Номенклатурні номери запасів
Субрахунок обліку запасів | Номер облікової групи | Порядковий номер у групі | Назва запасів | Номенклатурний номер |
000-099 | Тканина пальтова | 2011001 - | ||
100-199 | Тканина костюмна | |||
200-299 | Тканина підкладочна | |||
300-399 | Ситець | |||
000-099 | Ґудзики | |||
100-199 | Нитки | |||
201 221 221 221 | 2 1 1 1 ..... '_ _ | 200-299 100-199. 200-299 300-399 | Мереживо Викрутки Стамеска Молотки | 2011400 2211100 2211200 2211300 |
Продовження таблиці 8.4
100-199 | Комбінезон брезентовий | |||
000-099 | Респіратор | |||
000-099 | Відра |
При використанні десяткової системи нумераціїдля кожної групи, підгрупи і назви матеріалів виділяється відповідне число знаків. Наприклад, один знак (перший) виділяється для назви групи від 0 до 9; два знаки (другий і третій) для підгрупи - від 0 до 99; два знаки (четвертий і п'ятий) чи всі три знаки (четвертий, п'ятий і шостий) - для назви матеріалу всередині підгрупи - від 0 до 99 чи навіть до 999. Наприклад, № 074009 буде означати за таких умов, що матеріал належить до 0 групи, підгрупи 74 і має в цій підгрупі порядковий шифр № 009. Для кожної підгрупи необхідно залишити резерв вільних номерів для поповнення новими видами запасів.
Для прискорення облікових процедур та зменшення помилок у процесі роботи необхідно розробити та використовувати постійну інформаціюз обліку запасів. Найважливішими її показниками є норми та нормативи (норми залишків запасів на складах, у цехових коморах, на робочих місцях, норми матеріальних витрат, норми відходів та втрат матеріалів, норми спецодягу), номенклатури причин та винуватців відхилень від норм; шифри облікових номенклатур; нормативи транспортно-заготівельних витрат, прейскуранти та цінники, стандартні розміри матеріалів (довжина, ширина, товщина). Постійну інформацію розробляє, збирає та оновлює матеріальний відділ бухгалтерії разом з нормувальниками, її вводять у пам'ять комп'ютерів та використовують усі служби підприємства для обліку запасів. Головний бухгалтер та старший бухгалтер матеріального відділу здійснюють контроль за оновленням інформації, її упорядкуванням можливістю безпроблемного використання в обліковому процесі та для інших потреб (нормування витрат).
Метод кількісно-сортового облікузапасів обирається виходячи з їх переваг і недоліків та особливостей технології й організації виробництва, частоти відпуску цінностей зі складів, побудови апарату бухгалтерії. При кількісно-сумовому методі облік запасів ведуть у натуральних показниках на складах у картках кількісно - сортового обліку, а в бухгалтерії у відомостях кількісно-сортового обліку.
При оперативно-бухгалтерському (сальдовому) методі аналітичний облік запасів у натуральних показниках ведуть лише на складах комірники (рис. 8.1).
У бухгалтерії аналітичний облік запасів ведуть лише у вартісному вираженні у групувальних та накопичуваних відомостях та узагальнюють інформацію у Відомості 5.1. Для зіставлення інформації складського обліку та обліку у бухгалтерії комірники щомісячно на основі карток складського обліку складають сальдову відомість у натуральних показниках. Відомість відкриває бухгалтерія на початку кожного року окремо для кожного складу. У ній запаси згруповані за субрахунками обліку. Бухгалтерія розцінює відомість і порівнює її показники з показниками відомості 5.1.
При використанні комп'ютерної техніки конфігурацію програми будують за оперативно-сальдовим методом, використовуючи електронні носії інформації. Показники паперових документів щодо надходження та видачі запасів заносять до електронних карток складського обліку запасів, а обігово-сальдові відомості обліку руху запасів складаються в автоматичному режимі у розрізі складів та матеріально-відповідальних осіб як щоденно, так і у цілому за місяць.
У наказі про облікову політику необхідно детально розкрити методи обліку транспортно-заготівельних витрат(ТЗВ):
1) склад транспортно-заготівельних витрат, сформований згідно П(С)БО 9 «Запаси» (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);
2) порядок обліку (ідентифіковано чи загалом) і розподілу транспортно-заготівельних витрат;
3) окремий субрахунок обліку транспортно-заготівельних витрат;
4) метод списання ТЗВ (шляхом прямого включення до первісної вартості придбаних запасів або узагальнення на окремому субрахунку рахунків обліку запасів і розподіляти між одиницями обліку за середнім відсотком ТЗВ).
При постійній величині ТЗВ, що виникають при придбанні певних видів запасів, використовується перший метод, тобто витрати безпосередньо включаються до вартості цих запасів на основі первинних документів.
Якщо ТЗВ належать до декількох видів запасів, то їх сума збирається на окремому субрахунку. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули за звітний місяць (використані, реалізовані, безоплатно передані, тощо). Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на Тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць.
С-до ТЗВ + ТЗВ за місяць
%тзв=-------------------------------------------х100%
С - дазапасів + надходження_запасів
Планом рахунків для обліку ТЗВ не передбачено окремого рахунку, тому підприємство самостійно обирає для цього окремий субрахунок. Для обліку ТЗВ, що виникли при придбанні виробничих запасів, можна використовувати субрахунок 200 «Транспортно-заготівельні витрати». Також можна до рахунку 29, який залишається резервним у Плані рахунків, відкривати субрахунки аналогічно із їх переліком на рахунку 20 «Виробничі запаси»: 291 «ТЗВ сировини і матеріалів»; 292 «ТЗВ придбаних напівфабрикатів»; 293 «ТЗВ палива», тощо. Для обліку ТЗВ, що виникли при придбанні товарів, пропонують використовувати субрахунок 289 «Транспортно-заготівельні витрати».
Дата добавления: 2015-10-09; просмотров: 1649;