рівних можливостей усім громадянам в реалізації права на вільний вибір виду діяльності вiдповiдно до здібностей та професійної підготовки;

2) сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганню безробіття, створенню нових робочих місць;

3) координації діяльності у сфері зайнятості з іншими напрямами соціально-економічної політики;

4) забезпечення контролю профспілок, спілок підприємців, власників підприємств за виконанням заходів щодо забезпечення зайнятості населення;

5) міжнародного спiвробiтництва у вирiшеннi проблем зайнятості населення.

Основи соціального захисту населення у сфері трудових відносин закладені в Конституції України i в Законі України «Про зайнятiсть населення» [7].

Державні гарантії зайнятості населення в Укpaїнi:

1) добровiльнiсть праці i вибору виду діяльності;

2) захист від необґрунтованої вiдмови в прийомі на роботу i незаконного звільнення з роботи;

3) безкоштовне сприяння у виборі відповідної роботи i працевлаштуванні вiдповiдно до професійної підготовки, освіти, особистих i суспільних потреб;

4) виплати вихідної допомоги i збереження середнього заробітку на період працевлаштування працівникам, які втратили постійне мicцe роботи;

5) безкоштовне навчання безробітних новим професіям, перепідготовка в навчальних закладах;

6) виплати безробітним допомоги по безробіттю, у встановленому порядку.

Kpiм того, Законом України «Про зайнятiсть населення» передбачені додаткові гарантії щодо працевлаштування працездатним громадянам, які потребують соціального захисту, зокрема:

1) жінкам, які мають дітей віком до 6 років;

2) одиноким матерям з дітьми до 14 років;

3) молоді, яка закінчила ocвiтy;

4) особам передпенсiйного вiкy;

5) особам, звільненим після відбуття покарання.

Для їх працевлаштування місцеві органи адміністрації бронюють на підприємствах усіх форм власності з чисельністю понад 20 осіб близько 5% робочих місць за робітничими професіями, в тому числі, з гнучкими формами зайнятості.

У разі відмови у працевлаштуванні на роботу їх у цих межах державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку відмову.