Наукове дослідження

Мета науки – встановлення істини, а способом її осягнення є наукове дослідження. Дослідження на відміну від стихійних форм пізнання навколишнього світу засноване на методології (або системі принципів), методі (способі організації) та методиці (техніці дослідження). Його здійснення передбачає ряд обов'язкових етапів (постановку мети дослідження, вибір засобів дослідження, фіксацію та подання результату і т. п.).

Розрізняють емпіричні та теоретичні дослідження. В основі теоретичного дослідження лежать деякі теоретичні узагальнення, на основі яких формулюються нові теоретичні висновки. Емпіричні дослідження не мають теоретичної бази, дозволяють лише накопичити початкові наукові факти. Як правило, більшість досліджень носить теоретико-емпіричний характер. При цьому на основі відомих в науці підходах, теорії, принципах ведеться накопичення нового знання.

Дослідження за їх характером поділяють на фундаментальні та прикладні, монодисциплінарні та міждисциплінарні, аналітичні та комплексні. Фундаментальне дослідження спрямоване на пізнання реальності без урахування практичного ефекту від застосування знань. Прикладне дослідження проводиться в цілях отримання знання, яке має бути використано для вирішення конкретної практичної задачі. Монодисциплінарні дослідження проводяться в рамках окремої науки, в даному випадку – психології. Міждисциплінарні дослідження вимагають участі фахівців різних областей і проводяться на стику кількох наукових дисциплін. до цієї групи можна віднести клінічні генетичні дослідження, дослідження в області психофізіології, нейропсихології та ін.

Аналітичне дослідження спрямоване на виявлення одного, найбільш суттєвого, на думку дослідника, аспекту реальності. Комплексне дослідження орієнтується на охоплення максимально можливого числа значимих параметрів досліджуваної реальності. Як правило, комплексні дослідження проводяться за допомогою системи методів і методик.

За метою проведення всі наукові дослідження можна розділити на кілька типів: пошукові, критичні, уточнюючі і відтворюючі. Пошукові дослідження проводяться в тому випадку, якщо заявлена проблема раніше ніким не ставилася або в дослідженні робиться спроба її вирішення новим методом. Наукові роботи такого роду спрямовані на отримання принципово нових результатів в малодослідженій області.

Критичні дослідження проводяться в цілях спростування існуючих теорій, моделей, законів або для перевірки того, яка з двох альтернативних гіпотез точніше прогнозує реальність. Критичні дослідження проводяться в тих областях, де накопичено багатий теоретичний і емпіричний запас знань і маються апробовані методики для проведення експериментів.

Уточнюючі дослідження спрямовані на встановлення області застосування теорій або емпіричних закономірностей. Це найпоширеніший у сучасній психології тип досліджень. Зазвичай наявні наукові результати перевіряються в нових умовах, видозмінюється об’єкт або методика. Таким чином дослідники отримують дані про те, на яку область реальності поширюється отримане раніше знання.

Відтворююче дослідження ґрунтується на точному повторенні дослідження попередників для визначення достовірності, надійності і об'єктивності отриманих результатів. Відповідно до природно-наукового підходу в психології результати будь-якого дослідження повинні підтвердитися в ході аналогічного експерименту, проведеного фахівцем, що володіє відповідною кваліфікацією. Відтворююче дослідження – основа всієї науки. Отже, метод і методика дослідження повинні бути представлені в такому вигляді, щоб у виконавця повторного дослідження не виникало труднощів з їх адекватним відтворенням.

Найбільш усталеними в психології є наступні види психологічних досліджень: оглядово-аналітичне, оглядово-критичне, теоретичне, емпірично описове, емпірично пояснювальне, методичне, експериментальне.

Оглядово-аналітичне дослідження припускає підбір і вивчення літератури з теми дослідження з наступним систематичним викладом та аналізом опрацьованого матеріалу, розрахованого на те, щоб в повному обсязі представити і оцінити дослідження, яке присвячене обраній темі. Задачі оглядово-аналітичного дослідження полягають у тому, щоб за наявними літературними даними визначити: 1) загальний стан проблеми; 2) виділити питання, на які відповіді вже знайденого; 3) знайти спірні і невирішені питання.

