Основні елементи стандартної ЕКГ

Типова зміна сигналу відведення в часі ілюструється на рис. 2.17. На електрокардіограмі в кожному серцевому циклі розрізняють зубці P, Q, R, S і Т.

Зубець Р відображає процес деполяризації правого і лівого передсердь. У нормі у фронтальній площині середній результуючий вектор деполяризації передсердь розміщений майже паралельно осі II стандартного відведення і проектується на позитивні частини осей відведень II, aVF, I та III. Тому в цих відведеннях зазвичай реєструється позитивний зубець Р, що має максимальну амплітуду в I та II відведеннях.

Шлуночковий комплекс QRST відображає складний процес поширення (комплекс QRS) і згасання (сегмент RS–Т і зубець Т) збудження у міокарді шлуночків (рис. 2.18).

Рис. 2.17. Основні елементи стандартної ЕКГ

Рис. 2.18. Процеси деполяризації та реполяризації в серці, а також ритми серця

У більшості ЕКГ-відведень формування зубця Q зумовлене початковим моментним вектором деполяризації міжшлуночкової перегородки, що триває до 0,03 с. У нормі зубець Q може бути зареєстрований у всіх стандартних і посилених однополюсних відведеннях від кінцівок і у грудних відведеннях V4 – V6. Амплітуда нормального зубця Q у всіх відведеннях, крім aVR, не перевищує ¼ висоти зубця R, а його тривалість — 0,03 с.

У всіх відведеннях від кінцівок, за винятком aVR, формуються високі зубці R, причому при нормальному анатомічному положенні серця в грудній клітці зубець R у відведенні II має максимальну амплітуду.

Зубець T відображає процес швидкої кінцевої реполяризації міокарда шлуночків. У нормі сумарний результуючий вектор шлуночкової реполяризації зазвичай має майже такий же напрямок, як і середній вектор деполяризації шлуночків. Тому в більшості відведень, де реєструється високий зубець R, зубець Т має позитивне значення, проектуючись на позитивні частини осей електрокардіографічних відведень.

Іноді на ЕКГ, особливо в правих грудних відведеннях, відразу після зубця Т реєструється невеликий позитивний зубець U. Є припущення, що зубець U відповідає періоду короткочасного підвищення збудливості міокарда шлуночків.

Амплітуда і співвідношення позитивних (R) і негативних зубців (Q і S) у різних відведеннях багато в чому залежать від поворотів електричної осі серця.

Рис. 2.19. Варіанти електрокардіограми у відведеннях I, II, III при різному розташуванні електричної осі серця: а - відхилення вправо; б - вертикальне розташування; в - нормальне розташування; г - горизонтальне розташування;
д - відхилення вліво