Стаття 184 КК України. Порушення права на безоплатну медичну допомогу.

Безпосереднім об’єктом злочину є право громадян на охорону здоров’я та медичну допомогу. В ст. 49 Конституції України зазначено, що кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. При цьому визначається, що у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно, існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.

З об’єктивної сторони злочин може бути вчинений у двох формах:

1) незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров’я;

2) незаконне скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров’я .

Незаконною слід визнавати вимогу оплати за надання медичної допомоги, яка має місце у випадку, коли така оплата: не передбачена в Україні загалом, у даному закладі охорони здоров’я чи для даної категорії осіб зокрема; вимагається у розмірах, що перевищують офіційно встановлені; вимагається у не передбаченій нормативно-правовими актами формі.

Медична допомога – це лікування, профілактичні заходи, які провадяться при захворюваннях, травмах, пологах, а також медичний огляд та деякі інші види медичних робіт.

Закладами охорони здоров’я є санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади, які забезпечують безпосередню охорону здоров’я населення (лікарні, поліклініки, диспансери, клініки науково-дослідних інститутів, пологові будинки, санаторії).

Злочин вважається закінченим з моменту пред'явлення незаконної вимоги про оплату медичної допомоги.

В ч. 2 ст. 184 КК України передбачено відповідальність за незаконне скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров’я. Відповідно доч. 2 ст. 64 Конституції України існуюча мережа зазначених закладів може бути скорочена лише в умовах воєнного або надзвичайного стану. Скорочення такої мережі в інших випадках визнаватиметься незаконним.

Мережа державних та комунальних закладів охорони здоров’я – цесукупність таких закладів, розташованих на певній території (республіки, області, району, міста).

Скорочення мережі – це насамперед зменшення загальної кількості зазначених закладів. Як скорочення слід розглядати також перепрофілювання існуючих закладів- охорони здоров’я, їхніх структурних ланок, зменшення кількості ліжко-місць певного профілю, кількісного і якісного складу медичного персоналу, якщо це порушує існуючі нормативи і знижує рівень охорони здоров’я населення.

Суб'єктзлочину спеціальний – ним може бути тільки працівник державного або комунального закладу охорони здоров'я. За ч. 2 ст. 184 КК України службова особа відповідного органу виконавчої влади.

Суб'єктивна стороназлочину характеризується прямим умислом.