Інформаційний матеріал, накопичений в результаті вивчення літератури, представляється у вигляді наукового реферату, де, крім огляду проведених досліджень і короткого викладу їх результатів, міститься ґрунтовний аналіз наявних даних.

До оглядово-аналітичному дослідження висувається ряд вимог:

• співвіднесення змісту літератури, що аналізується з обраною темою;

• повнота списку вивченої літератури;

• глибина опрацювання первинних літературних джерел у змісті реферату;

• систематичність викладу наявних літературних даних;

• логічність і грамотність тексту реферату, акуратність оформлення, дотримання бібліографічних вимог.

У висновку реферату робляться висновки, що стосуються стану справ з досліджуваної проблеми. Як додаток зазвичай дається список опрацьованої літератури.

Оглядово-критичне дослідження відрізняється від оглядово-аналітичного тим, що в ньому поряд з оглядом містяться аргументована критика того, що вже зроблено з проблеми, і відповідні висновки. Критичний аналіз може проводитися або в основному тексті, або в спеціальному розділі реферату та містити роздуми автора з приводу того, що в ньому описується.

Теоретичне дослідження, крім огляду і критичного аналізу літератури, містить теоретичні пропозиції учасника, спрямовані на вирішення поставленої проблеми. До теоретичного дослідженню висуваються додаткові вимоги, які насамперед стосуються точності визначення використовуваних понять; логічності, несуперечності міркувань.

В основі емпіричного дослідження лежать не літературні дані, не поняття, а реальні достовірні факти. Емпіричне дослідження (в даному випадку воно протиставляється експериментальному) передбачає створення штучної ситуації для виявлення та збору необхідних фактів. В дослідженні такого типу просто спостерігається, фіксується, описується та аналізується те, що відбувається в житті без особистого втручання дослідника. Емпіричне дослідження може бити описовим і пояснювальним. В описовому емпіричному дослідженні досвідним шляхом добуваються і описуються деякі нові факти, що стосуються маловивчених об’єктів або явищ. Пояснювальна емпіричне дослідження містить не тільки збір та аналіз, а й пояснення отриманих фактів. Таке пояснення містить виявлення причин і причинно-наслідкових залежностей між фактами, при якому невідоме пояснюється через відоме.

Основна мета методичного дослідження полягає в розробці, обґрунтуванні та перевірці на практиці за критеріями валідності, надійності, точності і однозначності нової психодіагностичної або корекційно-розвивальної методики.

Експериментальне дослідження – найбільш трудомісткий і складний вид дослідження, але разом з тим воно найбільш точне і корисне в науковому плані. В експерименті завжди створюється деяка штучна (експериментальна) ситуація, виділяються причини досліджуваних явищ, строго контролюються і оцінюються наслідки дій цих причин, виявляються статистичні зв'язки між досліджуваним та іншими явищами. Для проведення експериментального дослідження необхідне виконання наступних вимог:

1) чітке формулювання проблеми, теми, цілей і завдань дослідження, що гіпотез, які перевіряються в ньому;

2) встановлення критеріїв і ознак, за якими можна буде судити про те, наскільки успішно пройшов експеримент, підтвердилися чи не підтвердилися запропоновані в ньому гіпотези;

3) точне визначення об'єкта пошуку та предмета дослідження;

4) вибір і розробка валідних і надійних методів психодіагностики станів досліджуваного об'єкта пошуку та предмета до і після проведення експерименту;

5) використання несуперечливої логіки доказів того, що експеримент пройшов успішно;

6) визначення підходящої форми представлення результатів проведеного експерименту;

7) характеристика області наукового і практичного застосування результатів експерименту, формулювання практичних висновків і рекомендацій, що випливають з наведеного експерименту.